2. Особливості вживання дієприкметників та дієприслівників у діловому мовленні.

Активні дієприкметники теперішнього часу в сучасній українській мові вживаються обмежено, на відміну від російської мови. Ці форми утворюються від основи 3-ої особи множини теперішнього часу перехідних дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -уч- (-юч-) (від дієслів І дієвідміни), -ач- (яч-) (від дієслів II дієвідміни): ведучий (телепрограми). Відповідниками російських активних дієприкметників теперішнього часу в українській мові є підрядні частини складнопідрядних речень або іменники чи прикметники: проживающий — мешканець; той, хто мешкає.

Активні дієприкметники минулого часу доконаного виду творяться від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-: дозрі(ти) — дозрілий, змарні(ти) — змарнілий, мерз (ти) - мерзлий, опа(сти) - палий, спочи (ти) -- спочилий. Суфікс -ну-, як правило, випадає: засохну(ти) — засохлий, промокну(ти) - промоклий, бувший— колишній, допомігши й— який (що) допоміг.

Активні дієприкметники минулого часу з суфіксом -ш-(-вш-) в українській мові не вживаються, а передаються описово (складнопідрядним реченням з підрядною означальною частиною) .

Особливі труднощі становить пошук відповідників російським дієприкметникам. исследованный — досліджений, исследуемый —досліджуваний, употребляемый — в (у) живаний.

У діловій українській мові назви посад — субстантивовані дієприкметники замінено українськими відповідниками – іменниками:

• завідуючий (чим) — завідувач (чого);

• командуючий (чим) — командувач (чого);

• виконуючий обов'язки — виконувач обов'язків.

Пасивні дієприкметники мають форму минулого часу, яка утворюється за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -т-: завершений, зроблений. Дієслова з основами на -ну- і на -о- можуть утворювати паралельні форми дієприкметників: висунути — висунутий, висинений, повернути - повернутий, повернений.

Дієприслівники недоконаного виду утворюються за допомо­гою суфіксів -учи- (-ючи-) і -ачи-(-ячи): пишучи, читаючи, доконаного — за допомогою суфікса -вши- (-шн-): написавши, прочитавши.

Використання дієприслівникових зворотів в ділових паперах надає висловлюванню офіційного характеру.

При перекладі термінозворотів з дієприкметниковим компонентом у діловому мовленні перевага надається українським зворотам дієприкметникового типу над розгорнутими синтаксичними конструкціями. Наприклад: выдерживаемый процесе - витримуваний процес (замість «процес, який витримується ).

Широко використовувати дієприкметники і дієприслівники, але уникати ненормативних форм (тобто розмовних варіантів) або заміняти їх іменниками, іменниками з прийменниками (описова конструкція), дієсловами: оточуюче середовище – довкілля, навколишнє середовище; знаючий працівник - обізнаний працівник, який добре знає розбирається, володіє; бувши учасники - колишні учасники; кажучий промову – мовець, який (хто) говорить; пануюча думка - панівна думка; не дивлячись на об'єктивні причин и- незважаючи на об'єктивні причини, рахуючий прибутки – рахівник, який (хто) рахує; співробітник, виконуючий службові обов'язки - виконувач службових обов'язків(або співробітник, який виконує службові обов'язки).

Сфера використання активних дієприкметників— в основному термінологічна лексика: діючий вулкан, лімітуючий режим.

У реченнях з дієприслівниковим зворотом дія, названа присудком, і дія, названа дієприслівником, обов’язково мають виконуватися одним суб’єктом: Уклавши угоду, ми відкрили широкі перспективи. (прав.). Уклавши угоду, перед нами відкрилися широкі перспективи (неправ.)

Отже, у діловому мовленні широко використовуються дієприкметникові і дієприслівникові звороти. Вони надають стислості, чіткост, максимальної інформативності тексту.

Література: 1, 9, 16, 17,47, 21, 22, 23, 25, 52, 53, 54. 57, 59, 75.