- •Дайте визначення поняттю типу і виду видання
- •4.Новизна змісту,мова і спосіб опрацювання авторського тексту.
- •2.Сформулюйте поняття типології видання
- •3.Сформулюйте два основних значення поняття книга
- •4.Яким є вік українського друкарства та книговидання
- •5.Назвіть і схарактеризуйте типи періодичних видань
- •6.Що таке брошура чи не є вона різновидом книги?
- •7.Логічні основи поділу книжних видань на види
- •8.Види книг за тематикою і читацькою адресою.
- •9.Види книг за складом творів:
- •10.Види книжкових видань за знаковою природою інформації:
- •11.Види книг за новизною змісту, мовою, способом опрацювання авторського
- •15.Види книг за способом фінансування, матеріального забезпечення і розповсюдження
- •17.Елементи книжкового тексту
- •18.Охарактеризуйте матеріальну частину видання
- •19.Охарактеризуйте структурно-змістову частину книги
- •20.Що таке службова частина видання і які її основні елементи?
- •21.Охарактеризуйте елементи титульного листа і його звороту
- •23. Відомості про автора книги.
- •28. Охарактеризуйте варіанти вступної змістової частини книги.
- •29. Структура основної змістової частини видання
- •30. Охарактеризуйте варіанти заключної змістової частини книги.
- •31. Особливості сучасного етапу розвитку книговидавничої справи в Україні
- •32. В чому полягають причини заполонення українського ринку російською книгою і які шляхи виходу з цієї ситуації?
- •33. Ситуація на ринку книги і проблема національної безпеки. Чому так стоїть питання?
- •34. Місце наукового стилю серед функціональних стилів української мови.
- •35. Назвіть основні риси наукового стилю.
- •36.Які ви знаєте підвиди наукового стилю?
- •37.Які ви знаєте види наукових видань?
- •38.Вимоги до редагування сучасних наукових творів.
- •39.Актуальні проблеми розвитку сучасного наукового стилю.
- •40.Особливості редакторського аналізу наукового твору.
- •41.Оцінка редактором вибору теми.
- •42.Висновки редактора щодо композиції твору.
- •43. Оцінка фактичного матеріалу і методи роботи над ним
- •44. Аналіз рівня мовно-стилістичного виконання твору
- •45. Лексико-фразеологічні засоби мови в науковому стилі
- •46. Терміни і поняттєво-термінологічні системи
- •47. Дайте визначення терміна і поняття
- •48. Завдання і хід упорядкування українських терміносистем на сучасному етап
- •Сутність проблеми
- •49. Робота редактора з термінами і терміносистемами
- •50. Складні терміни і фразеологізми наукового твору, їх відмінність від фразеологізмів в інших стилях мови.
- •51. Система процесових понять у наукових текстах.
- •1. Назви опредметнених дій
- •2 Віддієслівні прикметники
- •52. Способи віддачі калькованих активних дієприкметників у наукових текстах української мови.
- •53. Синтаксичні особливості творів наукової і навчально-методичної літератури; робота редактора над ним.
- •54. «Науковий жаргон» як проблема наукового стилю і роль редактора в боротьбі з ним.
- •55. Система правил ділового та наукового стилів у держстандартах України.
- •3. Зворотну форму дієслова, відповідно до її прямої призначеності, треба вживати лише на позначення неперехідної дії.
- •5. Потрібно розмежовувати засобами української мови дію, подію та наслідок події, уживаючи для них різні віддієслівні іменники, утворені відповідно від дієслів недоконаного та доконаного виду.
- •6. Віддієслівні іменники, що означають дію, потрібно вживати тільки в однині
- •8. Потрібно правильно вживати іншомовні терміни на –ція, ‑зія, ‑інг, ‑мент
- •10. Потрібно вживати за прямою призначеністю віддієслівні прикметники та дієприкметники.
- •56. Лексико-фразеологічні та синтаксичні відмінності в українському та російському науковому стилі.
- •57. Логічне мислення автора і логічна культура редактора.
