- •«Історії україни» питання підсумкового контролю
- •Кіммерійсько-скіфсько-сарматський світ.
- •Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Значення античної колонізації .
- •Східні слов’яни: територія, розселення, суспільний устрій, господарське життя, вірування.
- •Українські землі під владою Литви та Польщі. Кревська та Люблінська унії (початок XIV - перша половина XVI ст.) та їх наслідки для України.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Речі Посполитої. Перехід до панщинно-фільваркового господарства (XIV - XVI ст.). Магдебурзьке право.
- •Суспільно-політичне життя в Україні другої половини XVI - першої половини XVII ст. Братства. Берестейська церковна унія та її наслідки для України.
- •Виникнення українського козацтва: причини, соціальне походження та значення. Реєстрове козацтво.
- •Запорізька Січ: суспільно-політичний устрій та адміністративно- територіальний поділ; військове, господарське та політичне життя (XVI - перша половина XVII ст.).
- •Татарсько-турецька експансія в Україні. Битва під Xотином. П.Конашевич- Сагайдачний.
- •Ліквідація польсько-шляхетського режиму в Україні в 1648 - 1649 рр. Становлення Української козацької держави.
- •Основні підсумки військових дій у 1648 - 1657 рр., їх оцінка.
- •Політичне становище України 1654 - 1657 рр. Та діяльність б.Хмельницького.
- •Доба Руїни: причини, суть, наслідки. Андрусівський договір. Правобережна і Лівобережна Україна у другій половині хvii ст.
- •Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за територіальну цілісність Української держави.
- •Гетьманування Івана Мазепи. Полтавська битва: її наслідки для України.
- •Нова Січ та причини її остаточної ліквідації.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель в складі Російської імперії в першій половині XIX ст.
- •Програма та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •«Руська трійця».
- •Т.Г.Шевченко: політичний та громадський діяч. Участь т.Шевченка в Кирило-Мефодіївському товаристві.
- •Суспільно-політичне життя в західноукраїнських землях другої половини XIX ст. (народовці, москвофіли, радикали). ІФранко.
- •Соціально-економічний розвиток України в складі Російської імперії у другій половині XIX ст. Реформи 60-70 років XIX століття в Росії. Особливості розвитку капіталізму в Україні.
- •Громадівський рух в Україні у другій половині XIX ст. Валуєвський циркуляр та Емський указ. Курс царизму на придушення українського національного
- •Україна напередодні і в роки першої російської революції (1905-1907 рр.). Розвиток національного руху.
- •Українські землі в роки першої світової війни (1914 - 1917 рр.). Легіон українських січових стрільців.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на початку XX ст. Столипінська аграрна реформа та її наслідки в Україні.
- •Лютнева революція 1917 р. В Росії та її вплив на національно-визвольний рух в Україні. Створення Центральної Ради, перші кроки її діяльності. Відродження державності України.
- •Встановлення Радянської влади в Україні. Політика «воєнного комунізму» (1919 - 1920 рр.).
- •Причини та наслідки голоду 1921 - 1923 рр.
- •Україна в роки неПу. Утворення срср.
- •Політика індустріалізації: шляхи, методи і суперечливий характер її проведення в Україні. Її наслідки.
- •Колективізація в Україні. Голодомор 1932 - 1933 рр.: причини і наслідки.
- •Західноукраїнські землі між двома світовими війнами: соціально-економічний розвиток і політичне життя.
- •Українізація. «Український Ренесанс» і «Розстріляне Відродження» (20-30-ті роки XX століття).
- •Українське питання напередодні II світової війни. Початок возз’єднання українських земель та його завершення.
- •Рух Опору в Україні: партизанська та підпільна боротьба.
- •Діяльність оун-упа в роки II світової війни. Проголошення у Львові Акта відновлення Української держави (30 червня 1941 р.). Наслідки.
- •Визволення України від німецько-фашистських загарбників. Втрати України за роки війни. Завершення возз’єднання українських земель.
- •Труднощі післявоєнної відбудови в Україні. Голод 1946 - 1947 рр.
- •Особливості соціально-економічного розвитку та суспільно-політичного життя на західноукраїнських землях в післявоєнне десятиріччя.
- •Суспільно-політичне життя України в повоєнні роки (1945 - 1953 рр.).
- •Участь України у створенні і діяльності оон.
- •Суспільно-політичне та соціально-економічне становище України в період хрущовської «відлиги».
- •Суспільно-політичне життя та соціально-економічний розвиток України у другій половині 60-х - першій половині 80-х років XX ст. Наростання кризових явищ.
- •«Шестидесятництво» та дисидентський рух в Україні в 60-х - першій половині 80-х років.
- •Україна в роки «перебудови» (друга половина 80-х років): соціально- економічне становище, політичне життя.
- •Декларація про державний суверенітет та Акт про державну незалежність України. Зміст і історичне значення цих документів.
- •Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 1980-х років - на початку 1990-х років. Виникнення нових політичних партій та рухів.
- •Проблеми соціально-економічного та суспільно-політичного реформування України на сучасному етапі.
- •Конституційний процес. Конституція України: основні положення.
- •Діяльність незалежної України на міжнародній арені в роки незалежності. Утворення снд.
