Практичне засвоєння теоретичного матеріалу

Завдання 1.

Виберіть правильну відповідь.

1. Стандартна послідовність фраз у зверненні до незнайомої людини може мати таку послідовність:

–щиро вдячний за…; добрий день!; чи не могли б Ви сказати…;

–вибачте, що затримую Вас; скажіть, будь ласка, …; добрий день!

– добрий день!; будьте ласкаві, скажіть…; щиро дякую Вам.

Пораду можна висловити так:

– чи не спробувати Вам вступити до університету?

– доведеться Вам вступити до університету.

–не варто про це думати.

Висловити власний погляд можна, скориставшись такою фразою:

– я рахую, що цю книжку варто придбати;

– я вважаю, що цю книжку варто придбати;

– я пропоную Вам придбати цю книжку.

Заспокоїти, втішити людину можна за допомогою такої словесної формули:

– Ви не зовсім добре вчинили;

– це все дрібниці! Не варто про це думати;

– Ви маєте рацію!

Завдання 2.

1. Випишіть із тлумачного й енциклопедичного словників визначення понять «культура», «мовлення». Запропонуйте своє формулювання поняття «культура ділового мовлення».

Завдання 3.

Дайте обґрунтовані відповіді на такі запитання:

1. Що є невербальними засобами інформування?

2. Для чого мовець використовує жести?

3. Для чого мовцю міміка?

Завдання 3.

Прочитайте. З'ясуйте, до яких етикетних си­туацій належать подані мовні формули та якими з них можна скористатися за офіційних обставин. До кожного рядка допишіть по три своїх приклади.

1. Доброго ранку. Наше щире вітання. Добрий день. Добридень. Вечір добрий. Добрий вечір. Доб­рого здоров'я. Я Вас вітаю.

2. Бувайте. Усім вітання. Тим часом. Мені час. До зустрічі. Скоро побачимось. Щасливо.

3. Дозвольте висловити вдячність. Глибоко вдячний. Дякую від усього серця. Ви зробили мені велику послугу. У великому боргу перед Вами. Складаю подяку.

4. Обов'язково. Авжеж. Добре. Чудово. Ще б пак. Ви маєте рацію. Не заперечую. Звичайно. Безсумнівно.

5. На превеликий жаль, ні. Про це не може бути й мови. Нічого подібного. Це марну­вання часу. Я про це іншої думки. Шкода, але я мушу відмо­витися.

6. Мені дуже шкода. Даруйте за клопіт. Прошу вибачення. Вибачте, що завдав(ла) стільки клопоту. Не згадуйте про це.

Це не так? Не може цього бути? О! Тільки уявіть собі! Подумати тільки! Хто б міг подумати! Як дивно!

Завдання 4.

Ви на вулиці зустрілися зі своїм викладачем. Якими словесними формулами ви скористаєтеся під час вітання? Запишіть ці формули.

Завдання 5.

Ви з однокласниками зустріли свого товариша. Познайомте учнів з ним (змоделюйте діалог).

Завдання 6.

Ви прийшли на наукову конференцію і хочете познайомитися з незнайомим Вам доповідачем. Як це Ви зробите, якими етикетними формулами скористаєтеся?___________________________________________

Завдання 7.

Змоделюйте ситуацію: Ви незадоволені вчин­ком свого товариша, зробіть йому зауваження, а він Вам повинен дати відповідь.

Завдання 8.

Ви зустріли однокурсницю, яку давно не ба­чили. Зробіть їй приємність — скажіть комплімент (змоде­люйте усно цю ситуацію).

Завдання 9.

Запишіть прощальні формули, враховуючи вік, стать, соціальне становище співрозмовника.

Товаришеві: ...

Вчителю:...

Бабусі: ...

Директорові установи: ...

Змістовий модуль 7 (16)

Організація професійного спілкування

1. Форми і жанри ділової комунікації.

2. Ділова бесіда: структура та фактори успішності.

3. Методи і техніка ділової розмови.

4. Мовна специфіка публічної промови.

Самостійна робота:___________________________________________

______________________________________________________________

СТИСЛИЙ ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ

1. Форми і жанри ділової комунікації

1. Традиційні форми ділової комунікації:

- ділові бесіди;

- наради;

- збори;

- перемовини;

- конференції.

