- •«Історії україни» питання підсумкового контролю
- •Кіммерійсько-скіфсько-сарматський світ.
- •Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Значення античної колонізації .
- •Східні слов’яни: територія, розселення, суспільний устрій, господарське життя, вірування.
- •Українські землі під владою Литви та Польщі. Кревська та Люблінська унії (початок XIV - перша половина XVI ст.) та їх наслідки для України.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Речі Посполитої. Перехід до панщинно-фільваркового господарства (XIV - XVI ст.). Магдебурзьке право.
- •Суспільно-політичне життя в Україні другої половини XVI - першої половини XVII ст. Братства. Берестейська церковна унія та її наслідки для України.
- •Виникнення українського козацтва: причини, соціальне походження та значення. Реєстрове козацтво.
- •Запорізька Січ: суспільно-політичний устрій та адміністративно- територіальний поділ; військове, господарське та політичне життя (XVI - перша половина XVII ст.).
- •Татарсько-турецька експансія в Україні. Битва під Xотином. П.Конашевич- Сагайдачний.
- •Ліквідація польсько-шляхетського режиму в Україні в 1648 - 1649 рр. Становлення Української козацької держави.
- •Основні підсумки військових дій у 1648 - 1657 рр., їх оцінка.
- •Політичне становище України 1654 - 1657 рр. Та діяльність б.Хмельницького.
- •Доба Руїни: причини, суть, наслідки. Андрусівський договір. Правобережна і Лівобережна Україна у другій половині хvii ст.
- •Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за територіальну цілісність Української держави.
- •Гетьманування Івана Мазепи. Полтавська битва: її наслідки для України.
- •Нова Січ та причини її остаточної ліквідації.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель в складі Російської імперії в першій половині XIX ст.
- •Програма та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •«Руська трійця».
- •Т.Г.Шевченко: політичний та громадський діяч. Участь т.Шевченка в Кирило-Мефодіївському товаристві.
- •Суспільно-політичне життя в західноукраїнських землях другої половини XIX ст. (народовці, москвофіли, радикали). ІФранко.
- •Соціально-економічний розвиток України в складі Російської імперії у другій половині XIX ст. Реформи 60-70 років XIX століття в Росії. Особливості розвитку капіталізму в Україні.
- •Громадівський рух в Україні у другій половині XIX ст. Валуєвський циркуляр та Емський указ. Курс царизму на придушення українського національного
- •Україна напередодні і в роки першої російської революції (1905-1907 рр.). Розвиток національного руху.
- •Українські землі в роки першої світової війни (1914 - 1917 рр.). Легіон українських січових стрільців.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на початку XX ст. Столипінська аграрна реформа та її наслідки в Україні.
- •Лютнева революція 1917 р. В Росії та її вплив на національно-визвольний рух в Україні. Створення Центральної Ради, перші кроки її діяльності. Відродження державності України.
- •Встановлення Радянської влади в Україні. Політика «воєнного комунізму» (1919 - 1920 рр.).
- •Причини та наслідки голоду 1921 - 1923 рр.
- •Україна в роки неПу. Утворення срср.
- •Політика індустріалізації: шляхи, методи і суперечливий характер її проведення в Україні. Її наслідки.
- •Колективізація в Україні. Голодомор 1932 - 1933 рр.: причини і наслідки.
- •Західноукраїнські землі між двома світовими війнами: соціально-економічний розвиток і політичне життя.
- •Українізація. «Український Ренесанс» і «Розстріляне Відродження» (20-30-ті роки XX століття).
- •Українське питання напередодні II світової війни. Початок возз’єднання українських земель та його завершення.
- •Рух Опору в Україні: партизанська та підпільна боротьба.
- •Діяльність оун-упа в роки II світової війни. Проголошення у Львові Акта відновлення Української держави (30 червня 1941 р.). Наслідки.
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників. Втрати України за роки війни. Завершення возз’єднання українських земель.
- •Труднощі післявоєнної відбудови в Україні. Голод 1946 - 1947 рр.
- •Особливості соціально-економічного розвитку та суспільно-політичного життя на західноукраїнських землях в післявоєнне десятиріччя.
- •Суспільно-політичне життя України в повоєнні роки (1945 - 1953 рр.).
- •Участь України у створенні і діяльності оон.
- •Суспільно-політичне та соціально-економічне становище України в період хрущовської «відлиги».
- •Суспільно-політичне життя та соціально-економічний розвиток України у другій половині 60-х - першій половині 80-х років XX ст. Наростання кризових явищ.
