9.Види книг за складом творів:

За складом творів книги, що публікуються, поділяються на моновидання (з одним твором) і полівидання (з декількома або багатьма творами - збірники, зібрання творів).

Структура тексту полівидання більш складна: якщо в моновиданнях текст розділяється тільки на підрозділи одного твору, то в полівиданнях - на твори, їхні групи й підрозділи всередині твору.

Розрізнюються збірники авторські (твори в них належать одному авторові або одній групі співавторів) і колективні (складені з творів різних авторів і груп співавторів). Авторські збірники можуть бути сформовані самим автором або іншою особою - укладачем, колективні - тільки укладачем. Як авторські, так і колективні збірники можуть бути тематичними (з творами на одну тему), жанровими (збірники байок, мемуарів, лірики й т. ін.), різнорідними (з творами на різні теми, різних жанрів, пов’язаними лише тим, що належать, наприклад, письменникам однієї групи чи напрямку).

Зібрання творів відрізняються від збірників тим, що представляють з тією або іншою повнотою творчість автора або колективу співавторів за весь період творчості або за якийсь етап літературної, наукової, культурної діяльності автора.

Різниці в складі творів не можуть не впливати на вибір книжкових елементів для видання й на всю його підготовку. Чим складніший склад, тим ретельнішою й продуманішою має бути підготовка, повнішим апарат видання.

10.Види книжкових видань за знаковою природою інформації:

- текстові. Формою і основним засобом передачі їхнього змісту є словесний, цифровий, формульний чи змішаний текст.

- зображальні. Складають ту частину друкованої продукції, де домінує зображальний матеріал у вигляді репродукцій творів мистецтва чи фото, а текст виконує лише допоміжну, пояснювальну функцію. Можна виділити такі підвиди: альбом (художній, технічний, фотоальбом), атлас (анатомічний, ботанічний, географічний, зоологічний, мовознавчий, медичний), гравюра, естамп, екслібрис, етикетка, літогравюра, ксилографія, офорт, художня листівка, художній плакат.

- картографічні. Творяться у відповідній проекції зменшеного і узагальненого зображення поверхні землі чи якогось іншого небесного тіла за допомогою певної системи умовних знаків. Підвидами цієї продукції є карти, карти-схеми, глобуси. Серед спеціалізованих видавництв цього профілю, які міцно утвердилися нині на ринку, - "Мапа України", "Картографія".

- нотні. Головним знаковим матеріалом нотних видань є нотні знаки, за допомогою яких фіксуються музичні твори для збереження їх і навчання іншими користувачами.

11.Види книг за новизною змісту, мовою, способом опрацювання авторського

тексту. За новизною видання твору книги поділяються на перші видання (твір у вигляді книги публікується вперше) і повторні видання (твір уже друкувався раніше у вигляді книги).

Не є повторним виданням так зване додруковування - додатковий наклад книги, надрукований у межах установленого видавничим договором строку випуску книги без переробки та змін у тому самому оформленні.

Як синонім до терміну «повторне видання» застосовується термін «перевидання», хоча слід було б розрізняти ці два терміни: перевидан­ням вважається не кожне повторне видання, а тільки таке, яке випущене тим самим видавництвом; якщо ж книга раніше цим видавництвом не випускалася, то таке повторне видання має називатися новим виданням.

За мовою розрізнюються книги оригінальні (видані тією ж мовою, на якому твір написаний) і перекладені (видані в перекладі з мови оригінальної книги на будь-яку іншу мову). Серед перекладних необхідно виділити авторизовані (їх текст переглянуло і схвалено автором оригінального твору).

За змінами в авторському тексті виділяються книги-переробки, книги-виклади, адаптовані книги, інсценівки, скорочені видання. У них твір пристосований або до рівня підготовки читача, або з будь-якою спеціальною метою: навчання, постановка в театрі тощо. Хоча всі ці видання припустимі у видавничій практиці, потрібна особлива обережність і дбайливість, щоб зміни не завдали шкоди твору-основі

12.Види книг за обсягом, складом друкованих одиниць, способом поліграфічного виконання, форматами, тиражем, художнім оформленням.