2. Інноваційні форми ділової комунікації:

- презентації;

- круглі столи;

- прес-конференції;

- збори акціонерів;

- брифінги;

- виставки;

- ярмарки.

3. Жанри ділової комунікації:

- публічна промова;

- інтерв’ю;

- коментар;

- консультація.

4. Специфічні жанри ділової комунікації:

- суперечки;

- дискусії;

- полеміка;

- дебати.

2. Ділова бесіда: структура та фактори успішності

Особливості кожної форми ділової комунікації включають такі критерії:

• мету проведення (навіщо?);

• контингент учасників (хто? з ким? для кого?)

• регламент (як довго?);

• комунікативні засоби реалізації намірів (як?)

• організацію просторового середовища (де?);

• очікуваний результат (який? що «на виході»?).

Найпоширенішим контактним методом є бесіда. Як правило, ділові бесіди плануються заздалегідь. У процесі підготовки визначається предмет бесіди, коло питань, що доцільно обговорити, основні наміри, які необхідно здійснити. При проведенні бесід найчастіше використовуються різноманітні документи і матеріали, що також потрібно підготувати заздалегідь.

Особливу увагу слід приділити відпрацьовуванню ходу бесіди:

продумати питання, які треба поставити співрозмовникові;

визначити бажаний кінцевий результат;

встановити регламент і місце проведення бесіди;

визначити її стратегію і тактику.

З іншого боку, не можна перебивати співрозмовника, негативно оцінювати його висловлювання, підкреслювати різницю між собою і партнером, різко прискорювати темп бесіди, вторгатися в особисту зону партнера, намагатися обговорювати питання, не звертаючи уваги на те, що партнер збуджений, не звертати уваги на психічний стан партнера в момент співбесіди.

Правильне проведення ділових бесід сприяє приросту продуктивності праці на 20—30%. Деякі фірми за кордоном мають у своїх штатах спеціалістів-розмовників, які ідеально володіють мистецтвом ділової бесіди.

Структура ділової бесіди

Ділова бесіда складається з п'яти фаз:

1. Початок бесіди.

2. Передавання інформації.

3. Аргументування.

4. Спростування доказів співрозмовника.

5. Ухвалення рішень.

Дуже важливою частиною бесіди є її початок. Ініціаторові бесіди потрібно виробити правильне і коректне ставлення до співрозмовника, тому що початок бесіди — це «міст» між партнерами по діловій комунікації. Завдання першої фази бесіди:

встановлення контакту зі співрозмовником;

створення приємної атмосфери для бесіди;

привернення уваги до предмета співбесіди;

пробудження інтересу до бесіди; перехоплення ініціативи (у разі потреби).

Дослідниками виділені фактори, що сприяють успішному проходженню ділової бесіди:

• професійні знання дають можливість для реалізації високої об'єктивності, вірогідності і глибини викладу інформації, а також для володіння ситуацією;

• ясність — дозволяє пов'язати факти і деталі, уникнути двозначності, плутанини, непорозуміння;

• наочність — максимальне використання ілюстративних матеріалів (документів, інформаційних джерел, таблиць, схем та ін.), асоціативних прикладів і паралелей — знижує абстрактність викладу інформації;

• постійна спрямованість — слід постійно тримати в пам'яті основні завдання бесіди і поступово доводити їх до відома співрозмовника;

• ритм — підвищення інтенсивності бесіди в міру наближення її до завершення;

• повторення — повторення основних положень і думок допомагає співрозмовникові сприйняти інформацію;

• елемент раптовості — являє собою продумане, але несподіване для співрозмовника поєднання деталей і фактів;

• «насиченість» міркувань — необхідно стежити за тим, щоб у ході бесіди чергувалися «злети», коли від співрозмовника вимагається максимальна концентрація, і «спади», що використовуються для перепочинку і закріплення думок й асоціацій у співрозмовника (можна пояснити у формі синусоїди);

• рамки передавання інформації — французький письменник і мислитель Вольтер зауважив: «Секрет бути нудним полягає в тому, щоб розповідати все»;

• гумор і іронія — ситуативно доречні, якщо піднімають дух співрозмовників, їхню готовність до сприйняття навіть неприємних аспектів бесіди.