- •Харків – хнаду
- •Зошит-конспект
- •Харків – хнаду – 2011
- •Пояснювальна записка
- •Стислий виклад матеріалу
- •1. Синоніми та пароніми у професійному мовленні
- •2. Вставні слова і словосполучення у справочинстві
- •3. Вставні слова і словосполучення, що вказують на зв’язок висловлюваного з контекстом. До них належать: отже, наприклад, значить, виходить, до речі, нарешті, навпаки, проте, загалом та інші.
- •3. Діалектна лексика як частка лексичного складу жителів певної місцевості
- •Книжні та іншомовні слова в текстах фахових документів
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •Змістовий модуль 2 (11)
- •Стислий виклад матеріалу
- •1. Особливості функціонування іменника в діловому мовленні
- •6. Указуючи час за роком, іменник треба узгоджувати з числівником, займенником чи прикметником не в м. Відмінку з прийменником у (в), а у р. Відмінку без прийменника.
- •Уживати іменник, дотримуючись унормованих форм числа.
- •2. Використання прикметника в діловій українській мові
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •Змістовий модуль 3 (12)
- •Стислий виклад матеріалу
- •1. Числівник у справочинстві
- •2. Деякі особливості використання займенників в управлінській документації
- •Зв'язок числівника з іменником
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •Змістовий модуль 4 (13) Граматичні особливості частин мови у текстах фахової документації
- •Стислий виклад матеріалу
- •1. Уживання дієслівних форм у ділових паперах
- •2. Правила правопису прислівника в офіційно-діловому стилі й фаховій документації
- •3. Побудова словосполучень із прийменниками у перекладах з російської мови ділових паперів
- •Орфограма «Правопис і синонімія сполучників»
- •Пояснювальні (для приєднання уточнюючих слів і речень): тобто, цебто, або (тобто), чи (тобто), а саме, як-от.
- •Змістовий модуль 5 (14)
- •Стислий виклад матеріалу
- •Синтаксис усного й писемного мовлення (зіставний аналіз)
- •Синтаксис простого речення у текстах ділового мовлення
- •3. Синтаксис складного речення фахових ділових паперів
- •4. Типові форми вираження присудків у текстах офіційно-ділового стилю
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу Завдання 1.
- •2. Стандартні етикетні ситуації. Системна мовних формул
- •3.Енергетика мовлення
- •4. Використання паралінгвістичних засобів у спілкуванні
- •Український мовленнєвий етикет
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •3. Методи і техніка ділової розмови
- •4. Мовна специфіка публічної промови
- •Підготовка до публічної промови
- •Проведення прес-конференції
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •Якщо телефонуєте ви:
- •Якщо телефонують вам:
- •Незалежно від того, хто телефонує:
- •Узагальнені правила етикету ведення ділової телефонної розмови
- •Перебіг службової телефонної розмови
- •3. Етичні питання використання мобільних телефонів
- •4. Візитівка як атрибут усного ділового спілкування
- •Васильченко Олена Олексіївна
- •Практичне засвоєння теоретичного матеріалу
- •1. Лунає телефонний дзвінок, Ви починаєте бесіду, однак той, хто телефонує, забув назвати себе…
- •2. Якщо телефонуєте Ви і до телефону підійшов не той, хто вам потрібен ….
- •3. Ви проводите дуже важливу ділову розмову у своєму кабінеті, раптово лунає телефонний дзвінок…
- •Рекомендована література до іі блоку змістових модулів Блок змістових модулів (розділ) №2
- •Зошит-конспект з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» (іі блок змістових модулів) укладачі
3. Етичні питання використання мобільних телефонів
Неодмінним атрибутом кожної ділової людини є мобільний телефон. Користуючись ним, треба дотримуватися певних етичних норм, щоб не створювати незручностей для інших людей. Звичайно, традиційних названих вище правил спілкування телефоном слід дотримуватись, але треба враховувати специфіку мобільного зв'язку. Отже, не можна:
• користуватися мобільним телефоном під час перегляду вистави, кінофільму, на концертах, конференціях, тобто під час будь-яких публічних заходів. Краще переадресовувати вхідні дзвінки на поштову скриньку або увімкнути вібродзвінок замість звукового сигналу;
• класти телефон на стіл або користуватися ним під час ділової зустрічі, щоб не засвідчити неповаги до співрозмовника. Якщо все ж таки доводиться відповідати на вхідний дзвінок, який перервав спілкування, треба на час телефонної розмови відійти або взагалі вийти з кімнати;
• голосно розмовляти у транспорті, на вулиці;
• розмовляти телефоном, перебуваючи за кермом автомобіля, це відволікає вашу увагу.
• голос не повинен форсуватися та напружуватися, причому до кінця фрази голос знижується;
• темп мовлення слід вибирати залежно від тематики ситуації, індивідуальних рис мовця.
Насамкінець треба зазначити, що загальне правило користування мобільним телефоном — не створювати незручностей, не виявляти неповаги до людей, які перебувають поруч.
