Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамин історія україни.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
109 Кб
Скачать
☆
  1. Еміграція українців за кордон, її причини і напрямки. Українська діаспора ближнього та дальнього зарубіжжя.

Унаслідок різних причин політичного та соціально-економічного характеру протягом багатьох років за кордонами України опинилися і нині живуть мільйони наших співвітчизників. Ця категорія людей дістала умовну назву „українська діаспора”.  Українська діаспора виникла як результат процесу еміграції українців з  території батьківщини до інших країн світу. В історії української еміграції чітко визначаються три хвилі переселенського руху: перша – з останньої чверті XIX століття до початку першої світової війни; друга – період між двома світовими війнами; третя – період після другої світової війни. Сьогоднішню еміграцію називають четвертою хвилею.

Дослідники визначають чотири хвилі переселенського руху в історії української еміграції.

Перша хвиля починається з останньої чверті XIX століття і триває до початку Першої світової війни. Ця масова трудова еміграція до США розпочалася у 1877 році, до Бразилії — у 1880-ті роки, у Канаду — з 1891 року, до Російського Сибіру — після революції 1905–1907 рр.Цю першу хвилю еміграції спричинили як і аграрна перенаселеність українських територій, так і утиски: економічні, соціальні, політичні, — і національний гніт з боку австро-угорської і російської імперій.

Друга хвиля еміграції українців охоплювала період між Першою і Другою світовими війнами у ХХ столітті і була зумовлена поєднанням соціально-економічних та політичних причин. Вони виїздили до Польщі, Чехословаччини, Австрії, Румунії, Болгарії, Німеччини, Франції, США і Канади.

Третя хвиля еміграції викликана головним чином політичними мотивами і розпочалася наприкінці Другої світової війни. Більшою мірою це репатріанти з англійської, американської, французької окупаційних зон. Більшість емігрантів цієї хвилі осіла в Канаді, США, Великобританії, Австралії, Бразилії, Аргентині, Франції.

Четверта хвиля — так звана «заробітчанська» — розпочалася у 1990-х роках. Її головні причини — економічна скрута перехідного періоду в Україні. В результаті цього на тимчасову роботу в країни Європи, Америки і у Росію виїхало близько 7—8 млн людей.

  1. Вибори Президента України в 1991, 1994, 1999, 2004 та 2010 рр.

Перші Вибори Президента України відбулись 1 грудня 1991 року. Використовувалася система абсолютної більшості.. Леонід Кравчук посів 1-ше місце у всіх регіонах, за вийнятком трьох областей Галичини, де переміг В'ячеслав Чорновіл.

Другі Вибори Президента України відбулись у 1994 році (26 червня — перший тур і 10 липня — другий тур). Використовувалася система абсолютної більшості. Вибори проведені достроково після досягнення компромісу між Президентом і Верховною Радою. Виконуючий обов'язки президента Леонід Кравчук втратив президентство на користь колишнього прем'єр-міністра Леоніда Кучми.

Треті Вибори Президента України відбулись у 1999 році (31 жовтня — перший тур і 14 листопада — другий тур). Використовувалася система абсолютної більшості. У разі відсутності кандидата, що набрав абсолютну більшість від числа тих, що взяли участь у виборах, передбачався 2-й тур, у якому змагалися двоє, що набрали найбільше голосів.

У першому турі виборів впевнену перемогу здобув Леонід Кучма, але йому не вдалося набрати 50% голосів виборців. На 14 листопада було призначено 2 тур виборів. Інтерес до другого туру президентських виборів не знизився, а навіть зріс. Президентом України вдруге було обрано Леоніда Кучму.

Президентські вибори в Україні 2004 року були проведені 31 жовтня, 21 листопада та 26 грудня 2004-го. Президентськівибори були четвертими виборами, що пройшли в Україні після здобуття незалежності від Радянського Союзу. На останніх етапах результати були оскаржені між лідером опозиції Віктором Ющенком і тодішнім прем'єр-міністром Віктором Януковичем з Партії регіонів. Вибори проходили у вкрай напруженій політичній атмосфері, із звинуваченнями в упередженості ЗМІ, залякуванні виборців і отруєнні кандидата Ющенка.[1]

Остаточне повторне голосування відбулося 26 грудня. Віктор Ющенко був оголошений переможцем з 52% голосів і 44% в Януковича.

Вибори Президента України 2010 — чергові вибори Президента України. Спочатку були призначені Верховною Радою України на 25 жовтня 2009 року[1], але ця дата була оскаржена чинним Президентом України Віктором Ющенком уКонституційному Суді[2]. Після того, як Конституційний Суд визнав таке рішення протиправним, Верховна Рада призначила вибори на 17 січня 2010 року[3].

На виборах використовувалася система абсолютної більшості. У разі відсутності кандидата, що набрав абсолютну більшість від числа тих, що взяли участь у виборах, передбачався 2-й тур, у якому змагалися двоє, що набрали найбільше голосів. У 2-му турі для перемоги досить було набрати голосів більше, ніж у суперника.

За результатами обробки 100,00% протоколів перемагає лідер опозиції Віктор Янукович — 48,95%