- •«Історії україни» питання підсумкового контролю
- •Кіммерійсько-скіфсько-сарматський світ.
- •Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Значення античної колонізації .
- •Східні слов’яни: територія, розселення, суспільний устрій, господарське життя, вірування.
- •Українські землі під владою Литви та Польщі. Кревська та Люблінська унії (початок XIV - перша половина XVI ст.) та їх наслідки для України.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Речі Посполитої. Перехід до панщинно-фільваркового господарства (XIV - XVI ст.). Магдебурзьке право.
- •Суспільно-політичне життя в Україні другої половини XVI - першої половини XVII ст. Братства. Берестейська церковна унія та її наслідки для України.
- •Виникнення українського козацтва: причини, соціальне походження та значення. Реєстрове козацтво.
- •Запорізька Січ: суспільно-політичний устрій та адміністративно- територіальний поділ; військове, господарське та політичне життя (XVI - перша половина XVII ст.).
- •Татарсько-турецька експансія в Україні. Битва під Xотином. П.Конашевич- Сагайдачний.
- •Ліквідація польсько-шляхетського режиму в Україні в 1648 - 1649 рр. Становлення Української козацької держави.
- •Основні підсумки військових дій у 1648 - 1657 рр., їх оцінка.
- •Політичне становище України 1654 - 1657 рр. Та діяльність б.Хмельницького.
- •Доба Руїни: причини, суть, наслідки. Андрусівський договір. Правобережна і Лівобережна Україна у другій половині хvii ст.
- •Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за територіальну цілісність Української держави.
- •Гетьманування Івана Мазепи. Полтавська битва: її наслідки для України.
- •Нова Січ та причини її остаточної ліквідації.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель в складі Російської імперії в першій половині XIX ст.
- •Програма та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •«Руська трійця».
- •Т.Г.Шевченко: політичний та громадський діяч. Участь т.Шевченка в Кирило-Мефодіївському товаристві.
- •Суспільно-політичне життя в західноукраїнських землях другої половини XIX ст. (народовці, москвофіли, радикали). ІФранко.
- •Соціально-економічний розвиток України в складі Російської імперії у другій половині XIX ст. Реформи 60-70 років XIX століття в Росії. Особливості розвитку капіталізму в Україні.
- •Громадівський рух в Україні у другій половині XIX ст. Валуєвський циркуляр та Емський указ. Курс царизму на придушення українського національного
- •Україна напередодні і в роки першої російської революції (1905-1907 рр.). Розвиток національного руху.
- •Українські землі в роки першої світової війни (1914 - 1917 рр.). Легіон українських січових стрільців.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на початку XX ст. Столипінська аграрна реформа та її наслідки в Україні.
- •Лютнева революція 1917 р. В Росії та її вплив на національно-визвольний рух в Україні. Створення Центральної Ради, перші кроки її діяльності. Відродження державності України.
- •Встановлення Радянської влади в Україні. Політика «воєнного комунізму» (1919 - 1920 рр.).
- •Причини та наслідки голоду 1921 - 1923 рр.
- •Україна в роки неПу. Утворення срср.
- •Політика індустріалізації: шляхи, методи і суперечливий характер її проведення в Україні. Її наслідки.
- •Колективізація в Україні. Голодомор 1932 - 1933 рр.: причини і наслідки.
- •Західноукраїнські землі між двома світовими війнами: соціально-економічний розвиток і політичне життя.
- •Українізація. «Український Ренесанс» і «Розстріляне Відродження» (20-30-ті роки XX століття).
- •Українське питання напередодні II світової війни. Початок возз’єднання українських земель та його завершення.
- •Рух Опору в Україні: партизанська та підпільна боротьба.
- •Діяльність оун-упа в роки II світової війни. Проголошення у Львові Акта відновлення Української держави (30 червня 1941 р.). Наслідки.
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників. Втрати України за роки війни. Завершення возз’єднання українських земель.
- •Труднощі післявоєнної відбудови в Україні. Голод 1946 - 1947 рр.
- •Особливості соціально-економічного розвитку та суспільно-політичного життя на західноукраїнських землях в післявоєнне десятиріччя.
- •Суспільно-політичне життя України в повоєнні роки (1945 - 1953 рр.).
- •Участь України у створенні і діяльності оон.
- •Суспільно-політичне та соціально-економічне становище України в період хрущовської «відлиги».
- •Суспільно-політичне життя та соціально-економічний розвиток України у другій половині 60-х - першій половині 80-х років XX ст. Наростання кризових явищ.
