- •Тема 1.Вплив процесів модернізації на соціально-економічні процеси в Україні (Малієнко ю.Б.)
- •Тема 2. Становлення національно-демократичних традицій в Україні на початку (Малієнко ю.Б.)
- •Тема 3. Особливості світосприйняття і сфери інтересів людей в Україні в умовах модернізації (Малієнко ю.Б.)
- •Україна на початку хх ст. Вплив процесів модернізації на українське суспільство
- •Тема 1. Вплив процесів модернізації на соціально-економічні процеси в Україні
- •1.1.Досягнення і проблеми індустріального розвитку та сільського господарства в Україні на початку хх ст.
- •Розміри селянського і поміщицького землеволодіння в Австрії і на підлеглих їй східних землях на початку хх ст. (у гектарах) Наявність промислових підприємств на 100 селянських
- •Стан забезпечення Російської імперії сільськогосподарською технікою
- •1.2. Зміни у традиційній соціальній структурі і нові спільноти українського суспільства Динаміка міського населення
- •Наочна складова модерної епохи
- •1.3. Демографічні процеси Народжуваність
- •1.4.Нове і традиційне у повсякденності (нова техніка будівництва, електрика, телефон, ліфт, виробництво меблів тощо)
- •1.5. Вплив модернізації на світоглядні зміни українського суспільства
- •Тема 2. Становлення національно-демократичних традицій в Україні на початку
- •Сучасні історики про становлення багатопартійності
- •Духовні засади та механізми формування
- •Політизація українського суспільства на початку хх ст. У документах і матеріалах
- •Загальні рекомендації до роботи з програмами партій.
- •3 Програми української демократично-радикальної партії, 1905р.
- •Українці в австрійському та російському парламентаризмі Українське і польське представництво
- •Українські підприємці і меценати
- •Тема 3. Особливості світосприйняття і сфери інтересів людей в Україні в умовах модернізації
- •Праця як цінність у колективній психології
- •Темп життя міського і сільського населення
- •«Фемінізація» суспільства
- •Жіночий рух Наддніпрянської України
- •Передвоєнне дитинство, юність. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт»
- •Щоденник гімназиста
- •Колегія Павла Галагана в національно-культурному житті
- •Свята, сімейні традиції, етикет, спорт, розваги різних верств населення.
- •Сучасник про родинні відносини українців в другій половині хіх ст.
- •Бюджети робітників Києва
- •Тема 4. Особливості етнічних процесів в Україні на початку хх ст.
- •Поліетнічний та поліконфесійний характер українського суспільства.
- •Населення України в Російській імперії [33]
- •Демографічні процеси в Галичині серед трьох чільних національностей
- •Україна в роки першої світової війни. Зміни в житті українського суспільства в умовах першої світової війни
- •Тема 1. Мілітаризація суспільства
- •Сучасні історики про український фактор у і Світовій війні
- •Великий князь Михайло Михайлович Маніфест до населення Галичини
- •Звернення австрійської влади до народів Австро-Угорщини
- •1.1. Ставлення до війни політиків і різних верств українського суспільства.
- •С.Петлюра Війна і українці
- •Платформа Союзу визволення України
- •Маніфест Головної Української Ради
- •З відозви Загальної Української Ради до всіх культурних народів світа!
- •Декларація Ради туп
- •В.І.Ленін Завдання революційної соціал-демократії в європейській війні
- •1.2. Вплив війни на особливості світосприйняття, сфери інтересів людей в Україні
- •Тема 2.Піднесення національної самосвідомості в Україні
- •Усс на фронті і в тилу
- •Діяльність провідних українських діячів в роки і Світової війни
- •Тема 3. Вплив війни на економічне та соціальне становище населення
- •Доля мирного населення під час війни.
- •З доповіді «Особливої Наради для обговорення та об’єднання оборонних підприємств » про виснаження людських ресурсів (кінець 1916 р)
- •Про ухиляння від військової служби
- •Одяг в роки і світової війни
- •Молодь у війні
- •Доля жінок в роки війни
- •Загострення економічної кризи, зубожіння населення
- •Українська революція та громадянська війна
- •Тема 1. Боротьба за вплив на населення України різних політичних сил.
- •1.1. Внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради, Української держави, Директорії, зунр, радянських урядів.
- •Великий і малий державний герб унр
- •Київ. Хроніка 1919
- •1.2.Отаманщина
- •1.3. Стосунки влади і суспільства
- •Тема 2. Вплив революції та громадянської війни на повсякденне життя, особливості світосприйняття та сфери інтересів людей в Україні у період 1917-1921 рр.
- •2.1. Знищення традиційного способу життя в умовах революції та громадянської війни
- •2.2. Молодь в революції
- •2.3. Мінливість політичних настроїв населення України
- •2 .4. Проблема масового насильства у 1917-1921 рр. Революційний максималізм у ставленні між людьми
- •2.5. Ціна перемоги у громадянській війні
- •2.6. Революційні стереотипи, символіка і фразеологія
- •Приказ Деникина Особому совещанию № 175 от 15 декабря 1919 г. (фрагмент)
- •Тема 3.Спільне і особливе у революціях Європи, України та Росії
- •Тема 4. Революція України у системі нагород, літературі, мистецтві, святах і топоніміці
- •Система нагород революційної України
- •В’ячеслав Липинський Націоналізм, патріотизм і шовінізм (з листа до б.Шемета)
1.2.Отаманщина
Дослідіть пpoeкт дeклapaцiї peвoлюцiйнoї повстанської apмії Укpaїни тавказівки М. Тухачевського, встановіть причини їх появи.