За обсягом видання можуть бути книгами (неперіодичні текстові книжкові видання обсягом понад 48 с.) і брошурами (такого ж виду видання обсягом понад 4 с. до 48 с.).

За складом друкованих одиниць, що утворюють неперіодичне видання, книги можуть бути одно-, дво- і багатотомними. Книга (моно- або полівидання) випускається в декількох томах насамперед тому, що обсяг одного тому обмежений виробничими можливостями (від 400 до 800 с. залежно від способу скріплення блока й товщини паперу) і небажанням видавця випускати книгу, незручну в обігу через надмірну товщину або великий формат. Тому найчастіше багатотомними бувають зібрання творів та інші полівидання, що включають твори з великим сумарним обсягом.

Відповідно, чим менший формат і ємність друкованої площі книги, тим імовірніший її випуск не в одному, а в декількох томах.

За способом поліграфічного виконання розрізнюються книги скла­дальні й безнабірні (репродуковані). Останні поділяються на репринтні (з фотовідтворенням шпальт репринтного видання для виготовлення друкарських форм) і факсимільні (з найбільшим ступенем наближення, що повторюють усі особливості історично цінної книги - в них не тільки фотографічно відтворюють текст, але й друкують їх на тому ж або наближеному до нього папері, випускають у тому ж форматі, вдягають у таку ж палітурку або обкладинку).

Репринтом доцільно випускати тільки ті книги, які набирати заново вкрай складно (наприклад: «Тлумачний словник живої великоросійської мови» В. Даля чи «Словарь української мови» Б. Грінченка); книги, які дорогі читачеві саме в тому вигляді, у якому вони випускалися колись (наприклад, твори Т. Шевченка, М. Гоголя), нарешті, порівняно недавно надрукувані книги, що пере­видаються, якщо не задоволено попит на них, коли набір або фотоформи не збереглися. Але й у цих випадках, крім останнього, культурний вида­вець не може не супроводжувати репринтні видання новим апаратом, де розкривається все, що необхідно знати сучасному читачеві, і завдяки якому полегшується й спрощується користування книгою.

Не в усіх випадках наклад книги виготовляється одночасно в од­ній друкарні або складається тільки з повністю ідентичних, однако­вих примірників. Так, наклад книги може поділятися на частини, що випускають із розривом у часі через технічні обмеження (накладостійкість форм, запас паперу й т. п.) або одночасно, але на різних підпри­ємствах. Частина накладу може бути виготовлена в палітурці, а інша - в обкладинці, частина - в палітурці одного типу, частина - іншого, частина - із вкладкою авторського відбитка гравюри, а частина - без неї. Примірники книги в частині накладу або в усьому накладі можуть бути нумерованими (із проставленим на звороті титульного аркуша номером, що особливо привабливо для бібліофілів).

За форматом (шириною й висотою) книги умовно поділяють на такі групи:

1. книги великого формату (205 х 260 мм і більше);

2. книги середнього формату (від 120 * 165 до 170 * 240 мм);

3) малоформатні (від 107 х 177 до 100 * 140 мм);

4. мініатюрні (100 х 100 мм, у деяких країнах 76 х 76 мм або ще менше);

5. мікрокниги (не більше 10x10 мм).

За художнім оформленням і поліграфічним виконанням виділяють високомистецькі книги. Для них характерні індивідуальний макет, високоякісний папір, особливі деталі (стрічечка-закладка футляр, суперобкладинка), застосування різних, у тому числі й рід­кісних способів друку, іноді спеціально виготовлений шрифт і т.п. До високомистецьких відносяться, звичайно, бібліофільські книги - цінні для збирачів або знавців книги своїми художніми особливостями.

