Типова кореспонденція рахунків з обліку прибутків (збитків)

№ п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
Облік формування нерозподіленого прибутку
1	Списання фінансового результату від основної діяльності до складу нерозподіленого прибутку	791	441
2	Списання фінансового результату від фінансових операцій до складу нерозподіленого прибутку	792	441
3	Списання фінансового результату від іншої звичайної діяльності до складу нерозподіленого прибутку	793	441
4	Списання фінансового результату від надзвичайної діяльності до складу нерозподіленого прибутку	794	441
Облік формування непокритого збитку
5	Списання фінансового результату від основної діяльності до складу непокритого збитку	442	791
6	Списання фінансового результату від фінансових операцій до складу непокритого збитку	442	792
7	Списання фінансового результату від іншої звичайної діяльності до складу непокритого збитку	442	793
8	Списання фінансового результату від надзвичайної діяльності до складу непокритого збитку	442	794
Облік використання прибутку у звітному періоді
9	Відображена частка прибутку, що спрямована на збільшення розміру статутного капіталу	443	40
10	Проведено відрахування до резервного капіталу	443	43
11	Нараховані дивіденди	443	671
12	Списано прибуток використаний у звітному році	441	443
13	Відображена частка прибутку, що спрямована на покриття збитків	441	442
Списання збитків у разі відсутності прибутку
14	Списано непокриті збитки за рахунок коштів резервного і додаткового капіталу	43, 42	442

Облік вилученого та неоплаченого капіталу

Неоплачений капітал — сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства призначений рахунок 46 „Неоплачений капітал”. Оскільки за сутністю, неоплачений капітал є не власним капіталом, а навпаки, показником що його коригує і є прямо протилежним, рахунок 46 контрпасивний, тобто активний.

На дебеті рахунка відображають заборгованість засновників (учасників) за внесками до статутного капіталу підприємства. На кредиті — погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу. Сальдо рахунка відображає заборгованість засновників (учасників) за внесками до статутного капіталу підприємства.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщення неоплачених акцій і за кожним зас­новником (учасником) підприємства.

Залишок неоплаченого капіталу наводять у дужках і віднімають при визначенні підсумку власного капіталу. Таким чином, до підсумку балансу включають оплачену вартість статутного капіталу, яку визначають відніманням від загальної вартості зареєстрованого статутного капіталу неоплаченого статутного капіталу — суми дебіторської заборгованості власників (учасників) за внесками до капіталу.

Фінансовий облік та документальне оформлення неоплаченого капіталу наведено на рис. 10.9.

Після прийняття рішення про створення АТ, ТОВ, ТДВ уся сума зареєстрованого статутного капіталу відображається як неоплачений капітал:

Дт 46 «Неоплачений капітал»

Кт 40 «Статутний капітал».

Фактичне надходження внесків засновників товариства зменшує їхню заборгованість, і в фінансовому обліку відображається на кредиті рахунка 46 «Неоплачений капітал».

Дебетуються при цьому рахунки матеріальних цін­ностей, нематеріальних активів, грошових коштів (у на­ціональній або іноземній валюті) відповідно до форми зроблених внесків. Майно, передане в натуральній формі у власність підприємства, оцінюється за домовленістю учасників. Підставою для відповідних записів у бухгалтерському обліку є документи, що засвідчують факт передачі об'єктів товариству.

Рис. 10.9. Загальна схема фінансового обліку неоплаченого капіталу

Приклади відображення операцій на рахунку 46 наведено в параграфі 2 цього розділу (приклад 1 та 2).

Вилучений капітал – це вартість акцій власної емісії, викуплених товариством у своїх акціонерів, або частки, викупленої товариством у його учасників. Викуплені акції обліковуються за фактичною собівартістю їх придбання.

Вирішення питань про викуп товариством акцій власного випуску здійснюється загальними зборами акціонерного товариства, якщо ці повноваження не були передані зборами іншим органам товариства (Спостережній раді або правлінню).

Викуп власних акцій може переслідувати декілька цілей, серед яких найбільш характерними є:

• наступний перепродаж викуплених акцій співробітникам компанії (або преміювання їх цими акціями);

• підвищення у майбутнього прибутку на одну акцію;

• скорочення дивідендних виплат за рахунок зниження числа акцій в акціонерів;

Вказані акції повинні бути реалізовані або анульовані у строк не більше одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадиться без урахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.

Облік вилученого капіталу ведеться на рахунку 45 “Вилучений капітал” - активний, оскільки вилучений капітал є коригуючим показником до власного капіталу підприємства.

Загальну схему фінансового обліку вилученого капіталу наведено на рис. 10.10.

Рис. 10.10. Загальна схема фінансового обліку вилученого капіталу

За дебетом рахунку 45 “Вилучений капітал” відображається фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом – вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

Рахунок 45 “Вилучений капітал” має такі субрахунки:

451 “Вилучені акції”

452 “Вилучені вклади й паї”

453 “Інший вилучений капітал”

Аналітичний облік вилученого капіталу ведеться за видами акцій (вкладів, паїв).

Приклад 1.

На підставі рішення зборів акціонерів було викуплено акції номінальною вартістю 50 000 грн. При придбанні було використано грошових коштів:

• з поточних рахунків – 45 000 грн

• з каси – 10 000 грн.

Перевищення вартості придбання над номінальною вартістю акцій складає 5 000 грн ( 45 000 + 10 000 – 50 000).

При викупі акцій були понесені витрати (вартість послуг фірми, що займалася придбанням акцій) у розмірі 3 000 грн.

На підставі рішення зборів акціонерів викуплені акції були анульовані.

Таблиця 10.18