- •Система органів державної влади в Україні. Державна символіка України: прапор, герб, гімн в історичному контексті.
- •Еміграція українців за кордон, її причини і напрямки. Українська діаспора ближнього та дальнього зарубіжжя.
- •Вибори Президента України в 1991, 1994, 1999, 2004 та 2010 рр.
- •Зовнішня політика України на сучасному етапі.
- •Суспільно-політичне та соціально-економічне життя України на сучасному етапі
Політичне становище України 1654 - 1657 рр. Та діяльність б.Хмельницького.
Після підписання українсько-московської угоди 1654 р. поляки і татари також об'єднали зусилля, уклавши влітку того самого року т.зв. Вічний договір, і розпочався новий етап війни. Уже в листопаді 30-тисячна польська армія вдерлася на Брацлавщину, згодом до неї приєдналася 30—40-тисячна татарська орда. Б.. Хмельницький зажадав від Москви негайної допомоги. Однак та фактично проігнорувала його вимогу. Як наслідок, до кінця березня 1655 р. край перетворився на руїну. Московська допомога була не такою ефективною, як її уявляли. Тим часом Москва, занепокоєна успіхами Швеції, пішла на зближення з Річчю Посполитою. У травні 1656 р. цар оголосив Швеції війну, а в серпні розпочалися московсько-польські переговори у Вільні (нині м. Вільнюс — столиця Литовської Республіки), на які українську делегацію не допустили. На початку листопада було укладене т.зв. Віленське перемир'я, яке передбачало згоду Московії залишити Україну в складі Речі Посполитої після обрання її царя на польський престол. Упродовж першої пол. 1657 р. воєнні події розвивалися у сприятливому для союзників руслі. Вони розгромили поляків під Замостям, захопили Краків, Люблін, Варшаву, інші польські міста. До складу Української держави попросилася шляхта Пиніцини, Берестейщини, Волині. Та вже з літа ситуація почала змінюватися у гірший бік. Політичні плани анти польської Коаліції викликали занепокоєння сусідніх держав, насамперед Австрії і Данії, які підтримали Польщу. Відчувши загрозу своєму існуванню, на захист Вітчизни піднявся польський народ.
6 серпня 1657 р. серце Б. Хмельницького перестало битися. Це стало важким ударом для молодої Української держави. Смерть гетьмана знаменувала собою завершення першого етапу Національно-визвольної революції, основним завоюванням якого стали утвердження Української держави,.
Гетьманування Ю^мельницького та ІВиговського. Гадяцька угода: зміст та оцінка.
Гетьман Іван Виговський (1657—1659) основне завдання вбачав у здобутті Україною повної незалежності. На цьому шляху було укладено союз зі Швецією, відновлено відносини з Кримом, розпочато переговори з Польщею та Туреччиною. Доба Руїни: причини, суть, наслідки. Андрусівський договір. Правобережна і Лівобережна Україна у другій половині XVII ст. На поч. 1658 р. чітко окреслився збройний конфлікт між урядом і опозицією, головними осередками якої стали Запоріжжя і Полтавський полк. Спроби Виговського порозумітися з їх провідниками — Я. Барабашем і М. Пушкарем нічого не дали. Тоді в червні 1658 р. він, покликавши на допомогу татар, під Полтавою погромив війська опозиції. Ця братовбивча боротьба коштувала Україні до 50 тис. жертв, ослабивши її як військово, так і політично. Невдовзі до українських кордонів рушило велике московське військо, знову активізувалася опозиція. У пошуках союзників гетьман Виговський 16 вересня 1658 р. уклав Гадяцький договір із Річчю Посполитою, який передбачав: 1) Україна у складі Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств під назвою Великого князівства Руського об'єднувалася з королівством Польським і Великим князівством Литовським персональною унією; 2) законодавча влада належала Національним зборам депутатів від усіх українських земель; 3) виконавчу владу очолював гетьман; 4) Україна мала свій суд, скарбницю, грошову одиницю, 40-тисячне військо; 5) передбачалася загальна свобода віри, слова, Друку тощо. Звістка про укладення Гадяцького договору призвела до початку відвертої українсько-московської війни. Понад 100-тисячне московське військо рушило на Україну. Вирішальні події відбулися 7—9 липня 1659 р., коли в Конотопській битві московську армію було вщент розбито.
Новим гетьманом було обрано Юрка Хмельницького (1659—1662). Однак сподівання, що авторитет роду Хмельницьких допоможе знову об'єднати народ, зупинити негативні тенденції в українському суспільстві, не справдилися. Фактично опинившись між двома вогнями: Московщиною, з одного боку, та Річчю Посполитою — з другого, 18-річний юнак опанувати ситуацію не зумів. Уже 27 жовтня 1659 р. новообраний гетьман під тиском 40-тисячного московського війська змушений був погодитися на ухвалення нового Переяславського договору, що складався з підроблених царським урядом умов угоди 1654 р. Згідно з ним, українсько-московські відносин переходили зі сфери конфедеративного союзу в площину обмеженої автономії України у складі Московії. І без того хаотична ситуація ускладнилася ще більше. Неспроможний покласти цьому край, молодий гетьман восени 1662 р. оголосив про зречення від влади. Доба Руїни в Україні сягнула апогею.