- •«Шестидесятництво» та дисидентський рух в Україні в 60-х - першій половині 80-х років.
- •Україна в роки «перебудови» (друга половина 80-х років): соціально- економічне становище, політичне життя.
- •Декларація про державний суверенітет та Акт про державну незалежність України. Зміст і історичне значення цих документів.
- •Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 1980-х років - на початку 1990-х років. Виникнення нових політичних партій та рухів.
- •Проблеми соціально-економічного та суспільно-політичного реформування України на сучасному етапі.
- •Конституційний процес. Конституція України: основні положення.
- •Діяльність незалежної України на міжнародній арені в роки незалежності. Утворення снд.
- •Система органів державної влади в Україні. Державна символіка України: прапор, герб, гімн в історичному контексті.
- •Еміграція українців за кордон, її причини і напрямки. Українська діаспора ближнього та дальнього зарубіжжя.
- •Вибори Президента України в 1991, 1994, 1999, 2004 та 2010 рр.
- •Зовнішня політика України на сучасному етапі.
- •Суспільно-політичне та соціально-економічне життя України на сучасному етапі
Система органів державної влади в Україні. Державна символіка України: прапор, герб, гімн в історичному контексті.
Механізм сучасної держави є значно більш складним, розгалуженим, тому можна виділити такі типові державні органи:
глава держави (президент, монарх, іноді — колегіальний орган[5]) Президент України
органи законодавчої влади — парламент (парламенти різного рівня — у федеративних державах) Верховна Рада України
органи виконавчої влади (уряд, міністерства, відомства, органи державного управління на місцях) Кабінет Міністрів України, інші центральні органи виконавчої влади України
органи судової влади — уся судова система країни Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції
силові органи — поліція, органи державної безпеки, прокуратура, збройні сили та ін. Правоохоронні органи
Прапор
Українські національні кольори — блакитний і жовтий. З давніх-давен українська земля була хліборобським краєм. Блакитне небо над золотою нивою — ось який прекрасний зміст нині вкладає у національні кольори кожен українець-патріот. Отже, наш прапор — блакитно-жовтий.
Герб
19 лютого 1992 р. Верховною Радою України ухвалена постанова "Про Державний Герб України", якою було затверджено «Тризуб, як малий герб України» i, відповідно, головний елемент великого герба. З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Його зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Перша згадка у літописах про такі знаки належить до Х століття. За часів Київської Русі тризуб стає великокнязівським знаком.
Гімн
Державний гімн України — один з головних державних символів України поряд з прапором і гербом. Державним гі́мном є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля»слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційно його «Музичну редакцію» ухвалила Верховна рада України 15 січня 1992 року; слова гімну затверджено законом «про Гімн України» 6 березня 2003 року
Причини змін в чисельності та національному складі колишньої УРСР за часів радянської влади.
Природно, що і за часів радянської влади етнічний склад українських земель теж був багатонаціональним.
У багатонаціональній державі, якою була радянська країна, відбувалися процеси інтернаціоналізації життя у багатьох напрямах. Адже був спільний економічний простір, єдиний народногосподарський комплекс. Тісні економічні зв’язки між республіками і регіонами становили той ґрунт, на якому базувалися інтернаціоналізація суспільного життя та стирання національних особливостей населення.
Але в межах СРСР цей процес тісно пов’язаний з русифікаторською політикою, яку продовжувала проводити після падіння Російської імперії радянська влада. Вона мала багато напрямів:
— приєднання земель з переважно українським населенням до Російської Федерації;
— русифікаторська політика в усіх республіках; впровадження російської мови як державної; створення пільгових умов для російської мови в навчально-виховних закладах (дитячих садках, школах, технікумах та вузах); розширення сфери впливу російської мови через усі засоби масової інформації (радіо, телебачення, кіно, театри, газети та журнали, а також наукові та літературні видання) та ін.;
— примусове переселення до депортації включно населення з українських земель до інших республік Союзу (особливо до Російської Федерації);
— переселення на українські землі населення з інших республік, особливо з Російської Федерації та ін. Суттєво збільшилася кількість раніше депортованих кримських татар, для яких в умовах незалежності склалися сприятливі умови для повернення до Криму. Навпаки, більш швидкими темпами скорочувалася чисельність і питома вага євреїв. Вони залишали нашу державу, тому що в перше десятиріччя нашої незалежності у нас не було своєчасно розроблено програму економічного становлення і подальшого розвитку країни, і в більшості населення погіршилося матеріальне становище. Стосовно представників інших етносів в країні не відбулося суттєвих змін.
