4. Передвоєнне дитинство, юність. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт»

Освітні документи епохи

Щоденник гімназиста

• Дослідіть щоденник гімназиста та атестат початку ХХ ст. Встановіть особливості документів.

• Порівняйте вимоги до учнів, навчальні програми, оцінки, результати навчання, гімназій початку ХХ ст. і сучасні.

Нещодавно в Одесі під час капітального ремонту навчального корпусу аграрного університету (колишня П’ята гімназія) було виявлено дивом уцілілу «Тетрадь для записыванiя уроковъ» гімназиста п’ятого класу Олександра Коновалова. Зошит, який пролежав під підлогою 105 років, – знахідка унікальна, тому що це примірник одного з перших щоденників, які в 1901 році тільки запровадили. [16]

На титульному аркуші щоденника зазначається: «Визнаючи корисним дати батькам можливість щодня стежити за уроками, які задаються впродовж тижня їхнім дітям, п. Міністр Народної Освіти вважає за потрібне зробити розпорядження про введення у вживання зошита для записування уроків».

Вимоги до учнів

«Вирушаючи для занять у навчальний заклад, а також і повертаючись із нього, учні зобов’язані все класне приладдя мати в ранцях, які повинні носити не в руках, а неодмінно на спині, … кожен учень має привести свій одяг до порядку і пристебнути ранець, щоб не мати потреби турбуватися про це, перебуваючи вже на вулиці …».

«Учням, безумовно, забороняється відвідувати маскаради, клуби, трактири, кав’ярні, кондитерські, більярдні, оперетковий театр, балетні вистави, кафе-шантани, публічні бали в зібраннях і клубах, сімейні вечори, публічні танцювальні вечори в танцмейстерів, приватні спектаклі», «засідання цивільних і військових окружних судів, публічні кабінети для читання і публічну бібліотеку, …..учням не дозволяється брати участь у продажу лотерейних квитків або бути в ролі розповсюджувачів».

Учням дозволялося відвідувати з благословення навчального начальства «засвідчені особливими відпускними квитками, драматичні та оперні вистави в театрах, цирк, дитячі публічні вечори, уроки танців у танцмейстерів і лотереї з доброчинною метою,… без особливого дозволу дозволялося відвідувати публічні гуляння на дачі Ланжерон, на Малому і Середньому Фонтанах та на лиманах, ялинки і звіринець в Міському саду (за винятком тієї частини, де розміщується кафе-шантан), на Дерибасівській вулиці та в Олександрівському саду».

Прогулянки учнів дозволялися з 1 травня по 15 серпня до десятої години вечора, із 15 серпня по 1 квітня – до сьомої, а з 1 квітня – до восьмої. [16]

Атестат Наталії Полонської-Василенко (дівоче прізвище Меньшова) – відомого українського історика і громадської діячки про закінчення загального курсу Киево-Фундуклеївської Mapiїнської жіночої гімназії

Мовою Епохи

АТТЕСТАТ Окончившая курс Киево-Фундуклеевской Мариинской женской гимназии девица Наталия Дмитриевна Меньшова, дочь полковника родилась 1884 г. З1-го января, вероисповедания православного, во время пребывания в сем заведении, при отличной нравственности показала успехи: в Законе Божием – отличные, в русском языке и словесности – отличные, в математике – отличные, в географии – отличные, в истории – отличные, в естествознании – весьма хорошие, в педагогике – отличные, в французском языке – весьма хорошие, в немецком языке – отличные, в чистописании – не обучалась, в рисовании и живописи не обучалась, в Женском Рукоделии не обучалась и музыке не обучалась. Сверх того она обучалась танцам. Постановлением Педагогической Конференции 30 мая 1900 г. удостоена награждения серебряной медалью. На основании сего аттестата, в силу гл. V § 46 Высочайше утвержденнаго Устава училища для приходящих девиц Ведомства учрежденной императрицы Марии, она, Наталия Меньшова, получает, не подвергаясь особому испытанию, свидетельство на звание Домашней Учительницы вышеозначенных предметов. В удостоверение чего дан сей аттестат за надлежащей подписью и приложением печати заведения. Киев мая 30 дня 1900 г. Попечитель гимназии (подпись) Начальник гимназнии (подпись) Главная надзирательница (подпись) Секретарь Педагогической Конференции (подпись)

Сучасні історики про освіту початку ХХ ст.