2. Вставні слова, словосполучення в діловому мовленні.

Вставними завжди є слова: мабуть, крім того, по-перше, по-друге, а втім, отже, однак, одначе, між іншим, власне.

Залежно від контексту є вставними: звичайно, здається, нарешті, взагалі, безперечно, видно, правда, навпаки.

Вставні слова, словосполучення та речення висловлюють ставлення мовця до висловлюваної думки або характеризують спосіб її оформлення. Ці мовні одиниці можуть передавати різні значення:

Значення		Приклади
впевненість, достовірність		безперечно, безсумнівно, безумовно, ми в цьому впевнені, звичайно, звісно, зрозуміло, справді, розуміється, дійсно, щоправда, природно, без сумніву, певна річ, слово честі, правду кажучи, смію запевнити, я знаю, немає сумніву
невпевненість, сумнів		мабуть, може, а може, можливо, пев­но, напевно, очевидно, видно, здається, ймовірно, видається, сподіваюся, тре­ба гадати, як видно, як здається
емоційну оцінку того, про що повідомляється, почуття (радість, жаль, подив) мовця	на радість, на щастя, на жаль, на превеликий жаль
джерело повідомлення	кажуть, як кажуть, за висловом, на думку, на мою (твою, його, її, їх) думку, на мій погляд, пам'ятаю
зв'язок думок, послідовність викладу, логічна послідовність мовлення, виділення головного в повідомленні, підкреслення висновку	по-перше, по-друге, насамперед, пере­дусім, насамкінець, нарешті, з одного боку, до речі, між іншим, крім того, навпаки, отже, а отже, таким чином, наприклад, приміром, зокрема, взагалі, проте, однак, головне
прийоми і способи оформлення думок	інакше кажучи, взагалі кажучи, коротше кажучи, чесно кажучи, м'яко кажучи, відверто кажучи, так би мовити, іншими словами
привертання, активізація уваги співрозмовника	припустимо, погодьтесь, прошу вас, даруйте, даруйте на слові, розумієте, зрозуміли, зрозумійте, вибачте, будь-ласка
ставлення до способів висловлення думки	імовірніше (ймовірніше), вірогідно, іншими словами, точніше
джерело повідомлення	на думку, за результатами аналізу
пом'якшення категоричності висновків і порад	напевне, мабуть, можна погодитися, але, на жаль

3. Узгодження присудка з підметом

Для правильного граматичного оформлення висловлювання важливо насамперед узгодити присудок з підметом. Основні правила зведено у таблиці.

Чим виражений підмет	Яка форма присудка	Приклад
1	2	3
іменник + числівник: - якщо числівник закінчується на одиницю (31,151, 1991 і под.); - якщо числівник закінчується на два, три, чотири; - якщо є числівник 5, 115, 17 та ін.	в однині у множині (однина -у безособовому реченні) в однині чи множині	Двадцять один комп’ютер придбає банк Чотири студенти пропустили заняття (Чотири студенти було відзначено..) Сімнадцять агрегатів списали у зав 'язку із. . ; Сто п’ятнадцять тонн буряка вивезено з поля..
слова більшість, меншість, ряд, частини, багато, кілька + іменник	в однині або у множині, коли головні члени речення розділені підрядним реченням, коли головні члени речення є однорідними	Більшість абітурієнтів буде зарахована на стипендію та забезпечена гуртожитком: Ряд питань, які внесені до іспиту, будуть поставлені в письмовій формі
займенник хто, дехто, хто, ніщо та ін.	в однині	Усі, хто пройшов реєстрацію, повинні з'явитися..
іменник + прикладка (як-от: виставка-продаж, музей-садиба, де підмет - родове поняття, ширше, а прикладка - видове, вужче);	присудок узгоджується із підметом, а не прикладкою	Школа-інтернат відкрита з ініціативи..

Розгляно дане питання докладніше за матеріалами Г. Волкотруб «Стилістика ділової мови».

Кількісно-іменниковий зворот — це сполучення слова, що має кількісне значення, з іменником або займенником у формі родового відмінка. Головним компонентом у звороті можуть виступати кількісні числівники (два проекти, сім тижнів, двісті гривень), збірні числівники (двоє працівників, п'ятеро екскурсантів), дробові числівники (півтора аркуша, дві третини присутніх), неозначено-кількісні числівники (кілька пропозицій, декілька зауважень, багато проблем, чимало ідей), а також іменники із значенням визначеної або невизначеної кількості (більшість присутніх, сотня олівців, дюжина книжок, сила грошей, решта працівників).

При підметах, виражених числівником або кількісно-іменниковим зворотом, присудок може стояти в однині та множині.

