- •Тема 1.Вплив процесів модернізації на соціально-економічні процеси в Україні (Малієнко ю.Б.)
- •Тема 2. Становлення національно-демократичних традицій в Україні на початку (Малієнко ю.Б.)
- •Тема 3. Особливості світосприйняття і сфери інтересів людей в Україні в умовах модернізації (Малієнко ю.Б.)
- •Україна на початку хх ст. Вплив процесів модернізації на українське суспільство
- •Тема 1. Вплив процесів модернізації на соціально-економічні процеси в Україні
- •1.1.Досягнення і проблеми індустріального розвитку та сільського господарства в Україні на початку хх ст.
- •Розміри селянського і поміщицького землеволодіння в Австрії і на підлеглих їй східних землях на початку хх ст. (у гектарах) Наявність промислових підприємств на 100 селянських
- •Стан забезпечення Російської імперії сільськогосподарською технікою
- •1.2. Зміни у традиційній соціальній структурі і нові спільноти українського суспільства Динаміка міського населення
- •Наочна складова модерної епохи
- •1.3. Демографічні процеси Народжуваність
- •1.4.Нове і традиційне у повсякденності (нова техніка будівництва, електрика, телефон, ліфт, виробництво меблів тощо)
- •1.5. Вплив модернізації на світоглядні зміни українського суспільства
- •Тема 2. Становлення національно-демократичних традицій в Україні на початку
- •Сучасні історики про становлення багатопартійності
- •Духовні засади та механізми формування
- •Політизація українського суспільства на початку хх ст. У документах і матеріалах
- •Загальні рекомендації до роботи з програмами партій.
- •3 Програми української демократично-радикальної партії, 1905р.
- •Українці в австрійському та російському парламентаризмі Українське і польське представництво
- •Українські підприємці і меценати
- •Тема 3. Особливості світосприйняття і сфери інтересів людей в Україні в умовах модернізації
- •Праця як цінність у колективній психології
- •Темп життя міського і сільського населення
- •«Фемінізація» суспільства
- •Жіночий рух Наддніпрянської України
- •Передвоєнне дитинство, юність. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт»
- •Щоденник гімназиста
- •Колегія Павла Галагана в національно-культурному житті
- •Свята, сімейні традиції, етикет, спорт, розваги різних верств населення.
- •Сучасник про родинні відносини українців в другій половині хіх ст.
- •Бюджети робітників Києва
- •Тема 4. Особливості етнічних процесів в Україні на початку хх ст.
- •Поліетнічний та поліконфесійний характер українського суспільства.
- •Населення України в Російській імперії [33]
- •Демографічні процеси в Галичині серед трьох чільних національностей
- •Україна в роки першої світової війни. Зміни в житті українського суспільства в умовах першої світової війни
- •Тема 1. Мілітаризація суспільства
- •Сучасні історики про український фактор у і Світовій війні
- •Великий князь Михайло Михайлович Маніфест до населення Галичини
- •Звернення австрійської влади до народів Австро-Угорщини
- •1.1. Ставлення до війни політиків і різних верств українського суспільства.
- •С.Петлюра Війна і українці
- •Платформа Союзу визволення України
- •Маніфест Головної Української Ради
- •З відозви Загальної Української Ради до всіх культурних народів світа!
- •Декларація Ради туп
- •В.І.Ленін Завдання революційної соціал-демократії в європейській війні
- •1.2. Вплив війни на особливості світосприйняття, сфери інтересів людей в Україні
- •Тема 2.Піднесення національної самосвідомості в Україні
- •Усс на фронті і в тилу
- •Діяльність провідних українських діячів в роки і Світової війни
- •Тема 3. Вплив війни на економічне та соціальне становище населення
- •Доля мирного населення під час війни.
- •З доповіді «Особливої Наради для обговорення та об’єднання оборонних підприємств » про виснаження людських ресурсів (кінець 1916 р)
- •Про ухиляння від військової служби
- •Одяг в роки і світової війни
- •Молодь у війні
- •Доля жінок в роки війни
- •Загострення економічної кризи, зубожіння населення
- •Українська революція та громадянська війна
- •Тема 1. Боротьба за вплив на населення України різних політичних сил.
- •1.1. Внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради, Української держави, Директорії, зунр, радянських урядів.
- •Великий і малий державний герб унр
- •Київ. Хроніка 1919
- •1.2.Отаманщина
- •1.3. Стосунки влади і суспільства
- •Тема 2. Вплив революції та громадянської війни на повсякденне життя, особливості світосприйняття та сфери інтересів людей в Україні у період 1917-1921 рр.
- •2.1. Знищення традиційного способу життя в умовах революції та громадянської війни
- •2.2. Молодь в революції
- •2.3. Мінливість політичних настроїв населення України
- •2 .4. Проблема масового насильства у 1917-1921 рр. Революційний максималізм у ставленні між людьми
- •2.5. Ціна перемоги у громадянській війні
- •2.6. Революційні стереотипи, символіка і фразеологія
- •Приказ Деникина Особому совещанию № 175 от 15 декабря 1919 г. (фрагмент)
- •Тема 3.Спільне і особливе у революціях Європи, України та Росії
- •Тема 4. Революція України у системі нагород, літературі, мистецтві, святах і топоніміці
- •Система нагород революційної України
- •В’ячеслав Липинський Націоналізм, патріотизм і шовінізм (з листа до б.Шемета)
2.3. Мінливість політичних настроїв населення України
Проаналізуйте низку фактів, наведених Я.Грицаком. Назвіть причинимінливості політичних настроїв населення України.
1. 29 квітня 1918 р. в Києві зібрався Хліборобський Конгрес. На цей Конгрес прибуло 6.432 уповноважених представники від 8-ми українських губерній. Всього на з'їзді було коло 8.000 учасників, переважно селян. У промовах вони рішуче висловлювали незадоволення політикою Центральної Ради, соціалістичними експериментами і вимагали поновлення приватної власності на землю та утворення міцної влади у формі історичного гетьманату. Присутні обрали одноголосне на гетьманаПавла Скоропадського.
2. Свідчення В. Андріевського, який брав активну участь у житті Полтавщини: «Переворот Скоропадського викликав у масі не-соціялістів значне задоволення. Навіть прихід німців викликав радість більше як у 9/10 усього населення, без різниці національносте, кляс і партій. …Та страшна атмосфера безправ’я й гніту фізичного й морального, яку витворили большевики за два попередні місяці свого паювання, здавалося, відходили в минуле навіки. …Перемогла таки здорова національна стихія над модерними доктринами і силогізмами, значить, у народі таки заговорив голос крови... козацької крони, розлитої на нашій землі, і на польських і московських плахах, і на турецьких галерах, і в московських казематах...»
3. Становище нової влади (Директорії) було дуже тяжке. Та велика армія повстанців, що забезпечила тріумфальний рух на Київ, розтанула з такою ж швидкістю, з якою створилась. Масу її давали селяни, які, поваливши гетьманський режим, поспішали додому, щоб ділити панську землю (Центральна Рада рішенням від 26 грудня 1918 року ухвалила закон про передачу поміщицької землі селянам без викупу).
4. Політика Директорії не була спроможна об’єднати українські сили: двох опозицій і з правого боку, і з лівого. Почалося «большевичення» окремих груп. Перейшла на бік більшовиків одна з найбільших повстанських груп, під командою отамана М. Григор’єва, яка перед тим довгий час боролася з ними на Південній Україні. У ній було людей не менше, ніж у Директорії. Перейшов на бік більшовиків анархіст Н.Махно зі своїм великим загоном, з гарматами. Він діяв в районі від Гуляй-Поля, Кременчука до Катеринослава. Ще більше значення мав перехід на бік більшовиків Дніпровської дивізії, що стояла біля Києва, під командою отамана Д. Терпила (Зеленого). Вона прийняла більшовицьку програму й розташувалася на південь від Києва, в районі Трипілля. Україна вкрилася повстанськими загонами під командою отаманів, яка не визнавали влади Директорії. Засяг їхніх дій, звичайно, не був широкий: кожний діяв у своєму районі. Вони міняли орієнтацію: то ставали на бік Директорії, то переходили до більшовиків і вносили анархію.
5. У 1919, починаючи з Лівобережжя та Чернігівщини, більшовики захопили Київщину, Поділля, Катеринославщину, Херсонщину. В кінці квітня 1919 року в одній лише Київщині проти повстанців виставлено 14.000 багнетів, в Чернігівській губернії – 2.500, у Подільській – понад 3.000, Волинській – до 600, разом 21.000 – при 20 гарматах, 140 кулеметах та 3-ох панцерних потягах. За офіційними даними радянського уряду, в червні-липні 1919 року було 328 повстань. Під час т. зв. «червоного терору» розстріляно видатних українських вчених — В. Науменка. П. Армашевського та інших[6].
Г.Нарбут Вітер