- •Тема 1.Вплив процесів модернізації на соціально-економічні процеси в Україні (Малієнко ю.Б.)
- •Тема 2. Становлення національно-демократичних традицій в Україні на початку (Малієнко ю.Б.)
- •Тема 3. Особливості світосприйняття і сфери інтересів людей в Україні в умовах модернізації (Малієнко ю.Б.)
- •Україна на початку хх ст. Вплив процесів модернізації на українське суспільство
- •Тема 1. Вплив процесів модернізації на соціально-економічні процеси в Україні
- •1.1.Досягнення і проблеми індустріального розвитку та сільського господарства в Україні на початку хх ст.
- •Розміри селянського і поміщицького землеволодіння в Австрії і на підлеглих їй східних землях на початку хх ст. (у гектарах) Наявність промислових підприємств на 100 селянських
- •Стан забезпечення Російської імперії сільськогосподарською технікою
- •1.2. Зміни у традиційній соціальній структурі і нові спільноти українського суспільства Динаміка міського населення
- •Наочна складова модерної епохи
- •1.3. Демографічні процеси Народжуваність
- •1.4.Нове і традиційне у повсякденності (нова техніка будівництва, електрика, телефон, ліфт, виробництво меблів тощо)
- •1.5. Вплив модернізації на світоглядні зміни українського суспільства
- •Тема 2. Становлення національно-демократичних традицій в Україні на початку
- •Сучасні історики про становлення багатопартійності
- •Духовні засади та механізми формування
- •Політизація українського суспільства на початку хх ст. У документах і матеріалах
- •Загальні рекомендації до роботи з програмами партій.
- •3 Програми української демократично-радикальної партії, 1905р.
- •Українці в австрійському та російському парламентаризмі Українське і польське представництво
- •Українські підприємці і меценати
- •Тема 3. Особливості світосприйняття і сфери інтересів людей в Україні в умовах модернізації
- •Праця як цінність у колективній психології
- •Темп життя міського і сільського населення
- •«Фемінізація» суспільства
- •Жіночий рух Наддніпрянської України
- •Передвоєнне дитинство, юність. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт»
- •Щоденник гімназиста
- •Колегія Павла Галагана в національно-культурному житті
- •Свята, сімейні традиції, етикет, спорт, розваги різних верств населення.
- •Сучасник про родинні відносини українців в другій половині хіх ст.
- •Бюджети робітників Києва
- •Тема 4. Особливості етнічних процесів в Україні на початку хх ст.
- •Поліетнічний та поліконфесійний характер українського суспільства.
- •Населення України в Російській імперії [33]
- •Демографічні процеси в Галичині серед трьох чільних національностей
- •Україна в роки першої світової війни. Зміни в житті українського суспільства в умовах першої світової війни
- •Тема 1. Мілітаризація суспільства
- •Сучасні історики про український фактор у і Світовій війні
- •Великий князь Михайло Михайлович Маніфест до населення Галичини
- •Звернення австрійської влади до народів Австро-Угорщини
- •1.1. Ставлення до війни політиків і різних верств українського суспільства.
- •С.Петлюра Війна і українці
- •Платформа Союзу визволення України
- •Маніфест Головної Української Ради
- •З відозви Загальної Української Ради до всіх культурних народів світа!
- •Декларація Ради туп
- •В.І.Ленін Завдання революційної соціал-демократії в європейській війні
- •1.2. Вплив війни на особливості світосприйняття, сфери інтересів людей в Україні
- •Тема 2.Піднесення національної самосвідомості в Україні
- •Усс на фронті і в тилу
- •Діяльність провідних українських діячів в роки і Світової війни
- •Тема 3. Вплив війни на економічне та соціальне становище населення
- •Доля мирного населення під час війни.
- •З доповіді «Особливої Наради для обговорення та об’єднання оборонних підприємств » про виснаження людських ресурсів (кінець 1916 р)
- •Про ухиляння від військової служби
- •Одяг в роки і світової війни
- •Молодь у війні
- •Доля жінок в роки війни
- •Загострення економічної кризи, зубожіння населення
- •Українська революція та громадянська війна
- •Тема 1. Боротьба за вплив на населення України різних політичних сил.
- •1.1. Внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради, Української держави, Директорії, зунр, радянських урядів.
- •Великий і малий державний герб унр
- •Київ. Хроніка 1919
- •1.2.Отаманщина
- •1.3. Стосунки влади і суспільства
- •Тема 2. Вплив революції та громадянської війни на повсякденне життя, особливості світосприйняття та сфери інтересів людей в Україні у період 1917-1921 рр.
- •2.1. Знищення традиційного способу життя в умовах революції та громадянської війни
- •2.2. Молодь в революції
- •2.3. Мінливість політичних настроїв населення України
- •2 .4. Проблема масового насильства у 1917-1921 рр. Революційний максималізм у ставленні між людьми
- •2.5. Ціна перемоги у громадянській війні
- •2.6. Революційні стереотипи, символіка і фразеологія
- •Приказ Деникина Особому совещанию № 175 от 15 декабря 1919 г. (фрагмент)
- •Тема 3.Спільне і особливе у революціях Європи, України та Росії
- •Тема 4. Революція України у системі нагород, літературі, мистецтві, святах і топоніміці
- •Система нагород революційної України
- •В’ячеслав Липинський Націоналізм, патріотизм і шовінізм (з листа до б.Шемета)
Колегія Павла Галагана в національно-культурному житті
України (1871-1920)(за М.Смольніцькою)
Порівняйте систему навчання у сучасних школах та колегії Павла Галагана.
