Запитання для самоперевірки

1. Вкажіть, якими були принципи ведення бізнесу в Україні до кінця 20-х років?

2. Обґрунтуйте, які чинники спричинили неетичну поведінку сучасних українських підприємців.

3. У працях яких видатних людей значну увагу приділялося питання християнського ідеалу?

4. Охарактеризуйте кодекс трудової етики, що склався в Україні до 20-х років минулого століття.

Тема 3. Соціально-економічні аспекти бізнесу План

1. Бізнес та екологія.

2. Меценатство та спонсорство як прояв етичної поведінки.

3. Етичні аспекти реклами.

Методичні рекомендації

При вивченні теми слід звернути увагу на вплив підприємницької діяльності на екологію та відповідальність бізнесу, що виникає у зв’язку з цим. Слід ознайомитися з такими правами етичної поведінки як меценатство та спонсорство, які вважаються справою честі для бізнесменів всього світу. Необхідно також вивчити етичні аспекти реклами.

Питання 1. Бізнес та екологія

Література:

Взаємовідносини людства з навколишнім середовищем, або т.зв. екологічна проблема, є однією з найгостріших проблем сучасності.

Внаслідок впливу людини забруднюється повітря, земля та вода, знищення флори та фауни набуло загрозливих масштабів. Належить відзначити, що зміна екологічної ситуації на планеті має вплив і на фінансово-економічну діяльність держав і підприємств.

Наука про захист оточуючого середовища не розглядає його, протиставляючи економіці. Якщо говорити про екологічну відповідальність бізнесу в ХХІ ст., то виявляється, що знання природничих законів надає сьогодні бізнесові значні переваги.

Екологи зазначають, що до позитивного екологічного пристосування здатні переважно невеликі кампанії, які застосовують нові технології, впроваджують екологічні інновації. На сьогодні найперспективнішою є концепція глибокої екології, а саме: розробка та запровадження безвідходних технологій та очисного приладдя для підприємств різних галузей; випуск екологічно чистої питної води та продуктів споживання; створення поселень та розвиток індустрії відпочинку в екологічно чистих районах; фінансування природоохоронних закладів та заходів.

Водночас виникла й інша ситуація, яка є фактором покращання екологічної ситуації країни. Підприємці повинні сплачувати значні суми у вигляді штрафів за забруднення навколишнього середовища, змінювати технологію виробництва для зменшення забруднення, створювати екологічний імідж своєї компанії та продукції в очах суспільства, співпрацювати з державними службами, які займаються справами охорони довколишнього середовища.

В сучасних умовах екологічна політика підприємств стає дуже важливим компонентом при прийнятті стратегічних рішень, плануванні розвитку процесу виробництва, пошуку компромісу між інтересами компанії та суспільства в соціально-екологічній сфері. Але, на жаль, практика показує, що багато підприємств намагаються вирішити екологічні проблеми, порушуючи моральні та юридичні норми. Приховання справжньої інформації про наслідки функціонування забруднюючих підприємств, перенесення таких виробництв у країни з нерозвинутим екологічним законодавством, підкуп керівників, які відповідають за дотримання природоохоронних норм – це найбільші порушення в цій сфері.

У тих корпораціях, що вважають себе екологічно відповідальними, існує механізм реалізації доброзичливого відношення до природи, що містить:

визначення співробітників компанії, які відповідають за стан екологічної політики компанії на місцях;

передбачення наявності фахівця,в відповідального за питання екології;

здійснення контролю за обсягом відходів і забезпечення переробки відходів підприємства найбільш екологічним способом;

регулярне оцінювання й експертиза факторів ризику діяльності компанії та розробка програм екологічної безпеки із урахуванням витрат та довгострокових зобов’язань;

відведення на кожному підприємстві фінансування, що мінімізують ризик, що пов'язаний із випадковими викидами на підприємстві;

регулярне оцінювання екологічної р регіональної політики.

Однією з гарантій права громадян на сприятливе довколишнє середовище є отримання достовірної екологічної інформації. Населення повинно також знати про об’єкти, які будуються або мають будуватися на території, де воно проживає, про їхній можливий вплив на природу регіону.

Основні етичні вимоги у відношенні держави та оточуючого середовища можливо звести до сукупного екологічного та етичного імперативу, а саме:

Перша вимога – заборона всіх воєн на землі (остаточно сформульована академіком М.М. Мойсеєвим). Війна є не тільки соціальним лихом, а й нещастям для природи, бо кожна війна є аморальним і екологічно шкідливим явищем.

Друга вимога – обмежити використання природних ресурсів не тільки на поверхні планети, а й і в її надрах. Заміна діючих експлуатаційних систем на менш виснажливі і мякі та розробка таких технологій, які практично не біли б порушенням екологічного балансу на планеті.

Тертя вимога – обережне і розумне використання атомної сировини.

Більш високий рівень екологічної відповідальності передбачає не просто нейтралізацію негативних наслідків екологічної діяльності, а й реалізацію експертизи факторів ризику діяльності компанії та розробку програм екологічної безпеки з урахуванням витрат і довгострокових перспектив.