Підкресліть факти, які доводять наявність в Україні громадянської війни.
З пpoeктy дeклapaцiї peвoлюцiйнoї повстанської apмії Укpaїни (мaxнoвцiв) 20 жовтня 1919 p.
Безсилля кoмyнiстичної пapтiї й влади вивести тpyдящиx нa істинний шлях бopoтьби зa соціалізм викликає природне poзчapyвaння, невдоволення й озлоблення широких трудових мас проти цієї партії та цієї влади. Повний розвал господарської діяльності й через те, безглузда селянська політика влади спричиняють серйозне й повне бродіння умів на селі.
Перш ніж українські трудові маси встигають розчаруватися в діяльності комуністичної влади, – Україна захоплюється австро-германцями і підпадає під п’яту спершу німецької, а потім петлюрівської влади. Насилля цих влад призводить тут до вибуху народного обурення, до нового неприйняття ідеї влади і до широкого партизанського (повстанського) руху, пройнятого справжнім революційним духом – безпартійним і безвладним…
…В наш час Україна палає вогнищем селянських повстань і революційно-повстанської боротьби проти реакції. Разом з тим у боротьбу вступає буржуазно-демократичний уряд Петлюри. Неважко бачити (і трудящі класи вже більш-менш це розуміють), що і ця сила, несучи із собою нову політичну владу, несе відповідно новий політичний та економічний гніт.
Досвід революції несхитно переконав нас у тому, що ніяка політична партія і ніяка політична державна влада неспроможна вирішити великі завдання нашого часу, до організації зруйнованого народного господарства, задовольнити потреби народних мас.
Ми заявляємо, що наша повстанська махновська армія є бойовим ядром цього революційного народного руху, покликаним допомогти повсталому народові в його боротьбі проти будь-яких замахів з боку влади і капіталу.
Із вказівок М. Тухачевського як Червоній армії слід вести боротьбу проти повстанців
«…В районах прочно вкоренившегося восстания приходится вести не бои и операции, а, пожалуй, целую войну, которая должна закончиться прочной оккупацией восставшего района. Словом, борьбу приходится вести, в основном, не с бандами, а со всем местным населеним. … В общем, выполняя задачу искоренения, необходимо, прежде всего, захватить и уничтожить органы местной самоопределившейся крестьянской власти... Эта работа по уничтожению повстанческой власти должна сопровождаться насаждением органов советской власти, первоначально в виде ревкомов, с превращением их потом в исполкомы, по мере утверждения советского строя».
1.3. Стосунки влади і суспільства
Проаналізуйте наведені висловлювання з позиції ставлення до населення різних політичних сил.
Я.Грицак. Становище погіршувало взаємне недовір'я між урядом та населенням. Це недовір'я підсилювалося внаслідок антиурядової пропаганди з одного боку і помилок уряду – з другого. Майже в кожному міністерстві були урядовці, наставлені вороже до нового режиму. Це ненормальне становище виявлялося назовні страйками в міністерствах. Не було внутрішнього контакту між вищим урядом та місцевою адміністрацією, більша частина якої також ставилася вороже до нової влади: одні – як прихильники Центральної Ради, інші – як прихильники більшовиків. Поволі відбувалася заміна місцевої адміністрації новою: призначалося людей несоціалістичних партій, ворожих большевизмові і – за обставинами часу – германофільської орієнтації. Переважне місце приділяли земським діячам, але було чимало урядовців царських часів, що викликало незадоволення національно-свідомих українців, здебільше соціалістів.
Я.Грицак. В уряді викликало дискусії поняття «народ». Прем’єр В. Чехівський настоював, що право на участь в Конгресі мають тільки представники «трудящих мас». Але кого визнавати за «трудящих»? Позбавлено ж прав не тільки «капіталістів» та «поміщиків», але й всю інтелігенцію: професорів, адвокатів, лікарів, педагогів середніх шкіл і т. д. Дістали виборче право представники інтелігенції, які мали «безпосередні» стосунки з народом (лікарські помічники фельдшери, вчителі народних шкіл, службовці канцелярій і т. п.). Так розуміли автори інструкції «трудовий принцип». Виконавча влада належала Раді Народних Міністрів, а влада на місцях Трудовим радам селян, робітників та «трудової інтелігенції».
В. Ленін «…Пролетаріату, необхідна державна влада, централізована організація сили, організація насилля як для придушення опору експлуататорів, так і для керівництва величезною масою населення, селянством, дрібною буржуазією, напівпролетаріями у справі «налагодження» соціалістичного господарства» (Держава і революція пзт, т.33).«…Ми, будучи в осадженій фортеці, не могли протриматися інакше, ніж застосовувати розверстку, тобто відібрати усі надлишки у селян, які вони тільки мають, взяти іноді навіть не тільки надлишки, а дещо необхідне селянам, аби зберегти боєздатну армію і не дати промисловості розвалитися зовсім» (пзт, т. 43, ст. 150).