- •«Шестидесятництво» та дисидентський рух в Україні в 60-х - першій половині 80-х років.
- •Україна в роки «перебудови» (друга половина 80-х років): соціально- економічне становище, політичне життя.
- •Декларація про державний суверенітет та Акт про державну незалежність України. Зміст і історичне значення цих документів.
- •Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 1980-х років - на початку 1990-х років. Виникнення нових політичних партій та рухів.
- •Проблеми соціально-економічного та суспільно-політичного реформування України на сучасному етапі.
- •Конституційний процес. Конституція України: основні положення.
- •Діяльність незалежної України на міжнародній арені в роки незалежності. Утворення снд.
- •Система органів державної влади в Україні. Державна символіка України: прапор, герб, гімн в історичному контексті.
- •Еміграція українців за кордон, її причини і напрямки. Українська діаспора ближнього та дальнього зарубіжжя.
- •Вибори Президента України в 1991, 1994, 1999, 2004 та 2010 рр.
- •Зовнішня політика України на сучасному етапі.
- •Суспільно-політичне та соціально-економічне життя України на сучасному етапі
Виникнення українського козацтва: причини, соціальне походження та значення. Реєстрове козацтво.
Зародження українського козацтва було зумовлене трьома головними взаємопов'язаними причинами: природним прагненням українців до волі, посиленням соціального та національно-релігійного гноблення, необхідністю захисту краю від татарських набігів.
Формування козацького стану, зростання його чисельності сприяло розширенню господарської діяльності у родючих південних степах. Основною діяльністю козаків були землеробство і промисли, помітне місце посідали ремісництво й торгівля.
На новоколонізованих землях сформувався самобутній козацький лад, цілком спрямований проти феодальних порядків. Козаки об'єднувалися у самоврядні громади, які одночасно були військовими осередками. Всі важливі питання вирішували на радах, тут же обирали старшину. Кожний, хто прибув на козацькі землі, вважався вільною людиною і мав право брати участь у радах, користуватися землею, рибалити, полювати. Водночас кожен повинен був зі зброєю в руках охороняти поселення, виступати в похід тощо.
У 1625 р. уряд офіційно затвердив військово-адміністративний устрій реєстрового війська, за яким воно поділялося на 6 полків по 1000 осіб у кожному. Залежно від розквартирування полки йменувалися за назвою найбільшого міста. Кожний полк поділявся на сотні, центрами яких ставали невеликі міста на полковій території. Очолював реєстрове військо та судову владу в ньому "старший", або гетьман, якого спочатку призначав король, а згодом обирали самі козаки.
Становище реєстрового війська ускладнювалося тим, що, з одного боку, воно мусило коритися уряду й виконувати його накази, а з іншого — не могло стояти осторонь тих проблем, які стосувалися всієї України. Як показало майбутнє, переважили національні інтереси.
Запорізька Січ: суспільно-політичний устрій та адміністративно- територіальний поділ; військове, господарське та політичне життя (XVI - перша половина XVII ст.).
Створення Запорізької Січі стало потужним імпульсом консолідації українського козацтва, формування його самосвідомості та утвердження організаційної структури. Першу велику Січ на поч. 50-х років XVI ст. заснував на о. Мала Хортиця Дмитро Вишневецький.
В мирний час козаки насамперед займалися промислами й скотарством, а в т.зв. паланках — землеробством, що базувалося на фермерських засадах. Але головним їхнім обов'язком був захист рідної землі від турецько-татарських загарбників та боротьба проти соціального й національно-релігійного гноблення.
Вищою законодавчою владою на Січі була Козацька рада, в якій мали право брати участь усі без винятку козаки і яка вирішувала найголовніші питання внутрішнього життя й. зовнішніх відносин, обирала козацький уряд — Кіш" На чолі Коша стояв кошовий отаман, який уособлював вищу виконавчу владу на Січі.
Усе запорізьке військо поділялося на курені, кількість яких досягала 38.
У постійній боротьбі з ворогами запорізьке козацтво створило самобутнє військове мистецтво, ставши на рівень кращих європейських армій. Його зброя складалася з самопалів різного калібру, пістолів, шабель, луків зі стрілами, довгих списів тощо.
Отже, в Запорізькій Січі, як і в козацтві загалом, найяскравіше віддзеркалилося прагнення українського народу до свободи і незалежного державного життя, що робило її виразником загальнонаціональних інтересів.