5.1. Визнання та класифікація необоротних матеріальних активів
Необоротні матеріальні активи – це ресурси підприємства, які мають матеріально-речову форму та очікуваний строк корисного використання яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
До необоротних матеріальних активів відносяться основні засоби та інші необоротні матеріальні активи.
Зазначені ресурси визнаються активами, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від їх використання та вартість їх може бути достовірно визначена.
Підприємство утримує необоротні матеріальні активи з метою:
використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг;
здавання в оренду іншим особам;
для здійснення адміністративних функцій;
виконання соціально-культурних функцій.
Використання необоротних матеріальних активів забезпечує одержання економічної вигоди прямо або опосередковано. Наприклад, отримання грошових коштів від реалізації готової продукції свідчить про безпосередню участь основних засобів, задіяних у виробничому процесі, в одержанні економічної вигоди.
В той же час, об’єкти, придбані підприємством для забезпечення безпеки, охорони навколишнього середовища або функціонування соціальної інфраструктури, необхідні для отримання економічних вигід від інших активів.
Таким чином, визнання необоротних матеріальних ресурсів активами є необхідною процедурою для включення їх до балансу підприємства.
Класифікація необоротних матеріальних активів для цілей бухгалтерського обліку наведена на рис.5.1.
Необоротні
матеріальні активи
Основні
засоби
Земельні
ділянки
Капітальні
витрати на поліпшення земель, не
пов’язані з будівництвом
Будівлі,
споруди та передавальні пристрої
Машини
та обладнання
Транспортні
засоби
Інструменти,
прилади, інвентар (меблі)
Тварини
Багаторічні
насадження Інші
основні засоби
Інші
необоротні матеріальні активи
Бібліотечні
фонди
Малоцінні
необоротні матеріальні активи
Тимчасові
(нетитульні споруди)
Природні
ресурси
Інвентарна
тара
Предмети
прокату
Інші
необоротні матеріальні активи
Рис.5.1. Класифікація необоротних матеріальних активів
для цілей бухгалтерського обліку
Вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів установлюються самостійно підприємством в наказі про облікову політику.
5.2. Завдання бухгалтерського обліку необоротних матеріальних активів
Ведення бухгалтерського обліку необоротних матеріальних активів (далі – основних засобів) повинно забезпечити зовнішніх і внутрішніх користувачів наступною інформацією:
сума капітальних інвестицій в основні засоби за звітний період;
первісна вартість основних засобів, які визнані активом, з виділенням вартості основних засобів, отриманих у результаті об’єднання підприємств;
сума нарахованої амортизації;
сума зміни первісної (переоціненої) вартості та зносу основних засобів у результаті переоцінки;
первісна (переоцінена) вартість та сума зносу основних засобів, які вибули;
сума втрат від зменшення корисності і сума вигід від відновлення корисності;
первісна (переоцінена) вартість і сума зносу основних засобів, щодо яких існують передбачені чинним законодавством обмеження володіння, користування та розпорядження, в тому числі – переданих у заставу;
залишкова вартість основних засобів, вилучених з експлуатації для продажу;
залишкова вартість основних засобів, що тимчасово не використовуються (консервація, реконструкція тощо);
сума витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів та з підтриманням їх у робочому стані;
фінансовий результат від операцій вибуття основних засобів;
балансова вартість інвестиційної нерухомості;
доходи та витрати за операціями з об’єктами інвестиційної нерухомості.
Для забезпечення інформаційних потреб користувачів бухгалтерія повинна:
перевіряти правильність документального оформлення операцій з необоротними матеріальними активами;
проводити оцінку основних засобів, у тому числі об’єктів інвестиційної нерухомості відповідно до методологічних засад, встановлених національними положеннями бухгалтерського обліку;
своєчасно і достовірно відображати на рахунках бухгалтерського обліку надходження основних засобів, їх внутрішнє переміщення, поліпшення, утримання, нарахування амортизації, переоцінку, зменшення (відновлення) корисності та вибуття;
приймати участь у проведенні інвентаризації основних засобів та виявляти і відображати в обліку її результати;
розкривати інформацію про основні засоби у фінансовій та управлінській звітності.