- •«Історії україни» питання підсумкового контролю
- •Кіммерійсько-скіфсько-сарматський світ.
- •Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Значення античної колонізації .
- •Східні слов’яни: територія, розселення, суспільний устрій, господарське життя, вірування.
- •Українські землі під владою Литви та Польщі. Кревська та Люблінська унії (початок XIV - перша половина XVI ст.) та їх наслідки для України.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Речі Посполитої. Перехід до панщинно-фільваркового господарства (XIV - XVI ст.). Магдебурзьке право.
- •Суспільно-політичне життя в Україні другої половини XVI - першої половини XVII ст. Братства. Берестейська церковна унія та її наслідки для України.
- •Виникнення українського козацтва: причини, соціальне походження та значення. Реєстрове козацтво.
- •Запорізька Січ: суспільно-політичний устрій та адміністративно- територіальний поділ; військове, господарське та політичне життя (XVI - перша половина XVII ст.).
- •Татарсько-турецька експансія в Україні. Битва під Xотином. П.Конашевич- Сагайдачний.
- •Ліквідація польсько-шляхетського режиму в Україні в 1648 - 1649 рр. Становлення Української козацької держави.
- •Основні підсумки військових дій у 1648 - 1657 рр., їх оцінка.
- •Політичне становище України 1654 - 1657 рр. Та діяльність б.Хмельницького.
- •Доба Руїни: причини, суть, наслідки. Андрусівський договір. Правобережна і Лівобережна Україна у другій половині хvii ст.
- •Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за територіальну цілісність Української держави.
- •Гетьманування Івана Мазепи. Полтавська битва: її наслідки для України.
- •Нова Січ та причини її остаточної ліквідації.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель в складі Російської імперії в першій половині XIX ст.
- •Програма та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •«Руська трійця».
- •Т.Г.Шевченко: політичний та громадський діяч. Участь т.Шевченка в Кирило-Мефодіївському товаристві.
- •Суспільно-політичне життя в західноукраїнських землях другої половини XIX ст. (народовці, москвофіли, радикали). ІФранко.
- •Соціально-економічний розвиток України в складі Російської імперії у другій половині XIX ст. Реформи 60-70 років XIX століття в Росії. Особливості розвитку капіталізму в Україні.
- •Громадівський рух в Україні у другій половині XIX ст. Валуєвський циркуляр та Емський указ. Курс царизму на придушення українського національного
- •Україна напередодні і в роки першої російської революції (1905-1907 рр.). Розвиток національного руху.
- •Українські землі в роки першої світової війни (1914 - 1917 рр.). Легіон українських січових стрільців.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на початку XX ст. Столипінська аграрна реформа та її наслідки в Україні.
- •Лютнева революція 1917 р. В Росії та її вплив на національно-визвольний рух в Україні. Створення Центральної Ради, перші кроки її діяльності. Відродження державності України.
- •Встановлення Радянської влади в Україні. Політика «воєнного комунізму» (1919 - 1920 рр.).
- •Причини та наслідки голоду 1921 - 1923 рр.
- •Україна в роки неПу. Утворення срср.
- •Політика індустріалізації: шляхи, методи і суперечливий характер її проведення в Україні. Її наслідки.
- •Колективізація в Україні. Голодомор 1932 - 1933 рр.: причини і наслідки.
- •Західноукраїнські землі між двома світовими війнами: соціально-економічний розвиток і політичне життя.
- •Українізація. «Український Ренесанс» і «Розстріляне Відродження» (20-30-ті роки XX століття).
- •Українське питання напередодні II світової війни. Початок возз’єднання українських земель та його завершення.
- •Рух Опору в Україні: партизанська та підпільна боротьба.
- •Діяльність оун-упа в роки II світової війни. Проголошення у Львові Акта відновлення Української держави (30 червня 1941 р.). Наслідки.
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників. Втрати України за роки війни. Завершення возз’єднання українських земель.
- •Труднощі післявоєнної відбудови в Україні. Голод 1946 - 1947 рр.