1. Присудок уживається в однині:

1) якщо підмет, виражений числівником, позначає абстрактну цифру, наприклад: Вісім ділиться на два і чотири;

2) якщо підмет — складний числівник — закінчується на один: Сорок один працівник підприємства отримав премію з нагоди професійного свята;

3) якщо головним компонентом кількісно-іменникового звороту у ролі підмета виступає кількісний іменник (десяток, сотня, решта, сила, сила-силенна): Решта квитків на денну виставу вмить щезла з каси (В. Голота);

4) якщо підмет позначає міру часу, ваги, простору і под.: Виповнилося чверть віку літературному об'єднанню "Вись", що діє при редакції газети Новомиргородського району на Кіровоградщині (з газ.);

5) якщо підмет, виражений іменником з компонентом пів-, наприклад: півгодини, півміста (у минулому часі присудок ставиться у формі середнього роду): Висить, як меч, півмісяця над нами Серед зірок навмисне золотих (Г. Чубач); Півліта минуло, неначе піввіку, Ранкової сойки розпачливий спів (А. Перерва), але: Цього року навчатимуть українських учнів півмільйона вчителів (з газ.).

2. Присудок ставиться у множині: якщо при підметі стоїть означення у формі множини: Стояли всі троє примовклі й довго дивилися у той бік (О. Гончар); Зрештою, при моїх заняттях та захопленнях ці три місяці промайнули як один день... (В. Шевчук); Кращі п'ять робіт були відзначені преміями.

3. У багатьох випадках при підметах — кількісно-іменникових зворотах можливе використання присудка в однині і в множині: Переважна більшість оперних співаків у Галичині на переломі ХІХ і XX століть вийшли із школи Висоцького (В. Врублевська).

Розглянемо основні правила вживання таких конструкцій:

1) при кількісно-іменникових зворотах, другий компонент яких називає істот, множина присудка вказує на активну або роздільну дію, однина — на пасивну або спільну дію: Знову кілька осіб відійшло (Н. Кобринська); Я лікувався в санаторії, де одночасно лікувалося п'ять тисяч робітників (О. Ковінька).

2) якщо другий компонент у кількісно-іменниковому звороті називає неістот, форма однини вказує на загальну сукупність предметів, форма множини — на окремі предмети: Вже надійшло півтори тисячі заявок на цю машину; Кілька автомашин з курсантами на околиці роз'їхалися в різні боки (М. Олійник).

ІІ. Узгодження присудка з однорідними підметами:

1. При однорідних членах речення присудок може стояти як у множині, так і в однині. Вибір форми присудка залежить від форми зв'язку підметів, від розташування присудка (після чи до однорідних підметів) та ін.

2. Якщо однорідні члени речення вжито без сполучників або з єднальними сполучниками і, та, присудок може стояти як у множині, так і в однині.

При прямому порядку слів (присудок стоїть після підмета) присудок частіше вживається у множині: І мати, і донька разом побіліли, стали прислухатись і миттю схопились (І. Котляревський). При значеннєвій близькості підметів постпозитивний присудок може стояти в однині: Порядок і термін отримання майнового паю визначається у Положенні про паювання майна; Періодичність і рівень деталізації управлінської інформації залежить від внутрішньої організації банку.

При непрямому порядку слів (присудок передує підметові) звичайно вживається форма однини: Для продажу квартири, співвласником якої є неповнолітній, необхідний письмовий дозвіл органу опіки і піклування району, на території якого знаходиться квартира. Форма однини можлива навіть, якщо один із підметів має форму множини: Для проведення державних кваліфікаційних іспитів у навчальному закладі створюється державна кваліфікаційна комісія або кілька державних кваліфікаційних комісій залежно від кількості професій, спеціальностей, за якими проводиться підготовка фахівців.

Множина присудка, вжитого перед однорідними підметами, підкреслює множинність предметів і роздільність дії суб'єктів: На засідання комісії запрошуються працівник, який атестується, та його безпосередній керівник; На першому поверсі будуть велика бібліотека, чималий вузол телефонного зв'язку та приймальні пункти побутового обслуговування; Увечері в Національній філармонії ювілярів привітали лауреат Шевченківської премії 1974 року Павло Загребельний та прем'єр-міністр Віктор Ющенко (з газ.).

Зазначені вимоги не є категоричними: присудок перед однорідними членами речення і після них може виступати і в однині, і в множині, пор.: Правдиво казали: убогу хатину сміх і пісня ніколи не кидали. Дикий крик і свист тривожив вечірню тишу (Б. Лепкий).

3. Якщо однорідні підмети з'єднуються протиставним сполучником не . а, не тільки, а й, не стільки. скільки, присудок ставиться в однині: Не тільки всяка робота, а, здавалося, й саме життя обтяжувало його і змушувало часто зітхати, скрушно хитати головою в такт своїм невеселим думкам (Б. Антоненко-Давидович).

4. Якщо однорідні члени речення з'єднані розділовими сполучниками (або, чи), узгодження присудка може бути різним. Форма однини присудка використовується у тих випадках, якщо присудки належать до однакового граматичного роду: Стримана насмішка чи усмішка вийшла з куточків, дійшла до половини очей, а в других половинах так само оксамитилась темна глибінь (М. Стельмах). Якщо підмети є іменниками різного роду, то присудок ставиться у формі множини: Брехня чи бажання когось розіграти ніколи не прикрашали ні молодість, ні старість (В. Собко);

5. При однорідних підметах, вжитих із єднальним сполучником ні-ні присудок може мати форму однини і множини: Вже років зо два він пише кандидатську дисертацію, але коли її закінчить — того не знає ні професор Перетятько, ні сам Віктор Платонович (Б. Антоненко-Давидович).