17.Елементи книжкового тексту

Текстова частина книги чітко поділяється на:

Основний текст – текст твору або творів, заради розповсюдження й читання яких книга видається;

Додатковий текст – текст, що стосується творів, але до них не входить, - різного роду додатки (документи, довідкові таблиці тощо), редакції й варіанти основоного тексту;

Допоміжний (службовий) текст – так званий апарат книги, завдання якого:

• спростити й скоротити її шлях до читача (це завдання виконує інформаційно-довідковий апарат – вихідні відомості на найпримітніших місцях книги: зміст, покажчики предметів, імен і т.п., колонтитули);

• допомогти читачеві поглиблено й точно зрозуміти твір у цілому й у деталях (цьому служить пояснюючий, науково-допоміжний апарат: вступна стаття, передмова, післямова, коментарі й примітки);

• Познайомити читача з літературними джерелами цитат і запозичень у тексті твору і з літературою на його тему (для чого додають бібліографічний апарат – бібліографічні посилання або покажчики).

18.Охарактеризуйте матеріальну частину видання

Важливими складовими книги є: • книжковий (паперовий) блок та його деталі (вкладки, наклейки); • обкладинка (оправа); • суперобкладинка; • форзац (за наявності оправи); • корінець; • каптал (за наявності оправи); • футляр; • закладка.

Книжковий (паперовий) блок — це основа книги, яка складається із обрізаних із трьох сторін і з'єднаних у корінці зошитів або окремих аркушів паперу відповідного формату і яка підготовлена для накладання й прикріплення оправи чи обкладинки. Це, по суті, напівфабрикат книги, який утворюється після склеювання чи прошивання з одного боку аркушів із сторінками, розміщених у результаті кількаразового згинання (відповідно до заданого формату) у строгій послідовності. Комплект таких сторінок, кількість яких завжди дорівнює кратності долі друкарського аркуша паперу A6, 8 чи 4), прийнято називати зошитом. Напередодні скріплення такі зошити передаються у видавництво для остаточної звірки на предмет виявлення в них помилок чи можливої непослідовності сторінок, допущеної при їх монтажі. Аби в майбутній книзі зошити трималися міцно і при багаторазовому користуванні не розсипалися, їх скріплюють. Простіший і дешевший спосіб — методом склеювання. Надійніший і дорожчий — методом прошивання нитками. Додатковими деталями книжкового блока можуть бути вкладка і наклейка.

Вкладка — це конструктивний елемент книжкового видання, який являє собою дробову долю аркуша і у вигляді одного листа, четвертини, половини чи цілого друкованого аркуша вкладається між зошитами книжкового блока. Вкладка виготовляється або з іншого матеріалу, ніж сторінки блока, або іншим способом друку, або містить відмінну кількість кольорів. Цей елемент може скріплюватися з книжковим блоком або додаватися автономно (аркуші енциклопедії з кольоровими слайдами або чорно-білими ілюстраціями на крейдяному папері або папері іншого ґатунку, відмінного від того, на якому друкується текст).

Наклейка — елемент книжкового блока, надрукований окремо для заповнення (наклеювання) спеціально звільненої від тексту порожньої сторінки. На відміну від вкладки, наклейка не є самостійним листом у книзі. Приклади наклейок: •віддруковані іншим способом ілюстрації; • таблиці, схеми, карти, що мають інший, ніж книжкова сторінка, розмір. Після вклеювання до книжкового блока вони згинаються відповідно до цього формату.

Обкладинка — важлива складова книги, що слугує покриттям книжкового блока, виготовлена з паперу, відмінного від того, на якому друкуються сторінки книги і яка покликана виконувати кілька функцій: скріплювальну, захисну, художню, інформаційну. Для продовження "молодості" книги широко застосовуються відносно недорогі методи лакування або припресування обкладинкового матеріалу прозорою плівкою.

Функції обкладинки: • скріплення книжкових сторінок (зошитів); •зовнішнього художнього оформлення; • захисту книжкового блока від пошкоджень і забруднень; • первинної інформації про книгу для читача (автор, назва).

Оправа — важлива складова книги, виготовлена із спеціальних матеріалів, яка скріплюється з книжковим блоком.

На відміну від обкладинки, оправа є складнішою і дорожчою конструкцією. Складається вона із картону або штучних чи дерев'яних пластин, обтягнутих із зовнішнього боку надійним гнучким покриттям — тканиною, шкірою, синтетичним матеріалом (бумвінілом, лідерином), рідше — папером. Функції оправи такі ж, як і обкладинки. А от роль і значення осібні: надавати книзі особливо ошатного вигляду, забезпечити її довговічність, цінність.

Суперобкладинка — це яскрава в художньому плані обгортка, яка накладається на оправу і тримається за допомогою клапанів (загинів).

Окрім рекламної і художньо-естетичної функцій, суперобкладинка призначена також захистити оправу, зберегти надовго її первинний святковий вигляд. Останнім часом вона виконує ще й інформаційну роль: на згинах подається лаконічно написаний текст, покликаний зацікавити, заінтригувати читача, спонукати відкрити книгу далі, заглибитися в анотацію і зміст.

Важливим елементом конструкції книги, яка видається в оправі, є форзац.

Форзац — це аркуш паперу формату розгорнутої книги, який однією половиною повністю приклеєний до внутрішньої частини оправи, а частиною іншої половини (вузькою смугою вздовж корінця) прикріплений до книжкового блока Форзаців у книзі буває два — на початку і наприкінці книжкового блока. Зважаючи на найголовнішу функцію, яку виконує форзац, — скріплення, втримування в єдиному цілому книжкового блока і оправи, для нього має використовуватися спеціальний гатунок паперу, цупкіший від того, на якому друкуються книжкові сторінки. Окрім цього, форзац може слугувати елементом художнього оформлення. Інколи на форзаци покладається й інформаційна місія: вміщені тут таблиці, формули, топографічні карти, інші узагальнюючі довідкові матеріали, як правило, незначного обсягу, якщо вони мають відношення до змісту всього видання.

Корінець — це елемент матеріальної конструкції книги, який знаходиться в середній, центральній, частині оправи або обкладинки, що обрамлюють скріплені аркуші чи зошити книжкового блока. За написом на корінці можна віднайти книги відповідних авторів і назви. Корінець виконує дві найголовніші функції: інформаційну й художню.

За наявності в книжковому виданні оправи ще однією необхідною деталлю на корінці є каптал.

Каптал — це приклеєна на верхньому і нижньому краях корінця смужка з тканинного матеріалу (здебільшого бавовни або шовку) з потовщеним окантуванням на виході певного кольору. Функція капталу подвійна: зміцнює кріплення книжкового блока; прикрашує зовнішній вигляд видання.

Закладка — допоміжний елемент матеріальної структури видання, який використовується для позначення місця читання. Розрізняють два види закладок. Перший: вузька кольорова тканинна стрічка, прикріплена верхнім кінцем до капталу або корінця книжкового блока, яка за розміром є на один-два сантиметри довшою від нижнього обрізу книжкового блока. Другий: спеціально виготовлений вузький аркуш паперу підвищеної щільності, вкладений між сторінки книги. Такий аркуш може містити певну пізнавальну чи рекламну інформацію.