6.Що таке брошура чи не є вона різновидом книги?

Брошура (фр. brochure,від brocher —зшивати) — неперіодичне або

періодичне текстове книжкове видання об'ємом понад 4, але не більше 48 сторінок, сполучених між собою за допомогою шиття скріпкою або ниткою.

Свою історію брошури беруть з часів Реформації у Франції (16 ст.). Це були часи швидкого темпу розвитку поліграфії, завдяки чому з'явилася можливість масових накладів за низькими цінами і складною політичною ситуацією у Франції, коли необхідно було поширення друкованих засобів пропаганди та агітації. Саме такими інструментами стали друковані брошури. брошура видання агітація реклама

Низька ціна і великий обсяг - ось що сприяло широкому використанню та поширенню брошур серед широкого загалу населення. За допомогою цього видання людям легко і доступно роз'яснювалася сформована політична ситуація в країні.

Брошури стали настільки ефективним рекламним засобом за часів Французької революції, що їх друк та розповсюдження каралося стратою. В часи революцій, брошури продовжували бути одним з ефективних і поширених засобів агітації і пропаганди.

На сьогоднішній день, брошури теж використовуються як засоби політичної пропаганди, але це не основна теперішня їхня функція. Основна мета брошури, як рекламного засобу - завоювання та переконання клієнта в потрібності і корисності наданих товарів та послуг. Випускають зараз різні їх формати.

Сьогодні, брошура - навчальний посібник, багатосторінковий прайс-лист, бухгалтерський звіт, наукова робота, яка містить в собі різну інформацію - текст, графіки, таблиці, креслення і діаграми.

Брошура не є книгою, адже публікації більш як на 48 сторінок  це

книга,менша публікація вважається брошурою;

7.Логічні основи поділу книжних видань на види

Поділ буває багатоступеневим, тобто члени поділу можна ділити далі. Поділ може бути комбінованим, тобто на деяких ступенях поділу його можна виконувати за видозміною ознаки, а на інших - дихотомічно. Внаслідок послідовного поділу отримують сукупність зв'язків субординації (між об'єктами різних рівнів поділу) і координації (між об'єктами одного рівня поділу). Цим досягають систематизації об'єктів аналізованої предметної області. Щоб класифікація виконувала свою функцію (упорядкування об'єктів певної предметної області), основою поділу повинні бути суттєві для цієї галузі діяльності ознаки. Якщо класифікація адекватно відображає певну закономірність, то таку класифікацію називають природною (природною можемо назвати біологічну класифікацію чи класифікацію хімічних елементів).

Під час створення класифікації треба дотримуватись певних правил. Ці правила є такими:

1. Поділ треба виконувати за однією основою. Ця норма порушена, наприклад, у такому поділі: видання поділяють на моновидання, збірники та періодичні видання. У наведеному прикладі поділ виконано за двома основами: за складом основного тексту (видання містить один твір чи кілька творів) і за періодичністю. Прикладом порушення цього правила є такий перелік: Ішли два туристи - один у кепці, а інший у яму впав. У цьому прикладі змішано дві основи (наявність головного убору та якась подія, учасниками якої стали суб'єкти повідомлення). Тут треба було б сказати, "а інший без головного убору" (дихотомічний поділ), або "а інший в хустині" (поділ за видозміною ознаки).

2. Поділ повинен бути сумірним, тобто сума обсягів членів поділу повинна дорівнювати обсягові поділюваного імені. Можливі два варіанти порушень цього правила:

2.1. Неповний, або надто вузький поділ. Ця помилка полягає в тому, що сума обсягів членів поділу неповністю вичерпує обсяг поділюваного імені. Наприклад: "За темпераментом людей поділяють на флегматиків, сангвініків і холериків". У цьому поділі не вистачає "меланхоліків".

2.2. Поділ зі зайвим членом, або надто широкий поділ. Ця помилка полягає, зокрема, в тому, що поряд із дійсними членами поділу називають імена, які не входять до обсягу поділюваного імені. Наприклад, поділивши книжкові видання на листівки, брошури, книги і журнали, припустилися помилки, оскільки журнали не належать до книжкових видань (за матеріальною конструкцією, крім книжкових видань, виділяють також журнальні видання, газетні видання, буклети та інші види видань).

Згадане порушення виникає також у разі, коли на одному рівні поділу виділяють підмножини за різними основами поділу. Наприклад, якщо розділити людей на чоловіків, жінок і дітей, то всі діти входитимуть до обсягу діленого імені двічі (з одного боку, як елементи обсягу імені діти, а з іншого, - як елементи обсягів імен людина чоловічої статі і людина жіночої статі).