40.Особливості редакторського аналізу наукового твору.

+ фото Ред.Висновки

Існує два різновиди аналізу: з позицій автора і з позицій читача. Але будь-який редакторський аналіз глибоко ана­літичний. Це означає, що синтетизм читацького сприймання замінений послідовним, поступовим аналізом твору під час його читання або слухання. На відміну від звичайного читача редактор має володіти методикою аналітичного сприймання твору.

Редакторський аналіз охоплює три сфери: аналіз тема­тичної організації твору та актуальної теми; аналіз розробки теми й аналіз розкриття теми.

Особливого значення набуває розмежування аналізу роз­робки й розкриття теми. Під розробкою теми необхідно розуміти роботу автора, пов'язану зі збором та обробкою фактичного матеріалу, його розташуванням: у творі, гли­биною і спрямуванням бачить перед собою готовий текст, тобто вже певним чином розкриту тему. Розробка теми автором залишається захованою від редактора. Останній може зробити лише припущення, що (а) тема так розроблена автором, як вона і розкрита, (б) тема розкрита недостатньо, але, певно, розроблена автором належно, (в) автор зумів подати тему краще, ніж вона розроблена ним (напустив туману в очі!).

Найзручнішим для роботи редактора з автором є при­пущення (б), бо воно дає редакторові підстави для спілку­вання з автором як з компетентною людиною, якій, правда, не вдалося добре виразити словом те, що вона знає. Маючи таку психологічну установку і спілкуючись з автором, редактор, однак, завжди відчує глибину авторської орієнтації в темі, глибину її розробки.

41.Оцінка редактором вибору теми.

Існує розмаїття визначень теми твору. Текстологічний погляд такий: тема як відображення у творі актуального факту дійсності, що є основою змісту твору. Діяльнісний погляд: тема як система фактів, вибір яких зумовлений сферою потреб і мотивів автора і читача, метою висловлювання і сприймання, мовною ситуацією. Психологічний погляд: тема як понятійна система, що формується на етапі виникнення задуму автора чи розуміння твору. Формальний погляд: тема як денотатна система і структура твору, де вибір кожної мовної одиниці семантично зумовлений.

Класифікація тем: за ступенем важливості (початкова, похідна, вихідна), за кількісним виявом (основна, побічна), за суб’єктом виділення з твору (авторська, читацька). Типологія похідних тем: категоріально-понятійні, побічно-асоціативні. Різновиди категоріально-понятійної теми: макротема і підтема (субтема). Різновиди побічно-асоціативної теми: суміжні, ланцюгові, паралельні.

Тематичне відхилення – це наслідок побічної асоціації читача. Різновиди тематичних відхилень: контрольовані, неконтрольовані, експліцитні (явні), неекспліцитні. Неконтрольовані тематичні відхилення є основою неоднорідних тематичних структур.

Тематична організація твору є: однотемна і багатотемна. Існують тематично однорідна (тематично цілісна) і тематично неоднорідна (тематично розірвана) структури твору. Тематично аморфна структура є різновид тематично неоднорідної текстової структури. Зв’язки в тематично однорідній структурі: основний, субтематичний, макротематичний. Зв’язки в тематично неоднорідній структурі: асоціативний формальний, асоціативний змістовий. Різновиди асоціативно-змістового зв’язку: ситуативний, предикативний.