- •Особливості соціально-економічного розвитку та суспільно-політичного життя на західноукраїнських землях в післявоєнне десятиріччя.
- •Суспільно-політичне життя України в повоєнні роки (1945 - 1953 рр.).
- •Участь України у створенні і діяльності оон.
- •Суспільно-політичне та соціально-економічне становище України в період хрущовської «відлиги».
- •Суспільно-політичне життя та соціально-економічний розвиток України у другій половині 60-х - першій половині 80-х років XX ст. Наростання кризових явищ.
- •«Шестидесятництво» та дисидентський рух в Україні в 60-х - першій половині 80-х років.
- •Україна в роки «перебудови» (друга половина 80-х років): соціально- економічне становище, політичне життя.
- •Декларація про державний суверенітет та Акт про державну незалежність України. Зміст і історичне значення цих документів.
- •Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 1980-х років - на початку 1990-х років. Виникнення нових політичних партій та рухів.
- •Проблеми соціально-економічного та суспільно-політичного реформування України на сучасному етапі.
- •Конституційний процес. Конституція України: основні положення.
- •Діяльність незалежної України на міжнародній арені в роки незалежності. Утворення снд.
- •Система органів державної влади в Україні. Державна символіка України: прапор, герб, гімн в історичному контексті.
- •Еміграція українців за кордон, її причини і напрямки. Українська діаспора ближнього та дальнього зарубіжжя.
- •Вибори Президента України в 1991, 1994, 1999, 2004 та 2010 рр.
- •Зовнішня політика України на сучасному етапі.
- •Суспільно-політичне та соціально-економічне життя України на сучасному етапі
Нова Січ та причини її остаточної ліквідації.
Нова Січ проіснувала сорок один рік (1734—1775 рр.)- Навколо Січі розташовувалися землі («вольності») Війська Запорозького. У цей час Запорожжя поділялося на адміністративно-територіальні округи — паланки. У ЗО— 40-х рр. XVIII ст. їх налічувалося не більше п'яти (пізніше їхня кількість зросла до восьми).Адміністративним центром паланки була укріплена слобода, де стояв гарнізон, розміщувалися полковник і старшина. Паланкова старшина зосереджувала у своїх руках військову, фінансову, судову та адміністративну владу. Нова Січ значно відрізнялася від Запорозького війська по¬передніх часів. Козацька старшина перетворилася на заможних землевласників. Основою їхньої діяльності став розвиток господарства, а не військові походи. Козацька старшина перетворила Запорожжя часів Нової Січі на край квітучої ринкової економіки, що базувалася на передових господарських засадах.Від початку заснування Нової Січі російський царський уряд поступово обмежував її права. У складі монархічної держави, якою була Російська імперія, козацька республіка не мала перспективи тривалого існування.
Основні причини ліквідації Запорозької Січі були такими: ■ Несумісність республіканського устрою Січі з імперськими порядками. ■ Побоювання можливого союзу Нової Січі з Кримським ханством для спільної боротьби з імперією. ■ Висока ймовірність унезалежнення Запорожжя. ■ Недоцільність існування в межах імперії державного утворення зі своєю митною системою, що перешкоджало вільному доступу до Чорного моря. в Прагнення російських землевласників привласнити землі Запорожжя. ■ Загроза того, що Запорожжя може знову стати осередком національно-визвольної боротьби українців. ■ Перетворення Запорожжя з його гаслом «Утікачів не видавати» на загрозу для розвитку кріпосницькогогосподарства імперії.
4 червня російські війська непомітно зняли вартових і оточили січову фортецю. Звістку про намір П. Текелі козацтво зустріло з обуренням. Воно хотіло дати бій російським військам, але сили були надто нерівні. З огляду на це старшина відмовила козаків від бою. Після оголошення указу Катерини II про скасування Січі двоти-сячний гарнізон склав зброю. Інші війська також без бою захопили паланкові центри.Вищу січову старшину заарештували й віддали до суду. Землі Запорожжя увійшли до складу Новоросійської та Азовської губерній. Запроваджувалися російські порядки й органи влади. Розпочалася роздача земель царським вельможам.