Колегія Павла Галагана. Фото початку ХХ ст
С
тати
колегiатами могли юнаки ycix без винятку
соціальних cтaнiв, не виключаючи й руських
уродженців Галичини, але тільки
православного чи греко-католицького
вiросповiдання. В § 15 вказувалося, 1\10
частину стипендіатів повинні складати
уродженці Прилуцького повіту Полтавської
губернії.
В Колегії навчалися діти з різних регіонів України i Pociї: найбільше з Київських гiмназiй, трохи менше з Глухівської, Житoмиpcької, Злaтoпiльcької, Ніжинської, Одеської, Прилуцької, Черкаської, Чернiгiвcької, Московських гiмназiй та iн. За соціальним станом контингент колегiатiв на перше 25-рiччя дiяльностi закладу мав такий вигляд: дітей дворян – 60%, духовенства – 20 %, міських станів – 16 %, дітей селян – близько 8 %.
Навчальний piк в Колегії починався 16 серпня i закінчувався 1 червня. Kpiм лiтнiх, були ще Рiздвянi i Великодні канікули. Навчалися шість днів на тиждень по 5-6 ypoків щодня. Для вихованців був встановлений i затверджений правлінням такий розпорядок дня: 6.30 підйом; 7.00 – спільна молитва і сніданок після неї; 7.30 готування уроків; 8.45 – спільна передкласна молитва; 9.00 - 12.00 – три уроки; 12.00 – 11 сніданок; 13.00- 15.00гімнастика, танці, праця, лазня; 16.00 – обід; 16.30-18.00 – вільний час; 18.00-20.15 – готування ypoків, практичні заняття; 20.20 – вечеря; 20.45-21.45 – вечiрнi заняття; 21.55 – молитва перед сном.
Згідно з Статутом для ycix вихованців були обов’язковими уроки гімнастики, що передбачала проведення протягом тижня 6 уроків ранкової гімнастики і 2 уроки денної, які доповнювалися спортивними іграми влітку i ковзанкою взимку на відкритому майданчику у дворі. Під час заміських прогулянок колегiати могли вчитись плаванню i греблі.
Колегія знаходилася на кілька кроків попереду інших навчальних закладів ще й тому, що з 1904 р. в ній було впроваджено курс природознавства, який об’єднував курси ботаніки, зоології, гiгiєни, хімії з основами мiнералогiї i геології. В березні 1918 р. замість 7 годин латинської мови i 1 години німецької за розпорядженням шкiльногo начальства було введено викладання українознавства (української мови i лiтератyри, історії України). Тоді ж було вирішено ввести уроки декламації українською i російською мовами для ycix бажаючих. [31, ст. 52-57]
Фабричне законодавство Російської імперії про роботу малолітніх
4. Робота малолітніх
Ст. 108. Діти, які не досягли дванадцяти років, до робіт не допускаються.
Ст. 109. Малолітні у віці від дванадцяти до п’ятнадцяти років не можуть бути зайняті роботою більше восьми годин на добу, не включаючи часу, потрібного на сніданок, обід, вечерю, відвідання школи і відпочинок. При цьому робота не повинна тривати більше 4 годин поспіль.
Свята, сімейні традиції, етикет, спорт, розваги різних верств населення.
Мовою епохи
Розкрийте вплив православної церкви та християнства на регулювання сімейно-шлюбних норм в Україні в другій половині ХІХ – на поч. ХХ століть.
Порівняйте сімейні стосунки на початку ХХ і ХХІ ст.
Свод законов гражданских по состоянию на 1911 г. О союзе брачном Ст.1 Лица Православного исповедания всех, без различия, состояний могут вступать между собою в брак, не испрашивая на сие особого дозволения. Ст.3 Запрещается вступать в брак лицам мужеского пола ранее восемнадцати, а женского шестнадцати лет от рождения. Ст.4 Запрещается вступать в брак лицу, имеющему более восьмидесяти лет от роду. Ст.6. Запрещается вступать в брак без дозволения родителей, опекунов и попечителей. Ст.9 Запрещается лицам, состоящим в службе, как военной, так и гражданской, вступать в брак без дозволения их начальств. Ст.12 Брак не может быть законно совершен без взаимного и непринужденного согласия сочетающихся лиц. Ст.21 Запрещается вступать в четвертый брак. Ст.85 Российским подданным Православного и Римско-Католического исповеданий брак с нехристианами вовсе запрещается. О правах и обязанностях, от супружества возникающих Ст.106 Муж обязан любить свою жену, как собственное свое тело, жить с нею в согласии, извинять ее недостатки и облегчать ее немощи. Он обязан доставлять жене пропитание и содержание по возможности своей. Ст.107 Жена обязана повиноваться мужу своему, как главе семейства, пребывать к нему в любви, почтении и в неограниченном послушании. Ст.109 Каждый из супругов может иметь и вновь приобретать отдельную свою собственность. О союзе родителей и детей, и союзе родственном Ст.165 Родители, для исправления детей строптивых и неповинующихся, имеют право употреблять домашние исправительные меры. В случае же безуспешности сих средств, родители властны: 1) детей обоего пола, не состоящих в государственной службе, за упорное неповиновение родительской власти, развратную жизнь и другие явные пороки, заключать в тюрьму; 2) приносить на них жалобы в судебные установления Ст.177 Дети должны оказывать родителям чистосердечное почтение, отзываться об них с почтением, и сносить родительские увещания без ропота. [33] |
Мовою епохи