- •58. Аналіз тексту з погляду логіки
- •59. Прийоми виявлення логічних зв’язків у науковому творі
- •60. Закон тотожності і його вимоги до суджень у наукових творах.
- •61. Помилки, пов’язані з порушенням логічних правил визначення понять.
- •62. Операції поділу понять та авторські помилки при їх здійсненні.
- •63. Обґрунтованість і доказовість наукового твору. Логічна операція доказу та її елементи.
- •64 Судження, його види, структура
- •65 Структура доведення в науковому творі
- •66Вимоги логіки до тези, аргументів, демонстрації
- •67 Закон достатньої підстави
- •68Значення модальності в системі наукових доведень
17.Елементи книжкового тексту
Текстова частина книги чітко поділяється на:
Основний текст – текст твору або творів, заради розповсюдження й читання яких книга видається;
Додатковий текст – текст, що стосується творів, але до них не входить, - різного роду додатки (документи, довідкові таблиці тощо), редакції й варіанти основоного тексту;
Допоміжний (службовий) текст – так званий апарат книги, завдання якого:
спростити й скоротити її шлях до читача (це завдання виконує інформаційно-довідковий апарат – вихідні відомості на найпримітніших місцях книги: зміст, покажчики предметів, імен і т.п., колонтитули);
допомогти читачеві поглиблено й точно зрозуміти твір у цілому й у деталях (цьому служить пояснюючий, науково-допоміжний апарат: вступна стаття, передмова, післямова, коментарі й примітки);
Познайомити читача з літературними джерелами цитат і запозичень у тексті твору і з літературою на його тему (для чого додають бібліографічний апарат – бібліографічні посилання або покажчики).
18.Охарактеризуйте матеріальну частину видання
Важливими складовими книги є: • книжковий (паперовий) блок та його деталі (вкладки, наклейки); • обкладинка (оправа); • суперобкладинка; • форзац (за наявності оправи); • корінець; • каптал (за наявності оправи); • футляр; • закладка.
Книжковий (паперовий) блок — це основа книги, яка складається із обрізаних із трьох сторін і з'єднаних у корінці зошитів або окремих аркушів паперу відповідного формату і яка підготовлена для накладання й прикріплення оправи чи обкладинки. Це, по суті, напівфабрикат книги, який утворюється після склеювання чи прошивання з одного боку аркушів із сторінками, розміщених у результаті кількаразового згинання (відповідно до заданого формату) у строгій послідовності. Комплект таких сторінок, кількість яких завжди дорівнює кратності долі друкарського аркуша паперу A6, 8 чи 4), прийнято називати зошитом. Напередодні скріплення такі зошити передаються у видавництво для остаточної звірки на предмет виявлення в них помилок чи можливої непослідовності сторінок, допущеної при їх монтажі. Аби в майбутній книзі зошити трималися міцно і при багаторазовому користуванні не розсипалися, їх скріплюють. Простіший і дешевший спосіб — методом склеювання. Надійніший і дорожчий — методом прошивання нитками. Додатковими деталями книжкового блока можуть бути вкладка і наклейка.
Вкладка — це конструктивний елемент книжкового видання, який являє собою дробову долю аркуша і у вигляді одного листа, четвертини, половини чи цілого друкованого аркуша вкладається між зошитами книжкового блока. Вкладка виготовляється або з іншого матеріалу, ніж сторінки блока, або іншим способом друку, або містить відмінну кількість кольорів. Цей елемент може скріплюватися з книжковим блоком або додаватися автономно (аркуші енциклопедії з кольоровими слайдами або чорно-білими ілюстраціями на крейдяному папері або папері іншого ґатунку, відмінного від того, на якому друкується текст).
Наклейка — елемент книжкового блока, надрукований окремо для заповнення (наклеювання) спеціально звільненої від тексту порожньої сторінки. На відміну від вкладки, наклейка не є самостійним листом у книзі. Приклади наклейок: •віддруковані іншим способом ілюстрації; • таблиці, схеми, карти, що мають інший, ніж книжкова сторінка, розмір. Після вклеювання до книжкового блока вони згинаються відповідно до цього формату.
