79.Украї́нськаГре́ко-Като́лицькаЦе́рква__

одна із двадцяти двох Східних Католицьких Церков свого права, які перебувають у сопричасті з єпископом Риму. За кількістю своїх вірних (понад 5,5 мільйонів) вона є найбільшою у світі з усіх Східних Католицьких Церков та другою після Римо-Католицької Церкви. З 27 березня 2011 року церкву очолює Верховний архієпископ Києво-ГалицькийСвятослав Шевчук.

Українська греко-католицька церква єдина з українських Церков, що має безперервну ієрархічну спадкоємність з часу заснування у Х ст. Київської митрополії. У 1596 Київський митрополит Михайло Рагоза, 5 єпископів та 3 архімандрити підписали Берестейську унію, в якій визнали церковну владу єпископа Рима, вийшовши тим самим з-під юрисдикції Константинопольського патріарха. У 33-х артикулах1 унії єрархія визначила умови, на яких згідна прийняти єдність з Римським престолом. Більша частина цих артикулів була покликана зберегти богословську, літургійну та канонічну ідентичність Унійної Руської Церкви: залишити у Символі віри «від Отця ісходить», не вносити змін у порядок здійснення тайни хрещення, збереження одруженого священства, залишити три види Літургії (св. Івана Золотоустого, св. Василія Великого, св. Григорія Двоєслова). Частина артикулів з різних внутрішніх та зовнішніх причин була порушена вже у XVII—XVIII ст. Цей процес в історії УГКЦ отримав назву латинізація. У ХХ ст. за митрополита Андрея Шептицького розпочались поступові спроби відновити втрачену ідентичність. У 2011 УГКЦ представила свій катехизм «Христос  — наша Пасха», в якому віровчення Церкви подано на основі анафори Літургії св. Василія Великого.

У ХІХ-ХХ ст. єпископи та священики УГКЦ стали безспосередніми учасниками культурного, політичного, економічного відродження українського народу. Зокрема автором слів гімну України1 є священик Михайло Вербицький. У суспільному і громадському житті УГКЦ відстоює право українського народу на свою незалежну соборну державу та становлення в ній зрілого громадянського суспільства; реалізовує велику кількість благодійних та громадських проектів в Україні та поза її межами.

Після легалізації УГКЦ в 1989 році, впродовж наступного періоду аж до 1992 року, греко-католики в Україні перебували в межах  — Львівської (і частково Перемиської), Івано-Франківської (Станіславівської) та Мукачівської1 єпархій.

Згідно з рішенням Синоду Єпископів, який відбувався у Бучачі в серпні 2000 року, створено дві нові єпархії  — Стрийську і Сокальську. Також реорганізовано Тернопільську і Зборівську: утворено Тернопільсько-Зборівську та Бучацьку єпархії.

Від листопада 2000 року юрисдикції Верховного Архиєпископа та Синоду Єпископів УГКЦ підлягає вся територія України. У лютому 2002 року проголошено утворення Донецько-Харківського екзархату, 28 липня 2003 року проголошено утворення Одесько-Кримського екзархату, а 15 січня 2008 року  — Луцького екзархату.

80.Ри́мо-Като́ли́цькаЦерква

— інститут католицької Церкви латинського обряду (частково амвросіанського, ліонського й мосарабського) із центром у Ватикані на чолі з Папою Римським, який є її земним головою. Від інших церков Римо-католицька1 церква відрізняється організаційною централізованістю та найбільшим числом прихильників (біля чверті населення світу в 2004  р.); неформально й найчастіше іменується просто Католицькою церквою. Відповідно традиції, (так само як і Православна Церква) характеризується чотирма відмінними ознаками : єдина, свята, вселенська (що й означає слово католицька), й апостольська.

Римо-католицизм поширився у світі завдяки активним місіонерським зусиллям з 16 століття внаслідок руху контрреформації  — і є нині найчисельнішою1 християнською деномінацією.

Загальне число вірних (як мирян так і кліру) 2007 року оціновалося як 1147 мільйонів. У 1950 році зросло у світі налічувалося 437 млн католиків а в 1970 — 654  млн. На 31 грудня 2008 року членство церкви складало 1666 млн, зростання в порівнянні з 2000 роком склало 11,54  %, що дещо перевищує загальне зростання населення світу (10,77  ).

Католицька доктрина стверджує, що Католицька церква була заснована Ісусом Христом в 1 ст. АД в римській провінції Іудея. Новий завіт свідчить про призначення Христом дванадцяти апостолів, яким він доручив продовжити свою справу. На апостолів у День зіслання святої трійці зійшов Святий Дух, чим знаменувалося заснування церкви. Католицька доктрина навчає, що Католицька церква є наступницею цієї першої християнської громади. Вона тлумачить зізнання Св. Петра, описане в Євангелії від Матея як призначення Христом Св. Петра та його спадкоємців римських єпископів тимчасовими очільниками Церкви. Ця доктрина отримала назву апостольського наслідування.

Після розколу зі східними православними церквами у 1054, римський католицизм успішно бореться за те, щоб стати єдиною духовною владою у західній Європі. Церковні діячі мали великий політичний і духовний авторитет, процвітало чернецтво. На початку 16 століття зростаюча хвиля протестантизму виявила потребу негайних реформ всередині церкви: Собор у Тренті (1545—1563) скликаний для обговорення цих реформ, широко визначив сьогоднішній догматичний, дисциплінарний, і літургійний характер римо-католицизму, хоча важливі зміни започатковано і введено на другому Ватиканському Соборі.__