54.Культурно-освітній розвиток періоду Української Центральної Ради.__

Важливою і невід'ємною частиною державотворчої політики УЦР було питання культурно-освітнього будівництва в Україні. . Так, упродовж літа — осені 1917 р. під керівництвом Центральної Ради було відкрито 5,4 тис. українських шкіл, понад 100 гімназій, запроваджено україномовне викладання у школах та ВНЗ. У освітянській роботі активну участь брали товариства «Просвіта» , за їх допомогою у містах і селах створювались хати-читальні, бібліотеки, гуртки по ліквідації неписьменності, серед населення поширювалась навчальна й художня література тощо. Великий обсяг роботи здійснила Центральна Рада з налагодження видавничої справи. За її участю було засновано 80 україномовних газет і журналів, масовими тиражами вийшло 680 найменувань навчальної, історичної, художньої, суспільно-політичної, технічної та іншої літератури.

Демократизація й відродження національно-культурного життя дали поштовх для подальшого розвитку української художньої літератури й поезії. У 1917—1918 pp. великими тиражами почали виходити твори класиків української літератури: І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Коцюбинського, В. Стефаника, П. Грабовського та ін. У цей час побачили світ збірки поезій молодих українських літераторів: «З журбою радість обнялася» О. Олеся; «Хвилі» М. Коноваленка; «Лісові ритми» М. Шаповала. Публікувалися твори М. Рильського, П. Тичини, 1. Огієнка, І. Липи, В. Винниченка, М. Грушевського та інших авторів. У цей час вперше було створено історичні праці з новими концепціями історії України. За рішенням Генерального секретаріату Центральної Ради було засновано Українську національну бібліотеку (УНБ) з кількома філіями у великих містах України. Центральна Рада заснувала Український національний театр. До складу його трупи увійшли відомі артисти України М. Садовський, А. Курбас, І. Мар'яненко, П. Саксаганський та ін. На грунті українського образотворчого мистецтва активну творчу роботу вели скульптори О. Архипенко, Ф. Балавенський,тощо. У цілому ті глибокі культурні зміни, які були закладені різними за своєю політичною орієнтацією урядами в період національної і соціаль-но-визвольної боротьби 1917—1920 pp., мали прогресивний характер. У ці роки було засновано українську національну систему освіти, видав-ничу справу, здійснено глибокі перетворення в інших галузях культури. Все1 це заклало міцну основу національно-культурного відродження та подальшого розвитку культури українського народу в наступні роки дало можливість зробити вагомий внесок у розвиток світової культури XX ст.

55.Розвиток української культури періоду Гетьманської держави.__

За гетьманату багато було зроблено для відродження української культури Гетьман продовжив розпочатий Центральною Радою курс на українізацію освіти. Важливим чинником у цьому стало пере профілювання російських навчальних закладів на україномовні. Українізація школи потребувала великої кількості вчителів, які б вільно володіли державною мовою. Тому в травні міністерство народної освіти затвердило план організації курсів українознавства для педагогів. Робота з перепідготовки педагогічних кадрів дала можливість затвердити українізацію близько 5,4 тис. початкових шкіл.

Міністерство освіти в російських гімназіях вводило українознавчі дисципліни, засновувало нові українські гімназії. Діяли «Просвіти». Було засновано Державний Український архів, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Національну бібліотеку, Український театр драми та опери, Державну хорову капелу і Державний симфонічний оркестр.24 листопада 1918 року відбулося урочисте відкриття Української Академії наук, президентом якої став В. Вернадський.

За правління гетьмана Скоропадського було українізовано близько 150 гімназій, які повністю фінансувалися за рахунок державного бюджету 17 серпня гетьман приймає рішення про перетворення. Першого українського народного університету, який існував у Києві, на державний 22 жовтня у Кам'янець-Подільському розпочав свою роботу ще один український державний університет. Всього за час Гетьманату було відкрито більш як двадцять вищих навчальних закладів.

За часів гетьманату у Києві було засновано Український драматичний театр, Державну драматичну школу, Український національний театр державної опери їм. М. Лисенка та ін.

за правління П. Скоропадського здійснювалася виважена цілеспрямована політика щодо національно-культурного відродження України. Вона мала чітку систему, що дозволяла уникати протистояння у цій сфері Пріоритет належав створенню та підтримці українських освітніх закладів, наукових та культурних установ. При цьому держава не чинила жодних перешкод розвиткові культури національних меншин.

За період Гетьманату почалося певне економічне піднесення, вдосконалено грошову систему, сформовано державний бюджет, відкрито кілька українських банків, відроджено промислові підприємства, біржі, транспорт.