Запитання для самоперевірки

1. Які заходи передбачені концепцією глибокої екології?

2. Обґрунтуйте, чому до екологічних інновацій більш здатні саме невеликі компанії?

3. Назвіть, які найбільші порушення підприємств в сфері екології з етичної точки зору?

4. Охарактеризуйте механізм реалізації доброзичливого відношення до природи екологічно відповідальних корпорацій?

5. Які етичні висуваються до держави щодо оточуючого середовища?

Питання 2. Меценатство та спонсорство як прояв етичної поведінки

Література: 22, с. 6 – 8; 29, с. 32 – 34.

Меценатство – це добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб, що ви являється у матеріальній, фінансовій ат іншій підтримці набувачів благодійної допомоги.

Спонсорство – це добровільна безприбуткова участь фізичних та юридичних осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою популяризації винятково свого імені (назви) торгової марки.

Благодійна діяльність – це безкорислива діяльність, що не передбачає одержання прибутків.

У сучасних умовах благодійна діяльність набула широкого розповсюдження серед представників сфери бізнесу. У розвинених країнах державні органи, усвідомивши благотворний вплив цієї діяльності, усіляко її заохочують.

В Україні меценатство та благодійність особливо активно почали розвиватися наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. Підприємці, що мали великі фінансові кошти, почали використовувати їх не тільки для розвитку своєї справи, але й на благодійність, розвиток культури.

В Україні меценатством особливо славилися кияни. Про Київ кін. ХІХ – поч. ХХ ст. говорили, що в Російській імперії немає такого міста, де меценатство було так розвинене. Тут діяло близько ста різних товариств, які допомогли малозабезпеченим прошаркам населення,п підтримували освіту, охорону здоровя. Широкого розповсюдження набули іменні стипендії для підтримки обдарованих, але незаможних учнів. Усім була відома благодійна та меценатська діяльність братів Миколи та Федора Терещенків та членів їхньої родини, а також Г. Галагана, М. Дегтярьова, братів Бродських, родин Попових та Зайцевих, Богдана та Варвари Хоменків та інших заможних киян.

Сьогодні рух благодійництва в Україні відроджується. Цьому сприяє і Закон України Про благодійництво та благодійні організації та податкове законодавство, яке передбачає пільги для тих, хто займається благодійництвом і отримує допомогу.

Найбільшої підтримки меценатів і спонсорів в Україні зараз отримує мистецтво. Більшість концертів, вистав, конкурсів проходять при сприянні спонсорів.

Виникають численні питання (зокрема у громадських організацій із податковою інспекцією) через відсутність актуального та пристосованого до реалій законодавчого положення чи закону, що регулював би партнерські відносини між державою та громадянським сектором від а до я. експерти зазначають також, що у рамках чинного законодавства бізнес завжди лишатиметься осторонь вирішення соціальних проблем. Нерозвиненість українського меценатства пов’язане із не сформованістю середнього класу, адже за статистикою в США, де кошти від пожертвувань становлять 60 % обсягу валового продукту, благодійністю займається кожен третій представник середнього класу і лише дуже невелика кількість (близько 10 % дуже багатих людей). Що стосується меценатства корпоративного, то ним в Україні займаються в основному великі бізнес-структури і дуже незначна кількість середніх фірм, що пов’язано із обмеженими фінансовими можливостями та складністю процедури, адже, за свідченнями деяких бізнесменів, щоб подарувати школі комп’ютер треба підготувати цілу купу паперів і довести, що ти цей комп’ютер не продав і не приховав прибуток від держави. Разом із тим, за результатами опитування, проведеного Західноукраїнським ресурсним Центром серед підприємців України, 66,3 % представників бізнесу в принципі не проти меценатства і лише 5 % вважають, що це марне витрачання грошей і часу.