Обкладинка — важлива складова книги, що слугує покриттям книжкового блока, виготовлена з паперу, відмінного від того, на якому друкуються сторінки книги і яка покликана виконувати кілька функцій: скріплювальну, захисну, художню, інформаційну. Для продовження "молодості" книги широко застосовуються відносно недорогі методи лакування або припресування обкладинкового матеріалу прозорою плівкою.
Функції обкладинки: • скріплення книжкових сторінок (зошитів); •зовнішнього художнього оформлення; • захисту книжкового блока від пошкоджень і забруднень; • первинної інформації про книгу для читача (автор, назва).
Оправа — важлива складова книги, виготовлена із спеціальних матеріалів, яка скріплюється з книжковим блоком.
На відміну від обкладинки, оправа є складнішою і дорожчою конструкцією. Складається вона із картону або штучних чи дерев'яних пластин, обтягнутих із зовнішнього боку надійним гнучким покриттям — тканиною, шкірою, синтетичним матеріалом (бумвінілом, лідерином), рідше — папером. Функції оправи такі ж, як і обкладинки. А от роль і значення осібні: надавати книзі особливо ошатного вигляду, забезпечити її довговічність, цінність.
Суперобкладинка — це яскрава в художньому плані обгортка, яка накладається на оправу і тримається за допомогою клапанів (загинів).
Окрім рекламної і художньо-естетичної функцій, суперобкладинка призначена також захистити оправу, зберегти надовго її первинний святковий вигляд. Останнім часом вона виконує ще й інформаційну роль: на згинах подається лаконічно написаний текст, покликаний зацікавити, заінтригувати читача, спонукати відкрити книгу далі, заглибитися в анотацію і зміст.
Важливим елементом конструкції книги, яка видається в оправі, є форзац.
Форзац — це аркуш паперу формату розгорнутої книги, який однією половиною повністю приклеєний до внутрішньої частини оправи, а частиною іншої половини (вузькою смугою вздовж корінця) прикріплений до книжкового блока Форзаців у книзі буває два — на початку і наприкінці книжкового блока. Зважаючи на найголовнішу функцію, яку виконує форзац, — скріплення, втримування в єдиному цілому книжкового блока і оправи, для нього має використовуватися спеціальний гатунок паперу, цупкіший від того, на якому друкуються книжкові сторінки. Окрім цього, форзац може слугувати елементом художнього оформлення. Інколи на форзаци покладається й інформаційна місія: вміщені тут таблиці, формули, топографічні карти, інші узагальнюючі довідкові матеріали, як правило, незначного обсягу, якщо вони мають відношення до змісту всього видання.
Корінець — це елемент матеріальної конструкції книги, який знаходиться в середній, центральній, частині оправи або обкладинки, що обрамлюють скріплені аркуші чи зошити книжкового блока. За написом на корінці можна віднайти книги відповідних авторів і назви. Корінець виконує дві найголовніші функції: інформаційну й художню.
За наявності в книжковому виданні оправи ще однією необхідною деталлю на корінці є каптал.
Каптал — це приклеєна на верхньому і нижньому краях корінця смужка з тканинного матеріалу (здебільшого бавовни або шовку) з потовщеним окантуванням на виході певного кольору. Функція капталу подвійна: зміцнює кріплення книжкового блока; прикрашує зовнішній вигляд видання.
Закладка — допоміжний елемент матеріальної структури видання, який використовується для позначення місця читання. Розрізняють два види закладок. Перший: вузька кольорова тканинна стрічка, прикріплена верхнім кінцем до капталу або корінця книжкового блока, яка за розміром є на один-два сантиметри довшою від нижнього обрізу книжкового блока. Другий: спеціально виготовлений вузький аркуш паперу підвищеної щільності, вкладений між сторінки книги. Такий аркуш може містити певну пізнавальну чи рекламну інформацію.
