- •Мова права як різновид літературної мови.
- •5. Культура професійного мовлення правника.
- •Тема 2. Офіційно-діловий стиль – функціональний різновид літературної мови.
- •1. Генеза розвитку офіційно-ділового стилю.
- •2. Призначення, сфера поширення офіційно-ділового стилю. Підстилі і жанри офіційно-ділового стилю.
- •3. Характерні риси офіційно-ділового стилю
- •Документ як основний вид офіційно-ділового стилю.
- •Тема 3. Поняття тексту, його види
- •Поняття про текст. Основні ознаки тексту.
- •2. Види текстів. Структура тексту службового документа.
- •4. Особливості тексту наукового стилю.
- •5. Особливості тексту публіцистичного стилю.
- •Тема 4. Документ як об’єкт редагування
- •1.Предмет і завдання редагування.
- •Поняття редакційної норми. Види норм.
- •Методи редагування. Етапи редагування.
- •М етоди виправлення
- •Формалізовані (нетворчі)
- •Неформалізовані (творчі)
- •5. Загальна класифікація помилок.
- •Змістовий модуль 2 Лексичні та фразеологічні норми у фаховому мовленні правника
- •Тема 5.Фоностилістика
- •1. Фоностилістика як розділ лінгвостилістики.
- •2. Засоби милозвучності української мови і норми їх використання у професійному мовленні.
- •3. Наголос
- •Тема 6. Лексичні засоби фахового мовлення юриста
- •1. Книжні слова в ділових паперах.
- •2. Ділова лексика, її ознаки і групи.
- •3. Особливості використання юридичних термінів у професійному мовленні. Професіоналізми в діловому мовленні.
- •4. Специфіка використання синонімів у діловому мовленні.
- •5. Пароніми. Групи паронімів.
- •Правила використання іншомовних слів в ділових паперах.
- •7. Мовні кліше у мові права.
- •Тема 7. Фразеологічні засоби у фаховому мовленні правника
- •Змістовий модуль 3 Морфологічні норми ділового мовлення юриста
- •Тема 8. Стилістичне використання іменників у професійному мовленні.
- •1. Лексичні розряди іменників.
- •2. Категорія роду іменників.
- •3. Категорії числа і відмінка іменників.
- •Тема 9. Стилістичне використання прикметників у мові права.
- •1.Особливості граматичної парадигми прикметників.
- •Особливості використання прикметників у діловому мовленні.
- •Тема 10. Стилістичне використання займенників у діловому мовленні.
- •Загальна характеристика стилістичних функцій займенників.
- •2. Розряди займенників.
- •3. Особливості вживання займенників у текстах документів.
- •Тема 11. Стилістичне використання числівників діловому мовленні.
- •1. Особливості функціонування числівників у діловому мовленні. Сполучення числівників з іменниками.
- •2. Числівник як компонент складних іменників і числівників. Позначення чисел у тексті. Написання дат та періодів.
- •3. Позначення чисел у тексті.
- •Тема 12. Стилістичне використання дієслів діловому мовленні.
- •1. Особливості використання дієслів в ділових паперах.
- •Особливості вживання дієприкметників та дієприслівників у діловому мовленні.
- •Змістовий модуль 4. Стилістичне використання синтаксичних засобів у діловому мовленні
- •Тема 13. Синтаксичні конструкції ділового мовлення.
- •1. Види речень в ділових паперах та їх стилістичні функції.
- •2. Вставні слова, словосполучення в діловому мовленні.
- •3. Узгодження присудка з підметом
- •4. Порядок слів в текстах документів .
- •Тема 14. Сполучуваність слів у діловому мовленні.
- •1 .Складні випадки керування.
- •2. Прийменник у тексті службового документа.
- •3. Прийменник «по» в діловому мовленні.
Особливості вживання дієприкметників та дієприслівників у діловому мовленні.
Активні дієприкметники теперішнього часу в сучасній українській мові вживаються обмежено, на відміну від російської мови. Ці форми утворюються від основи 3-ої особи множини теперішнього часу перехідних дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -уч- (-юч-) (від дієслів І дієвідміни), -ач- (яч-) (від дієслів II дієвідміни): ведучий (телепрограми). Відповідниками російських активних дієприкметників теперішнього часу в українській мові є підрядні частини складнопідрядних речень або іменники чи прикметники: проживающий — мешканець; той, хто мешкає.
Активні дієприкметники минулого часу доконаного виду творяться від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-: дозрі(ти) — дозрілий, змарні(ти) — змарнілий, мерз (ти) - мерзлий, опа(сти) - палий, спочи (ти) -- спочилий. Суфікс -ну-, як правило, випадає: засохну(ти) — засохлий, промокну(ти) - промоклий, бувший— колишній, допомігши й— який (що) допоміг.
Активні дієприкметники минулого часу з суфіксом -ш-(-вш-) в українській мові не вживаються, а передаються описово (складнопідрядним реченням з підрядною означальною частиною) .
Особливі труднощі становить пошук відповідників російським дієприкметникам. исследованный — досліджений, исследуемый —досліджуваний, употребляемый — в (у) живаний.
У діловій українській мові назви посад — субстантивовані дієприкметники замінено українськими відповідниками – іменниками:
завідуючий (чим) — завідувач (чого);
командуючий (чим) — командувач (чого);
виконуючий обов'язки — виконувач обов'язків.
Пасивні дієприкметники мають форму минулого часу, яка утворюється за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -т-: завершений, зроблений. Дієслова з основами на -ну- і на -о- можуть утворювати паралельні форми дієприкметників: висунути — висунутий, висинений, повернути - повернутий, повернений.
Дієприслівники недоконаного виду утворюються за допомогою суфіксів -учи- (-ючи-) і -ачи-(-ячи): пишучи, читаючи, доконаного — за допомогою суфікса -вши- (-шн-): написавши, прочитавши.
Використання дієприслівникових зворотів в ділових паперах надає висловлюванню офіційного характеру.
При перекладі термінозворотів з дієприкметниковим компонентом у діловому мовленні перевага надається українським зворотам дієприкметникового типу над розгорнутими синтаксичними конструкціями. Наприклад: выдерживаемый процесе - витримуваний процес (замість «процес, який витримується ).
Широко використовувати дієприкметники і дієприслівники, але уникати ненормативних форм (тобто розмовних варіантів) або заміняти їх іменниками, іменниками з прийменниками (описова конструкція), дієсловами: оточуюче середовище – довкілля, навколишнє середовище; знаючий працівник - обізнаний працівник, який добре знає розбирається, володіє; бувши учасники - колишні учасники; кажучий промову – мовець, який (хто) говорить; пануюча думка - панівна думка; не дивлячись на об'єктивні причин и- незважаючи на об'єктивні причини, рахуючий прибутки – рахівник, який (хто) рахує; співробітник, виконуючий службові обов'язки - виконувач службових обов'язків(або співробітник, який виконує службові обов'язки).
Сфера використання активних дієприкметників— в основному термінологічна лексика: діючий вулкан, лімітуючий режим.
У реченнях з дієприслівниковим зворотом дія, названа присудком, і дія, названа дієприслівником, обов’язково мають виконуватися одним суб’єктом: Уклавши угоду, ми відкрили широкі перспективи. (прав.). Уклавши угоду, перед нами відкрилися широкі перспективи (неправ.)
Отже, у діловому мовленні широко використовуються дієприкметникові і дієприслівникові звороти. Вони надають стислості, чіткост, максимальної інформативності тексту.
Література: 1, 9, 16, 17,47, 21, 22, 23, 25, 52, 53, 54. 57, 59, 75.
