- •25.Острозький освітньо-культурний центр. Костянтин Острозький. Мелетій Смотрицький. _
- •26. Українське козацтво як явище історіі та української культури. Козацьке бароко.
- •27. Архітектура та мистецтво України XIV—xviі__
- •28.Розвиток оборонної архітектури та військового мистецтва у 14-17ст.__
- •30. Національний варіант барокко в літературі, театрі і музичному мистецтві
- •31. Культурно-мистецький процес 18 ст. Барокова ікона, портрет, гравюра__
- •32.Києво-Могилянська академія та її роль у культурному житті України
- •34. Пізнє барокко в укр. Культурі. Іван мазепа __
- •35.Кінець староукраїнської барокової культури. Григорій Сковорода__
- •36. Умови та причини виникнення процесу національно-культурного Відродження у Надніпрянській Україні
- •37.Генезис та періодизація культ -нац. Р-тку україни в першій половині 19 ст
- •38.Академічний(дворянський) період культурно-національного Відродження в Україні
- •39.Просвітницький реалізм укр. Л-ри к 18-першої пол.19 ст. Іван Котляревський
- •41.Романтизм в укр. Л-рі першої пол.. 19 ст.
- •42. Розвиток освіти і науки в укр. 1 пол 19 ст
- •43.Культурно-національне відродження в Західній Україні у 1 пол.19 ст. Руська трійця
- •44.Культурницька діяльність Кирило-Мифодіївського братства
- •45. Тарас Шевченко і укр. Культура
- •46.Другий(культурницький) період нац.-культ відродження в україні __
- •47.Класицизм у л-рі і мист в 2 пол 19 ст. Іван Франко__
- •48.Освіта і наука в укр. В 2 пол 19 ст__
- •49 Становлення та розвиток укр. Проф. Театру в 2 пол.19 ст
- •50 Культурно-націрнальне Відродження в Зах. Україіні в 2 пол.19ст
- •51. Третій період культурно-національного відродження в україні. Михайло драгоманов__
- •52. Формування української національної культури на третьому етапі культурно-національного відродження.__
- •53.Культура Надніпрянщини та Західної України в часи першої Російської революції та першої світової війни.__
- •54.Культурно-освітній розвиток періоду Української Центральної Ради.__
- •55.Розвиток української культури періоду Гетьманської держави.__
- •56.Політика більшовиків у галузі культури та культурні перетворення в україні у період встановлення радянської влади.__
- •57.Історична обумовленість і чинники культурно-національного відродження в Україні у 20-х роках.__
- •58.Культурно-освітній розвиток у 20-х-30-х р.ХХст.Ліквідація неписьменності.Посилення русифікації та технократизації.__
- •59.Здійснення українізації в 20-х поках хХст. Та її суперечливий характер.
- •60.Духовно-релігійні процеси в Україні в 20-30-х р.ХХст.
- •61.Літературний та мистецькі процеси в Україні у 20-30рр. ХХст.
- •62. Український театр у період культурного піднесення у 20рр хХст.__
- •63. Успіхи української культури і наступ сталінізму на вітчизняну інтелігенцію.__
- •64. Цензура та репресії проти діячів культури. Досягнення і втрати укр.. Культурит 30 рр 20ст
- •65.Культурні традиції українського націоналізму в хХст.__(дуже дурне питання)
- •66. Українська культура та патріотична творчість діячів культури в роки Другої Світової війни.__
- •67. Відбудова матеріальної бази української культури після Великої Вітчизняної війни.__
- •68. Літературні та мистецькі процеси в умова ідеологічних репресій та хрущовської відлиги.__
- •69. Шістдеся́тники та їх місце в розвитку укр..Нац.Культури
- •70. Українська культура в другій половині 60-80-х рр. __
- •71. Загальноосвітня та вища школа в Україні у 60-80-х рр.ХХст.:досягнення та суперечності
- •72. Соціально культурна ситуація України в період перебудови.__
- •73. Загальнокультурний процес та його місце у розбудові незалежності України.__
- •74. Культурно-національне відродження кінця хХст.__
- •75.Українська національна культура та встановлення демократичного, цивілізованого суспільства.__
- •76. Українська культра на порозі ххі ст.__
- •77.Українська національна культура та світова цивілізація.__
- •78.Українська Православна Церква і укр..Культура
- •79.Украї́нськаГре́ко-Като́лицькаЦе́рква__
- •80.Ри́мо-Като́ли́цькаЦерква
- •81.Украї́нська мо́ва і її міце в розвитку української національної культури.__
- •82.Вища школа та наука на сучасному етапі.__
- •83. Культура української діяспори хх поч. Ххі ст..__
- •84. Російсько-українські та укра-рос.Культурні взаємини 20-поч.21 ст.
- •85.Українсько-польські та пол.-укр. Культурні взаємини в історичній ретроспективі.__
- •86. Релігія в духовно-культурному відродженні українського народу.__
- •87.Україна в системі юнеско та Болонського процесу.__
- •88. Становлення та розвиток українського кінематографу
- •89.Культура української діаспори хх-початку ххІст.__
- •90.Культура Хмельничинни від найдавніший часів до сьогодення.__
79.Украї́нськаГре́ко-Като́лицькаЦе́рква__
одна із двадцяти двох Східних Католицьких Церков свого права, які перебувають у сопричасті з єпископом Риму. За кількістю своїх вірних (понад 5,5 мільйонів) вона є найбільшою у світі з усіх Східних Католицьких Церков та другою після Римо-Католицької Церкви. З 27 березня 2011 року церкву очолює Верховний архієпископ Києво-ГалицькийСвятослав Шевчук.
