- •«Історії україни» питання підсумкового контролю
- •Кіммерійсько-скіфсько-сарматський світ.
- •Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Значення античної колонізації .
- •Східні слов’яни: територія, розселення, суспільний устрій, господарське життя, вірування.
- •Українські землі під владою Литви та Польщі. Кревська та Люблінська унії (початок XIV - перша половина XVI ст.) та їх наслідки для України.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Речі Посполитої. Перехід до панщинно-фільваркового господарства (XIV - XVI ст.). Магдебурзьке право.
- •Суспільно-політичне життя в Україні другої половини XVI - першої половини XVII ст. Братства. Берестейська церковна унія та її наслідки для України.
- •Виникнення українського козацтва: причини, соціальне походження та значення. Реєстрове козацтво.
- •Запорізька Січ: суспільно-політичний устрій та адміністративно- територіальний поділ; військове, господарське та політичне життя (XVI - перша половина XVII ст.).
- •Татарсько-турецька експансія в Україні. Битва під Xотином. П.Конашевич- Сагайдачний.
- •Ліквідація польсько-шляхетського режиму в Україні в 1648 - 1649 рр. Становлення Української козацької держави.
- •Основні підсумки військових дій у 1648 - 1657 рр., їх оцінка.
- •Політичне становище України 1654 - 1657 рр. Та діяльність б.Хмельницького.
- •Доба Руїни: причини, суть, наслідки. Андрусівський договір. Правобережна і Лівобережна Україна у другій половині хvii ст.
- •Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за територіальну цілісність Української держави.
- •Гетьманування Івана Мазепи. Полтавська битва: її наслідки для України.
- •Нова Січ та причини її остаточної ліквідації.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель в складі Російської імперії в першій половині XIX ст.
- •Програма та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •«Руська трійця».
- •Т.Г.Шевченко: політичний та громадський діяч. Участь т.Шевченка в Кирило-Мефодіївському товаристві.
- •Суспільно-політичне життя в західноукраїнських землях другої половини XIX ст. (народовці, москвофіли, радикали). ІФранко.
- •Соціально-економічний розвиток України в складі Російської імперії у другій половині XIX ст. Реформи 60-70 років XIX століття в Росії. Особливості розвитку капіталізму в Україні.
- •Громадівський рух в Україні у другій половині XIX ст. Валуєвський циркуляр та Емський указ. Курс царизму на придушення українського національного
- •Україна напередодні і в роки першої російської революції (1905-1907 рр.). Розвиток національного руху.
- •Українські землі в роки першої світової війни (1914 - 1917 рр.). Легіон українських січових стрільців.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на початку XX ст. Столипінська аграрна реформа та її наслідки в Україні.
- •Лютнева революція 1917 р. В Росії та її вплив на національно-визвольний рух в Україні. Створення Центральної Ради, перші кроки її діяльності. Відродження державності України.
- •Встановлення Радянської влади в Україні. Політика «воєнного комунізму» (1919 - 1920 рр.).
- •Причини та наслідки голоду 1921 - 1923 рр.
- •Україна в роки неПу. Утворення срср.
- •Політика індустріалізації: шляхи, методи і суперечливий характер її проведення в Україні. Її наслідки.
- •Колективізація в Україні. Голодомор 1932 - 1933 рр.: причини і наслідки.
- •Західноукраїнські землі між двома світовими війнами: соціально-економічний розвиток і політичне життя.
- •Українізація. «Український Ренесанс» і «Розстріляне Відродження» (20-30-ті роки XX століття).
- •Українське питання напередодні II світової війни. Початок возз’єднання українських земель та його завершення.
- •Рух Опору в Україні: партизанська та підпільна боротьба.
- •Діяльність оун-упа в роки II світової війни. Проголошення у Львові Акта відновлення Української держави (30 червня 1941 р.). Наслідки.
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників. Втрати України за роки війни. Завершення возз’єднання українських земель.
- •Труднощі післявоєнної відбудови в Україні. Голод 1946 - 1947 рр.
- •Особливості соціально-економічного розвитку та суспільно-політичного життя на західноукраїнських землях в післявоєнне десятиріччя.
- •Суспільно-політичне життя України в повоєнні роки (1945 - 1953 рр.).
- •Участь України у створенні і діяльності оон.
- •Суспільно-політичне та соціально-економічне становище України в період хрущовської «відлиги».
- •Суспільно-політичне життя та соціально-економічний розвиток України у другій половині 60-х - першій половині 80-х років XX ст. Наростання кризових явищ.
- •«Шестидесятництво» та дисидентський рух в Україні в 60-х - першій половині 80-х років.
- •Україна в роки «перебудови» (друга половина 80-х років): соціально- економічне становище, політичне життя.
- •Декларація про державний суверенітет та Акт про державну незалежність України. Зміст і історичне значення цих документів.
- •Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 1980-х років - на початку 1990-х років. Виникнення нових політичних партій та рухів.
- •Проблеми соціально-економічного та суспільно-політичного реформування України на сучасному етапі.
- •Конституційний процес. Конституція України: основні положення.
- •Діяльність незалежної України на міжнародній арені в роки незалежності. Утворення снд.
- •Система органів державної влади в Україні. Державна символіка України: прапор, герб, гімн в історичному контексті.
- •Еміграція українців за кордон, її причини і напрямки. Українська діаспора ближнього та дальнього зарубіжжя.
