Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамин історія україни.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
109 Кб
Скачать
☆
  1. Східні слов’яни: територія, розселення, суспільний устрій, господарське життя, вірування.

Гуни створили між доном і карпатами могутню державу. Після цього словяни не відчували загрозу і вирушили у візантійські землі.

Система господарювання грунтувалася головним чином на землеробстві.Допоміжна роль:скотарство та сільські промисли. У 4-7 ст значного поширення набувають –залізообробне ювелірне косторізне ремесла.

Гасподарство східних словян розвивалося вироблявся додатковий продукт який привласнювався племінною верхівкою. У 8-9ст. основою соціальної організації східних словян стали племена та союзи племен. Таким чином у 7-9ст. східнословянське суспільство досягло якісно вищого рівня розвитку формується станово-класове суспільство і протодержавні обєднання(племінні княжіння).

Поселення мали площу 1-2 га. Розташ. На схилах річок. Житлом служили напівземлянки або землянки.

  1. Утворення та основні етапи розвитку Київської Русі (ІХ - 30-ті рр. ХІІ ст.).

Причини провідної ролі середнього подніпровя в державотворенні: економічно та політично розвинений регіон, зона контактів і впливів різних культур. Кінець 9ст поч.10ст. Утворення Київської русі-імперії. Вона обєднала більшість східнословянських союзів племен та княжінь а також деякі неословянські племена.

1- сер.9-кін10 ст. виникнення і ставновлення київської держави: швидке розширення території, підкорення східнословянських племен, створення величесного господарського іі політичного обєднання, боротьба з Візантією.

2- кін.10 сер. 11ст. розквіт київської держави: піднесення господарства, реформи по зміцненню князівської влади, будівництво системи оборонних укріплень, зростання кількості міст, християнство 988, розвиток освіти і культури.

3 – дрг.пол 11 сер 13ст. поступовий занепад держави: зародження індивідуальної земельної власності, руйнівні князівські чвари, економічний застій, зростання загрози нападу кочовиків.

  1. Соціально-економічний розвиток Київської Русі: феодальне землеволодіння, вотчина, розвиток міст, ремесел і торгівлі.

Соціальна структура населення Київської Русі визначалася процесом феодалізації однак оскільки на середину 13ст. цей процес не завершився соціальна структура ще не набула завершеного вигляду характерного для феодального суспілсьтва. Зокрема нетиповою була наявність значних мас вільних селян на самоуправність общин.

Ремасла: було близько 60 ремесел. Найбільші гончарство, ювелірна справа, металургія обробка заліза, теслярство. Торгівля: внутрішня(між вироб. Сілького-господарства і ремісниками, між регіонами київської русі), Зовнішня( з країнами західної європи, з візантією та сходом).Сільське господарство: Землеробство(городництво, садівництво, зернове господарство,технічні культури) Скотарство(розведення великої і дрібної рогатої худоби, розведення свиней птиці, бджільництво).У київській русі формувалося феодальне землеволодіння однак феодалізація поземельних відносин на середину 13 ст. не завершилась.

  1. Русь-Україна у період феодальної роздробленості: суть, причини і наслідки.

Причини: розвиток феодального землеволодіння-головна причина роздровлення. Рівень розвитку землеробства ремесла торгівлі окремих земель підвищується формується економічна база сепаризму земель.Велікі розміри держави. Етнічна неоднорідність була важливим чинником.

Наслідки:важливим інститутом управління стають зїзди князів які спільно вирішують найважливіші питання. Встановлення так званого «колективного сюзеренітету» найвпливовіших князів. Економічне і політичне зміцнення окремих князівтс їхнє прагнення до самостійності.

  1. Боротьба Русі-України з монголо-татарською навалою.

1223р на р.Калці перша битва. Русько польські сили зазнали поразки. 1237р- нова хвиля. Підійшли до києва і зруйнували багато міст. 1241.р вторглися в польщу,чехію,словатчину. У пониззі Волги утворили Золоту орду. На русі встановлюється іноземне іго на 238 років.

Наслідки походів монголів:

1.руйнація та падіння ролі міст

2.занепад ремесла і торгівлі

3.демографічні втрати

4.знищення значної частки феодальної еліти

Монгольське завоювання зумовило появу низки тривалих тенденцій які вплинули на розвиток словян:

1.переміщення і своєрідне роздвоєння центру суспільного життя східних словян

2.консервація та поглиблення феодальної роздрібненості

3.поступове витіснення в стосунках між князем і місцевою знаттю принципу васалітету та запровадження системи підданства.

4.послаблення обороноздатності русі призвели до того що південні та західні землі опинилися в складі литви та польщі.

  1. Галицько-Волинське князівство: утворення, політичний розвиток та роль в українській історії. Данило Г алицький.

Передумови обєднання: феодальні усобиці підривали політичну та економічну могутність краю. Це вимагало спільної централізованої влади. Посилився наступ на західні українські землі іноземних феодалів. Давні економічні звязки між українськими землями.Виникнення і становлення князівства 1199р.Роман Мстиславович. Взалежності від Князів можна поділити на декілька етапів розвитку: Тимчасовий розпад(смерть романа), Обєднання земель(Данило Галицький), Стабільність та піднесення(Лев Данилович)Поступовий занепад(Болослав Тройденович).Галицько-Волинська держава була безпосереднім спадкоємцем політичних соціально-економічних і культурних традицій східних словян. Данило Галицький(1238-1264) був видатним державним діячем полководцем дипломатом домігся відновлення і зміцнення Галицько-Волинської держави розширив її кордони збудував ряд нових міст і фортецць однак не зміг позбутися залежності від Золотої Орди.