- •Дайте визначення поняттю типу і виду видання
- •4.Новизна змісту,мова і спосіб опрацювання авторського тексту.
- •2.Сформулюйте поняття типології видання
- •3.Сформулюйте два основних значення поняття книга
- •4.Яким є вік українського друкарства та книговидання
- •5.Назвіть і схарактеризуйте типи періодичних видань
- •6.Що таке брошура чи не є вона різновидом книги?
- •7.Логічні основи поділу книжних видань на види
- •8.Види книг за тематикою і читацькою адресою.
- •9.Види книг за складом творів:
- •10.Види книжкових видань за знаковою природою інформації:
- •11.Види книг за новизною змісту, мовою, способом опрацювання авторського
- •15.Види книг за способом фінансування, матеріального забезпечення і розповсюдження
- •17.Елементи книжкового тексту
- •18.Охарактеризуйте матеріальну частину видання
- •19.Охарактеризуйте структурно-змістову частину книги
- •20.Що таке службова частина видання і які її основні елементи?
- •21.Охарактеризуйте елементи титульного листа і його звороту
- •23. Відомості про автора книги.
- •28. Охарактеризуйте варіанти вступної змістової частини книги.
- •29. Структура основної змістової частини видання
- •30. Охарактеризуйте варіанти заключної змістової частини книги.
- •31. Особливості сучасного етапу розвитку книговидавничої справи в Україні
- •32. В чому полягають причини заполонення українського ринку російською книгою і які шляхи виходу з цієї ситуації?
- •33. Ситуація на ринку книги і проблема національної безпеки. Чому так стоїть питання?
- •34. Місце наукового стилю серед функціональних стилів української мови.
- •35. Назвіть основні риси наукового стилю.
- •36.Які ви знаєте підвиди наукового стилю?
- •37.Які ви знаєте види наукових видань?
- •38.Вимоги до редагування сучасних наукових творів.
- •39.Актуальні проблеми розвитку сучасного наукового стилю.
- •40.Особливості редакторського аналізу наукового твору.
- •41.Оцінка редактором вибору теми.
- •42.Висновки редактора щодо композиції твору.
- •43. Оцінка фактичного матеріалу і методи роботи над ним
- •44. Аналіз рівня мовно-стилістичного виконання твору
- •45. Лексико-фразеологічні засоби мови в науковому стилі
- •46. Терміни і поняттєво-термінологічні системи
- •47. Дайте визначення терміна і поняття
- •48. Завдання і хід упорядкування українських терміносистем на сучасному етап
- •Сутність проблеми
- •49. Робота редактора з термінами і терміносистемами
- •50. Складні терміни і фразеологізми наукового твору, їх відмінність від фразеологізмів в інших стилях мови.
- •51. Система процесових понять у наукових текстах.
- •1. Назви опредметнених дій
- •2 Віддієслівні прикметники
- •52. Способи віддачі калькованих активних дієприкметників у наукових текстах української мови.
- •53. Синтаксичні особливості творів наукової і навчально-методичної літератури; робота редактора над ним.
- •54. «Науковий жаргон» як проблема наукового стилю і роль редактора в боротьбі з ним.
- •55. Система правил ділового та наукового стилів у держстандартах України.
- •3. Зворотну форму дієслова, відповідно до її прямої призначеності, треба вживати лише на позначення неперехідної дії.
- •5. Потрібно розмежовувати засобами української мови дію, подію та наслідок події, уживаючи для них різні віддієслівні іменники, утворені відповідно від дієслів недоконаного та доконаного виду.
- •6. Віддієслівні іменники, що означають дію, потрібно вживати тільки в однині
- •8. Потрібно правильно вживати іншомовні терміни на –ція, ‑зія, ‑інг, ‑мент
- •10. Потрібно вживати за прямою призначеністю віддієслівні прикметники та дієприкметники.
- •56. Лексико-фразеологічні та синтаксичні відмінності в українському та російському науковому стилі.
- •57. Логічне мислення автора і логічна культура редактора.
- •58. Аналіз тексту з погляду логіки
- •59. Прийоми виявлення логічних зв’язків у науковому творі
- •60. Закон тотожності і його вимоги до суджень у наукових творах.
- •61. Помилки, пов’язані з порушенням логічних правил визначення понять.
- •62. Операції поділу понять та авторські помилки при їх здійсненні.
- •63. Обґрунтованість і доказовість наукового твору. Логічна операція доказу та її елементи.
- •64 Судження, його види, структура
- •65 Структура доведення в науковому творі
- •66Вимоги логіки до тези, аргументів, демонстрації
- •67 Закон достатньої підстави
- •68Значення модальності в системі наукових доведень
68Значення модальності в системі наукових доведень
Модальність – характеристика судження залежно від встановлюваної ним вірогідності, тобто від того, що в ньому стверджується – можливість, дійсність чи необхідність чогось.
Оцінка висловлювань, яка дана з тієї чи іншої точки зору, називається модальністю В процесі аналізу тексту редакторові важливо вловлювати ту суттєву відмінність, яка зв’язана з характеристикою вивідного знання або як достовірного ( достеменного), або як імовірного.
В одній лінгвістичній статті автор посилається на висловлювання відомого вченого про те, що кількісні дослідження, мабуть, допоможуть установити різницю між функціональними стилями мови. А потім оперує цим поняттям як безумовно достовірним (достеменним), зробивши його одним з вихідних пунктів подальших міркувань.
Модальна логіка – це розділ некласичної логіки, в якому досліджуються логічні зв’язки модальних висловлювань
Модальна логіка – це розділ сучасної логіки, де вивчаються модальні висловлювання та їхні відношення в структурі міркувань.
У природній мові думки можуть характеризуватися не лише як достеменні або помилкові, але і з інших точок зору. Такі характеристики містять додаткову інформацію, яка виражає в одних випадках відношення що говорить до висловлюваної думки, в інших - обгрунтованість знання що міститься в думках, в третіх - розпорядження, норму або правило, яке належить дотримувати. Подібні додаткові характеристики виражають різні точки зору на думку залежно від цілей і завдань, які ставить перед собою людина. В процесі аргументації і практичних міркуваннях ми цікавимося не лише дійсною оцінкою думок, але додатково до цього прагнемо взнати, наскільки переконливі, а значить, обоснованни аргументи опонента в спорі, чи є вони логічно або фактично достеменними і так далі. У етиці і юриспруденції цікавляться також нормами поведінки людей в суспільстві, з'ясовують, що заборонене і дозволене цими нормами. Думка як форма мислення містить двоякого роду інформацію - основну і додаткову. Основна інформація знаходить явне вираження в суб'єктові і предикаті думки у логічній в'язці і кванторах. Додаткова інформація відноситься до характеристики логічного або фактичного статусу думки, до оцінних і іншим його характеристикам. Така інформація називається модальністю думки. Вона може бути виражена окремими словами, а може і не мати явного вираження. В цьому випадку її виявляють аналізом контексту. Модальність - це явно або неявно виражена в думці додаткова інформація про ступінь його обгрунтованості, логічний або фактичний статус, про регулятивних, оцінних і інших його характеристиках. Модальні характеристики думок зазвичай виражають парними категоріями
