Перша допомога при нещасних випадках в хімічній лабораторії
При порізах склом: видалити скло і промити рану 3% розчином перекису водню; змазати навколо порізу розчином йоду; накласти стерильну пов’язку.
При опіках кислотою ділянки обпеченої шкіри чи ока добре промити водою, обробити 2% розчином гідрокарбонату натрію.
При опіках лугом: промити обпечену ділянку великою кількістю води; обробити місце опіку 1% розчином оцту (при опіках очей використовують 2% розчин борної кислоти).
При опіках фенолом: розітерти обпечену ділянку гліцерином до відновлення природного кольору шкіри; добре промити водою; накласти марлевий тампон, змочений гліцерином.
Теоретичні питання
Основні положення теорії хімічної будови О.М.Бутлерова та її значення для розвитку органічної хімії.
Типи формул в органічній хімії: емпіричні, молекулярні, структурні.
Фундаментальні поняття органічної хімії: радикал, функціональна група, гомологія, гомологи, гомологічна різниця, ізомерія, ізомери, моно-, полі- та гетерофункціональність.
Основні класифікаційні ознаки органічних сполук: будова карбонового ланцюга і природа функціональної групи.
Номенклатурні системи в органічній хімії: тривіальна, раціональна, система ІЮПАК.
►Блок інформації
Велике число органічних сполук (понад 10 млн.) спонукало хіміків провести їх класифікафію. Класифікаційними ознаками органічних сполук є:
1) будова вуглецевого скелету.
природа функціональної групи.
Поділ органічних сполук за будовою вуглецевого ланцюга
Органічні сполуки
А
циклічні
(аліфатичні)
Циклічні
Насичені Ненасичені Карбоциклічні Гетероциклічні
Аліциклічні Ароматичні
Класифікація за природою функціональної групи
Функціональна група – це структурний фрагмент молекули, що визначає її хімічні властивості.
Основні функціональні групи і відповідні їм класи органічних сполук
Функціональна група |
Назва групи |
Назва класу |
Загальна формула |
-СООН |
Карбоксильна |
Карбонові кислоти |
R-COOH |
-SO3H |
Сульфо- |
Сульфокислоти |
R-SO3H |
-СООR |
Алкоксикарбонільна |
Естери |
R-COOR' |
-CONH2 |
Амідна |
Аміди кислот |
R-CONH2 |
-С≡N |
Нітрильна |
Нітрили |
R-C≡N |
-С- || O |
Карбонільна (оксо-) |
Альдегіди, Кетони |
R-C-R' || O |
-OH |
Гідроксильна |
Спирти Феноли |
R-OH Ar-OH |
-SH |
Тіольна, меркапто- |
Тіоли (тіоспирти, тіофеноли) |
R-SH Ar-SH |
-NH2 |
Аміно- |
Аміни |
R-NH2 |
-OR |
Алкокси- |
Прості ефіри |
R-O-R' |
-F, -Cl, -Br, -I |
Галогено- |
Галогенопохідні вуглеводнів |
R-Hal |
-NO2 |
Нітро- |
Нітросполуки |
R-NO2 |
Класифікація за кількістю і однорідністю функціональних груп: моно-, полі- та гетерофункціональні.
►Алгоритм утворення назв органічних сполук за замісниковим варіантом систематичної (міжнародної) номенклатури
Визначають, які функціональні групи входять до складу сполуки, і вибирають серед них старшу, якщо вона є. У назві органічної сполуки старша функціональна група позначається в суфіксі, а усі інші в префіксі. Деякі функціональні групи (наприклад, -F, -Cl, -Br, -I, -OR, -NO2, -NO і ін.) не розглядають за старшинством і позначаються тільки в префіксі.
Встановлюють родоначальну структуру сполуки. Родоначальна структура – це структурний фрагмент молекули, що лежить в основі назви. В аліциклічних сполуках родоначальною структурою є головний вуглецевий ланцюг, у карбо- і гетероциклічних сполуках – цикл.
Визначивши родоначальну структуру, нумерують її атоми таким чином, щоб старша функціональна група одержала, по можливості, найменший номер. Якщо сполука не має старшої групи, перевагу при нумерації надають положенням кратних зв’язків, а при їх відсутності – замісникам.
Складають назву сполуки в цілому, дотримуючись такої послідовності: