2.5. Ціна перемоги у громадянській війні

• Спираючись на загальнолюдські цінності, визначтеціну перемоги у громадянській війні

Звіт про роботу ВУЧК зафіксував, що лише в 1921 р. в Україні повстанцями:

в боях вбито 3785 більшовиків;

поранено – 745;

перейшло на бік повстанців військовослужбовців каральних військ – 1475;

здійснено наскоків – 1376 ; (з них: на цукрові заводи – 79; на лісорозробки – 65; на продоргани – 142; на промпідприємства – 53).

За цей самий рік більшовиками:

вбиті 444 отамани;

вбито в боях 9444 повстанців;

розстріляно за вироком «трійок» — 510;

арештовано — 10305 повстанців;

всього вбито рядових повстанців — 29612. [18]

• Висловіть свою точку зору на думки, висловлені відомим радянським письменником Б.Васильєвим. Наведіть фрази з тексту, які виявилися для вас найбільшими аргументами.

У громадянську війну немає і не може бути переможців: у ній немає правих і винних, справедливих і несправедливих, немає янголів і бісів. У ній є тільки переможені – ми усі, увесь народ. Не можна святкувати перемогу, вбивши власного брата, вигнавши за межі батьківщини батька, довівши сестру до панелі.

Білі воювали заради відновлення буржуазної законності, червоні – заради торжества соціальної, білі бачили ідеал в парламентській республіці, червоні повертали на…невідомий шлях «царства соціалізму». Стверджувати при цьому, що з одного боку барикад були царські офіцери, буржуазія, козацтво і куркулі, а з іншого – робітничий клас і найбідніше селянство – означає дуже спрощувати реальний розкол народу. Народи, що жили в Росії розкололися не за соціальною або майновою ознакою, а за своїм уявленням про майбутнє Батьківщини.

Будь-яка війна руйнує традиційну мораль.

У більшості російських офіцерів ніякої великої власності не було – це один з фактів, що пояснює, чому значна частина царських офіцерів перейшла на бік Червоної Армії і чесно воювала проти вчорашніх товаришів по службі. (на 1.01.1919 у Червоній Армії було 165 113 осіб). У той же час у Білій армії відважно билися селяни і робітники.

Найвищою нагородою у Червоній армії було почесна «золота» зброя. Всього за цю громадянську війну цю нагороду отримало 20 осіб, з них половина – колишні царські офіцери. (З цієї десятки – М.Тухачевський, О.Єгоров активно воювали на території України)

Справжня катастрофа відбувалася не тільки у 1917 – 1920\21 рр., а після громадянської війни, коли червоний терор не мав ні кінця, ні навіть перепочинку. [2]

2.6. Революційні стереотипи, символіка і фразеологія

• Сформулюйте власну позицію щодо стереотипів, які нав’язувалися суспільству у період громадянської війни

• Поміркуйте, яку роль відігравали в період української революції чутки – інтерпретації державних, локальних подій.

• Перегляньте усі вміщені у розділі документи. Знайдіть ключові слова-аргументи, стереотипи, що їх нав’язували суспільству різні політичні сили.

• Ознайомтеся з матеріалами, наведеними нижче. Встановіть особливості фразеології політичних документів. Підкресліть слова, які найбільше відбивають інтереси авторів..

Революційні стереотипи – закріплені в традиції, спрощені зображення дійсності, груп людей і окремих осіб, що формуються в епоху кардинальних змін суспільства, «транслюють» революційні ідеї, суттєво впливають на інтерпретацію фактів у пресі, на масову свідомість, активно експлуатуються літературно-мистецькими творами. Головне завдання революційних стереотипів – закріпити у масовій свідомості правоту нових ідей. Революційні стереотипи реально зміцнюються через обмеження державою можливостей щодо відкритої, об'єктивної інформації, вільної незаангажованої діяльності національних, релігійних, культурноосвітніх закладів. Важливим елементом революційних стереотипів є «образ ворога», над формуванням якого плідно працюють усі учасники революційного процесу. Не менш актуальним чинником революційних стереотипів стає створення уявлень про майбутнє, нове суспільство, без яких неможливо загітувати народні маси на свій бік.

Словесною оболонкою революційних стереотипів та символіки є екстремальна фразеологія, ключовими словами якої виступають пари антиподів: свій – чужий, друг – ворог, правда – брехня, правильно – неправильно, бідний – багатий тощо.

З висловлювань В. И. Леніна

«Пролетарська демократія у м і л ь й о н р а з і вдемократичніше будь-якої буржуазної демократії; Радянська влада у мільйон разів демократичніше найдемократичнішої буржуазної республіки»

З інструкції Л. Троцького більшовицьким агітаторам-комуністам Україні.

«Пам’ятайте також, що так чи інакше але нам потрібно повернути Україну Росії. Без українського вугілля, заліза, руди, хліба, солі, Чорного моря Росія існувати не може, вона задихнеться, а з нею і Радянська влада, і ми з вами…Ні на хвилину не забувайте, що Україна має бути наша, а такою вона стане тільки тоді, коли буде радянською, а Петлюра буде вибитий з пам’яті народу назавжди».