Правобережні та західноукраїнські землі в другій половині XVII - XVIII ст.
Гайдамацький і опришківський рухи.
У1714 р. за польсько-турецьким договором Правобережна Україна опинилася знову під владою Польщі. Почалася нова колонізація українських земель польськими магнатами. Селяни змушені були відбувати важку панщину, виконувати інші численні повинності. У феодальну залежність від вельмож потрапляла дрібна шляхта. Під владу магнатів переходили міста, що втрачали рештки самоврядування. Було відновлено тяжкі утиски православної віри. З поч. XVIII ст. на правобережних землях розгорнулася народна боротьба проти соціального та національного гноблення, відома в історії під назвою гайдамацького руху. Гайдамаки діяли невеликими, але дуже рухливими загонами, які поповнювалися селянами, козаками, міською біднотою.Найвищого розвитку гайдамацький рух досяг на Правобережжі в другій пол. ХVІІІ ст., коли переріс у велике визвольне повстання, відоме під назвою Коліївщина. Його основною силою було селянство. Гайдамацький рух мав великий вплив на піднесення національно-визвольної боротьби в Західній Україні.
У XVIII ст. на західноукраїнських землях боролися проти польської сваволі народні месники — опришки, які продовжили національно-визвольну боротьбу, розпочату ще Б. Хмельницьким. До них приєднувалися селяни, наймити, міська біднота. Найбільшого розмаху рух опришків набрав у 30— 40-х роках XVIII ст., коли його очолив О. Довбуш. Безстрашний ватажок повсталих селян протягом тривалого часу був грозою для польської шляхти і урядовців. Використовуючи тактику партизанської боротьби, невеликі мобільні загони опришків за підтримки місцевого населення десятиліттями воювали проти Речі Посполитої — однієї з наймілітарніших держав тогочасної Європи.
Три поділи Польщі та їх вплив на долю українських земель. Адміністративно - територіальний устрій в Україні на початку XIX ст.
1 поділ 1772-до росії відійшла східна білорусь, австрія захопила східну галичину,буковину,прусія приєднала польські землі
2 поділ 1793р. росія приєднала київщину,східну волинь, поділля,брацлавщину,мінське воєводство. Прусія приєднала польські землі вздовж річки вісла та місто гданськ.
3 поділ 1795 до росії відійшли західна волинь і західна білорусь. Австрія захопила південну польщу. Прусія приєднала центральну Польщу.
Внаслідок поділів польщі українські землі опинилися в складі держав –російської та австрійської імперій.
Соціально-економічний розвиток та суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австрійської імперії кінця XVIII - XIX ст.
Західноукраїнські землі стали колонією Австрійської монархії. Крім немилосердного визиску з боку феодально-абсолютистської держави, політики онімечення, в Галичині тривав процес полонізації, на Закарпатті — мадяризації, а на Буковині — румунізації українського населення. Подвійний, а то й потрійний національний і соціальний гніт, багатовікова роз'єднаність стали серйозним гальмом не лише економічного, а й духовного поступу українців. Економіка Галичини, Буковини, Закарпаття була найвідсталішою серед австрійських провінцій, їхня промисловість залишалася на мануфактурній стадії. Розвивалися винокуріння, пивоваріння, металообробна, фарфорово-фаянсова, цукрова, лісова, добувна галузі промисловості, виробництво грубого сукна. Проте панівне становище займало ремісництво. Австрійські правителі, як і їх попередники, бачили у західноукраїнських землях насамперед джерело для поповнення державної казни та армії. Але водночас вони змушені були подбати про забезпечення там хоча б елементарної соціальної справедливості та порядку. Постійною та наймасовішою формою антифеодальної боротьби була відмова широких мас селянства від виконання феодальних повинностей. Кульмінаційним пунктом селянського руху напередодні революції 1848—1849 рр. були антифеодальні виступи 1846—1848 рр. на східно-галицьких землях. Це був удар, від якого феодально-кріпосницька система вже не могла отямитись. Повстання було придушене, проте стало однією з вирішальних передумов скасування панщини не лише в Галичині, айв усій Австрії.