Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_teoriya_literaturi.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
252 Кб
Скачать
☆

71. Зміст і структура лх напряму.

ЛХН – сукупність фундаментальних духовно змістових та художніх принципів, прийнятих або вироблених естетичною свідомістю значного кола письменників певної історичної епохи. Л-ра розвивається через зміну л-их напрямів. Зміна л-их напрямна зумовлюється такими чинниками: розвиток і поглиблення людської свідомості; зміна і розвиток людського світогляду; взаємодія індивідуального таланту і письменницьких кіл, через яку нове художнє мислення поширюється, здобуває прихильників, однодумців.

72. Уявлення про стиль у мистецтві й літературі.

Цей термін використовується багатьма науками: мово-, мистецтвознавством, літературозн., естетикою. Найраніше виник у риториці і стосувався характеру висловлювання і хар-ки вир-зображ. особливостей мовлення. Стиль

— сукупність особливостей, які характеризують твори певного часу, літературної течії, напряму, письменника. В епоху античності під стилем розуміли особливості почерку, згодом — своєрідність мови твору.

У 17-18 ст. формується уявлення про 3 стилі письма: високий, середній, низький. Актуальний розвиток естетики і різних галузевих мистецтвозн. Дисциплін у 18-19ст. надає актуальної здатності музики, архітектури. Стиль – індивідуальна своєрідність і естетична довершеність твору, індивідуальність, що має смислову оригінальність. Стиль — категорія багатозначна. Можна говорити про стиль доби, літературної школи, течії, жанру, письменника.

Стиль доби — це норми, мовні еталони, характерні для письменства відповідного конкретно-історичного періоду. Кожен талановитий письменник вносить у стильову течію щось своє, індивідуальне, яке не піддається типології, повній уніфікації. Для стилю письма притаманні: оригінальність, естетична довершеність, змістовність, співвіднесеність із зовн. івнутр. формою.

У кожному новому стилі живе досвід стилю старого, його традиція. Ці традиції талановиті письменники використовують творчо. Так, стиль Салтикова-Щедріна сприйняв стильові традиції М. Гоголя і Ф. Рабле.У стилі відображається національне художнє мислення, національна свідомість. Національне виявляється у пейзажах, ритміці, інтонації, в характерах, тропах, художніх деталях, мові.

Стиль – закон цілісності форми твору, який підпорядковує всі його елементи єдиній художній меті, стає певним організаційним принципом твору. Якісні характеристики стилю – стильові домінанти, через які виявляється художня своєрідність.

73. Індивідуальний стиль письменника.

Це індивідуально-художня своєрідність письменника, риси його мистецької індивідуальності, зумовлені життєвим досвідом, світоглядом, загальною культурою, орієнтацією на певні літературні напрямки, особливостями його творчості, якими його твори відрізняються від творів інших митців. Стилетвірні чинники: світовідчуття – образи мислення письменника; тематика і проблематика творів; закони і норми жанру. Носії стилю: фабула, сюжет, композиція, мовні виразові форми(монолог..)з їх лексико-синтаксичними і фонетичними особливостями. Чинники творення ІС: суб’єктивні, соціально-історичні умови і пануючі в суспільстві політичні ідеї, результат взаємодії мистецтв, фактори, що випливають з естетичної природи ЛТ – традиції і новаторство, родові та жанрові ознаки, пафос- емоційна тональність розповіді, творчий і естетичний ідеал.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]