За тиражем: Річний - сума тиражів видань, що вийшли у світ в аналізованому році в видавництві, країні, а також сума тиражів усіх випусків періодичного видання за рік. Додатковий, або додруківка тиражу - виготовлення незабаром після здачі основного тиражу в книготорговельну мережу в межах того ж календарного року, заздалегідь не планувався. У випускних даних відомості про тираж супроводжують словами в круглих дужках: (дод. тираж). Загальний - сума тиражів видань, випущених видавництвом (або кількома) за певний період (загальна кількість примірників в тиражах всіх цих видань). Пробний - початковий наклад видання, випущений з метою визначити попит на нього і в разі успіху виготовити додатковий тираж, щоб задовольнити попит, або при невдачі обмежитися витратами тільки на пробний наклад. Разовий - тираж одного випуску, номера, томи періодичного видання. Середній - частка від ділення суми тиражів усіх розглянутих видань на їх число.

13.Види книг за спеціальною метою випуску і за зв'язком з іншими книгами.

Спеціальній меті можуть служити книги подарункові, ювілейні, експериментальні, меморіальні, експортні, пробні. їх мета визначена їхньою назвою. Ще розрізняють книги, що пов’язані між собою. З іншими книгами пов’язані книги серійні, книги-додатки й книги-доповнерня.

Книги, що входять до складу відкритої серії, яка не розрахована на певну кількість випусків, не дуже пов’язані з іншими книгами тієї ж серії. Цей зв’язок більш сильний, якщо серія закрита, тобто розрахована на певну кількість випусків, що в сукупності розкривають певну тему або завдання всієї серії.

Зв’язок серійної книги з іншими книгами серії не може не відбиватися на змісті й оформленні кожної з них. Адже в сукупності вони мають складати щось ціле, а отже, підкорятися в тій чи іншій мірі загальним принципам. Основу таких принципів видавцеві бажано виробити, перш ніж він приступить до випуску серії, тому що змінювати їх під час випуску - це позбавляти серію цілісності й викликати невдоволення її шанувальників.

Ще тіснішим має бути взаємозв’язок між книгою-основою й книгою- додатком (книгою-доповненням), що не може не позначатися на їхньому змісті й оформленні.

Поєднує книги однієї серії загальний заголовок й однотипність оформлення. У книзі, що є додатком або доповненням до іншої, зв’язок має бути позначеним на титульному аркуші в підзаголовних даних текстом типу: Додаток до книги [і далі необхідно дати стислий бібліографічний опис цієї книги]. А в основній книзі відомості про книгу-додаток (доповнення) розміщують у передвипускних даних: Окремий додаток до книги [і далі необхідно дати стислий бібліографічний опис додатка].

14.Видавнича продукція за формою і матеріальною конструкцією.

Книжкові видання

Це найпоширеніший вид друкованої продукції, що складає основний предмет діяльності переважної більшості видавництв. Являє собою неперіодичне видання у вигляді скріплених у корінці друкованих аркушів (кодексу), обтягнутих оправою або обкладинкою.

Журнальні видання

Періодичні ілюстровані видання кодексного типу певного формату і обсягу, що містять у собі відповідну кількість оригінальних творів, рефератів і документів, об'єднаних певним тематичним змістом. Журнали умовно можна розділити на такі підвиди: суспільно-політичний, науковий, науково-популярний, літературно-художній, виробничо-практичний, реферативний, дитячий.

Газетні видання

Періодичні ілюстровані видання у вигляді одного або кількох, як правило, не зшитих аркушів паперу, що містять різножанрові, специфічні для журналістики, матеріали інформаційного й аналітичного характеру. Мають свою розвинену типологію.

Буклетні видання

Переважно багатокольорові аркушеві друки, складені в два або кілька згинів. До такого виду друкованої продукції найчастіше звертаються туристичні агенції, виробники промислових і продовольчих товарів, організації та установи в період відзначень ювілеїв, подій чи проведення інших знакових заходів.

плакат – аркушне видання у вигляді одного чи кількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, віддруковане з одного чи двох боків аркуша, призначене для експонування;

листівка – карткове видання, віддруковане з одного чи обох боків;

комплектне видання – сукупність видань, зібраних у папку, футляр, бандероль або в обкладинці;

книжка-іграшка – видання, що має незвичайну конструктивну форму, призначене для розумового й естетичного розвитку дітей.