- •Вибори Президента України в 1991, 1994, 1999, 2004 та 2010 рр.
- •Зовнішня політика України на сучасному етапі.
- •Суспільно-політичне та соціально-економічне життя України на сучасному етапі
Ліквідація польсько-шляхетського режиму в Україні в 1648 - 1649 рр. Становлення Української козацької держави.
Після укладення Зборівського договору 1649р. на території київського брацлавського і чернігівського воєводств була утворена козацька держава. Головним в державі був гетьман. Військо його чисельність у період визвольної війни досягла 100-150тис. Був створений фінансовий орган Державний скарб Війська Запорізького. Адміністративний устрій: його утворював своєрідний старшинський уряд військова рада, рада генеральної старшини. Продовжували діяти литовські статути, Магдебурзьке право. Зявилося нове джерело права-гетьманські статути. Чітко окреслена територія але вона не була стабільною через військово політичну ситуацію. Українська держава вже в перший рік свого існування здобула широке міжнародне визнання. Вона закріпилась на міжнародній арені як суверення незалежна держава.
Основні підсумки військових дій у 1648 - 1657 рр., їх оцінка.
Перший етап (лютий – вересень 1648 року) – формується ідея автономії для козацького регіону (центральна і південна частина Київського воєводства) в складі Речі Посполитої.
Другий етап (вересень 1648 – серпень 1649 рр.) завершується процес розроблення політичної, програми, яка вперше в історії української політичної думки перебрала створення незалежної держави в межах усіх етнографічних земель України; усвідомлюється право на територіально-етнічну спадщину Київської Русі (“по тем границам, как владели благочестивьіе великие князи”)
Третій етап (серпень 1649 – червень 1651 рр.) – крах, внаслідок позиції Кримського ханства, спроб реалізації програми створення незалежної Української держави.
Четвертий етап (червень 1651 – березень 1654 рр.) невдачі у боротьбі за збереження автономії козацької України у межах Речі Посполитої і пошук оптимального варіанту шляхом прийняття протекції московського царя чи турецького султана. Укладення Переяславського договору з Москвою про входження Української держави до складу Московського царства в основному на принципах федерації.
П'ятий етап (березень 1654 – липень 1657 рр.) – боротьба уряду Б. Хмельницького за возз’єднання західного регіону України з козацькою республікою, спочатку (березень 1654 – травень 1656 рр.) в союзі з Москвою, а пізніше (червень 1656 – липень 1657 рр.) в коаліції із Швецією і Трансільванією та її невдача. Блискучі перемоги селянсько-козацького війська у 1648 році привели до повного розгрому польських збройних сил і ліквідації усієї адміністративно-політичної системи Речі Посполитої в Україні. Одним з найважливіших наслідків визвольної війни було масове покозачення селянства і міщанства.
Отже, це був період найбільшого політичного і воєнного піднесення України. Без сумніву, останні державотворчі акти Хмельницького могли зміцнити внутрішнє становище української держави, сконсолідувати навколо особи гетьмана усі стани тогочасного суспільства, які діяли розрізне, ставлячи часом понад усе корпоративні інтереси. Смерть Б. Хмельницького перервала консолідаційний процес і не дала скріпитись українській державності, здобутки якої були втрачені його наступниками на гетьманстві.
Українсько-московські відносини в ході національно-визвольної війни. Переяславська Рада та Березневі статті: їх зміст, оцінка.
8 січня 1654 р. в Переяславі відбулася генеральна військова рада, на яку прибули представники від полків та різних верств населення України (міщани, селяни, духовенство).
Документально рішення Переяславської Ради було закріплено так званими Статтями Богдана Хмельницького або Березневими статтями (затверджені царем і Боярською думою в березні 1654 p.). Це був договір між Україною і Московським царством. Москва зобов'язувалася вступити у війну проти Польщі. Україна переходила «під руку» московського царя як самостійна держава — зі своїм главою (гетьманом), своїм політичним устроєм та територією. Реєстр установлювався в 60 тис. чол., козаки могли жити і судитись за своїми законами. Гетьман міг вступати у між народні відносини з іншими державами, крім Польщі і Туреччини. Гетьмана мало обирати військо і лише повідомляти про це царя. Збір податків залишався за українськими урядовцями, але вони повинні були передавати частину їх московським.
Таким чином, Переяславський договір: 1) констатував відокремлення України від Речі Посполитої; 2) означав міжнародно-правове визнання Української держави; 3) засвідчив внутріполітичний суверенітет Української держави, зберігав її основні політичні інститути; 4) суттєво змінював геополітичну ситуацію у Східній Європі, посилював позиції України в боротьбі з Польщею, зміцню вав вплив Москви у цьому регіоні.
Переяславський договір розпочав нову добу у відносинах між Україною і Московщиною. Москва з самого початку намагалася обмежити права України і згодом планувала перетворити її у звичайну провінцію. Існують різні наукові оцінки договору 1654 р. щодо відносин між Москвою і Україною. Зокрема вони розцінювались як: 1) персональна унія; 2) васалітет; 3) тимчасовий військовий союз; 4) возз'єднання; 5) приєднання; 6) реальна унія; 7) не повна інкорпорація; 8) протекторат; 9) конфедерація. Зараз найпоширенішими є думки про те, що це був тимчасовий військово-політичний союз або протекторат.