4. Візитівка як атрибут усного ділового спілкування
У процесі ділового спілкування його учасники все частіше обмінюються візитними картками, тому на сьогодні вони стали невід'ємним атрибутом ділового життя. Візитна картка — це картка для вручення під час знайомства чи візиту, становить собою прямокутник з твердого паперу, як правило, білого кольору. Здебільшого візитівка має такі реквізити:
- назву підприємства, установи, організації, фірми;
- прізвище, ім'я, по батькові власника картки;
- посаду;
- адресу установи, організації, підприємства, фірми;
- номери телефонів, факсу.
Кількість вказаної на картці інформації залежить від призначення картки. Відомості можуть подаватися двома мовами, у такому випадку візитка заповнюється з обох боків. На картці може бути надрукований логотип фірми або невелике фото власника. Якісь декоративні елементи вважаються зайвими.
Отримані картки зберігаються у спеціальному альбомі, так званій візитниці, тому стандартним для візитки є розмір 5x9 см. Вищі посадовці іноді мають картки 6x9 см. Візитна картка дружини одного з учасників ділової зустрічі, як правило, трохи менша — 4x8 см.
Візитні картки бувають різних видів:
1. Стандартна візитна картка, що використовується під час знайомства ділових партнерів, містить різноманітну ділову інформацію про власника: назва фірми, прізвище, ім'я, по батькові друкуються великими літерами; посада, адреса, телефон — малими.
Зразок:
Фірмовий знак
БОРЩАГІВСЬКИЙ ХІМІКО-ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ
ЗАВОД
заступник директора з виробництва
вул. Миру, 17, Київ, Україна, 03134.
Тел.: (044) 471-11-22
472-22-11 Факс:
(044) 483-70-30
Васильченко Олена Олексіївна
2. Представницька візитна картка містить відомості про організацію чи підприємство, де працює її власник, і використовується тоді, коли він не бажає продовжувати контакт.
Зразок:
ТОВ "МАК - ПРО"
Фірмовий знак
пр. Перемоги, 22, Київ, Україна,
01055.
Тел./факс: (044) 274-35-24
Іноді адреса може не зазначатися.
Зразок:
Асоціація патентних повірених України
МАСЛОВА
Олександра Юріївна
повірник патентів
(товарні
знаки, винаходи, юридичні послуги)
тел.: 245-11-13
3. Картка фірми. Використовується для привітання від імені фірми.
Зразок:
ЕСТЕТ
Фірмовий знак
Товариство
з обмеженою відповідальністю
4. Об'єднана візитна картка. Зазначається прізвище (або прізвища), імена та по батькові чоловіка і дружини; надсилаються або розвозяться переважно жінками.
Зразок:
СПІВАК
Юрій Семенович
Ольга Олександрівна
вул. Костянтинівська, 63/12, кв. 5, Київ, 04080.
тел.: 417-79-35
Встановилася певна культура обміну візитними картками і вимоги до їхнього оформлення:
співрозмовники обмінюються картками після того, як відрекомендуються;
вручається візитна картка так, щоб новий знайомий міг прочитати текст. Візитну картку беруть вказівним та великим пальцями лівої або правої руки, ознайомлюються з текстом і ховають, але в жодному разі не можна м'яти, згинати чужі візитні картки, крутити в руках перед власником, робити помітки. Це сприймається як неповага;
присутня на перемовинах чи прийомі дружина одного з представників фірми чи офіційної особи під час знайомства подає візитну картку чоловіка разом з власною. На її картці зазначено тільки ім'я та прізвище;
візитні картки вручають особисто, однак можна залишати вдома, якщо адресат відсутній, надсилати з кур'єром, передавати через секретаря, і дуже рідко пересилати поштою. Вони не згинаються, вміщуються у конверти, на яких вказується адреса того, кому надсилається картка. Етикет вимагає, щоб на отриману картку адресат відповів протягом доби;
якщо візитну картку завозять особисто, то загинають правий верхній кут, що є знаком найглибшої пошани. Порушенням етикету вважається, якщо загнуту візитну картку завозить кур'єр або водій;
візитними картками не лише обмінюються, але й надсилають їх після ділового візиту або як супровід до подарунків, книг, журналів, квітів тощо. Іноді їх можна надсилати замість листа, зазначивши у лівому нижньому кутку стандартну міжнародну символіку (літери французьких слів):
з метою привітання:
р.f. (pore fete) — щоб привітати;
р.f.N.а. (роur feliciter le Nouvel ап) — щоб привітати з Новим роком;
р.r.f.N.а. (роиr remersier et feliciter le nouvel an) — у відповідь на попереднє привітання;
для запрошення:
у цьому випадку вгорі на картці пишуть ім'я та прізвище запрошеної особи, а внизу вказується назву прийому (обід, сніданок, вечеря тощо), місце, час, дата;
для рекомендації:
р.р. (роиr рresentе)— щоб відрекомендувати або рекомендую;
з метою висловлення співчуття:
р.с. (роиr condoleances) — співчуваю;
з метою висловлення подяки:
р.r. (роиr remersier)— щоб подякувати, дякую;
перед міжнародним відрядженням:
р.р.с. (роиr рrendre сопdе)— щоб попрощатися.
за неофіційних обставин можна зробити позначки, написи українською мовою, але обов'язково у 3-й особі: "Вітає зі святом". "Дякує за вітання".
візитна картка надсилається партнерам після зміни адреси.
практика показує, що при собі про всяк випадок слід мати не менше 10 візитівок.