Українська греко-католицька церква єдина з українських Церков, що має безперервну ієрархічну спадкоємність з часу заснування у Х ст. Київської митрополії. У 1596 Київський митрополит Михайло Рагоза, 5 єпископів та 3 архімандрити підписали Берестейську унію, в якій визнали церковну владу єпископа Рима, вийшовши тим самим з-під юрисдикції Константинопольського патріарха. У 33-х артикулах1 унії єрархія визначила умови, на яких згідна прийняти єдність з Римським престолом. Більша частина цих артикулів була покликана зберегти богословську, літургійну та канонічну ідентичність Унійної Руської Церкви: залишити у Символі віри «від Отця ісходить», не вносити змін у порядок здійснення тайни хрещення, збереження одруженого священства, залишити три види Літургії (св. Івана Золотоустого, св. Василія Великого, св. Григорія Двоєслова). Частина артикулів з різних внутрішніх та зовнішніх причин була порушена вже у XVII—XVIII ст. Цей процес в історії УГКЦ отримав назву латинізація. У ХХ ст. за митрополита Андрея Шептицького розпочались поступові спроби відновити втрачену ідентичність. У 2011 УГКЦ представила свій катехизм «Христос — наша Пасха», в якому віровчення Церкви подано на основі анафори Літургії св. Василія Великого.
У ХІХ-ХХ ст. єпископи та священики УГКЦ стали безспосередніми учасниками культурного, політичного, економічного відродження українського народу. Зокрема автором слів гімну України1 є священик Михайло Вербицький. У суспільному і громадському житті УГКЦ відстоює право українського народу на свою незалежну соборну державу та становлення в ній зрілого громадянського суспільства; реалізовує велику кількість благодійних та громадських проектів в Україні та поза її межами.
Після легалізації УГКЦ в 1989 році, впродовж наступного періоду аж до 1992 року, греко-католики в Україні перебували в межах — Львівської (і частково Перемиської), Івано-Франківської (Станіславівської) та Мукачівської1 єпархій.
Згідно з рішенням Синоду Єпископів, який відбувався у Бучачі в серпні 2000 року, створено дві нові єпархії — Стрийську і Сокальську. Також реорганізовано Тернопільську і Зборівську: утворено Тернопільсько-Зборівську та Бучацьку єпархії.
Від листопада 2000 року юрисдикції Верховного Архиєпископа та Синоду Єпископів УГКЦ підлягає вся територія України. У лютому 2002 року проголошено утворення Донецько-Харківського екзархату, 28 липня 2003 року проголошено утворення Одесько-Кримського екзархату, а 15 січня 2008 року — Луцького екзархату.
80.Ри́мо-Като́ли́цькаЦерква
— інститут католицької Церкви латинського обряду (частково амвросіанського, ліонського й мосарабського) із центром у Ватикані на чолі з Папою Римським, який є її земним головою. Від інших церков Римо-католицька1 церква відрізняється організаційною централізованістю та найбільшим числом прихильників (біля чверті населення світу в 2004 р.); неформально й найчастіше іменується просто Католицькою церквою. Відповідно традиції, (так само як і Православна Церква) характеризується чотирма відмінними ознаками : єдина, свята, вселенська (що й означає слово католицька), й апостольська.
Римо-католицизм поширився у світі завдяки активним місіонерським зусиллям з 16 століття внаслідок руху контрреформації — і є нині найчисельнішою1 християнською деномінацією.
Загальне число вірних (як мирян так і кліру) 2007 року оціновалося як 1147 мільйонів. У 1950 році зросло у світі налічувалося 437 млн католиків а в 1970 — 654 млн. На 31 грудня 2008 року членство церкви складало 1666 млн, зростання в порівнянні з 2000 роком склало 11,54 %, що дещо перевищує загальне зростання населення світу (10,77 ).
Католицька доктрина стверджує, що Католицька церква була заснована Ісусом Христом в 1 ст. АД в римській провінції Іудея. Новий завіт свідчить про призначення Христом дванадцяти апостолів, яким він доручив продовжити свою справу. На апостолів у День зіслання святої трійці зійшов Святий Дух, чим знаменувалося заснування церкви. Католицька доктрина навчає, що Католицька церква є наступницею цієї першої християнської громади. Вона тлумачить зізнання Св. Петра, описане в Євангелії від Матея як призначення Христом Св. Петра та його спадкоємців римських єпископів тимчасовими очільниками Церкви. Ця доктрина отримала назву апостольського наслідування.
Після розколу зі східними православними церквами у 1054, римський католицизм успішно бореться за те, щоб стати єдиною духовною владою у західній Європі. Церковні діячі мали великий політичний і духовний авторитет, процвітало чернецтво. На початку 16 століття зростаюча хвиля протестантизму виявила потребу негайних реформ всередині церкви: Собор у Тренті (1545—1563) скликаний для обговорення цих реформ, широко визначив сьогоднішній догматичний, дисциплінарний, і літургійний характер римо-католицизму, хоча важливі зміни започатковано і введено на другому Ватиканському Соборі.__
