- •Генезис фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення.
- •2. Етапи логопедичного впливу при дислалії
- •Етіологія порушень звукової системи мовлення у дітей.
- •5. Закономірності формування звуковимовної системи мовлення в процесі нормального онтогенезу.
- •6.Засоби відновлення темпо-ритмічної сторони мовлення.
- •9. Інтерпретація одержаних результатів з усіх розділів моделі обстеження, формування діагностичних висновків.
- •Методична інтерпретація результатів обстеження інтонаційних засобів виразності мовлення дитини.
- •13. Недоліки вимови та способи постановки шиплячих звуків при дислалії
- •11. Недоліки вимови та способи постановки задньоязикових звуків
- •12. Клінічне і психолого-педагогічне обстеження заїкуватих
- •14. Недоліки та способи постановки сонорних звуків при дислалії.
- •15. Огляд технологій альтернативної та підтримуючої комунікацій.
- •Огляд сучасних логопедичних технологій подолання мовленнєвих вад.
- •18. Особливості обстеження дітей із заїканням.
- •19.Особливості обстеження дітей із ринолалією.
- •20. Особливості подолання порушень звукової системи мовлення при відкритій ринолалії.
- •21.Особливості просодичних та дихальних порушень при ринолалії, дизартрії, заїканні.
- •Порівняльна характеристика порушень звукової сторони мовлення при дислалії та різних формах ринолалії.
- •24 Принципи корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей.
- •Психофізіологічні та лінгвістичні аспекти вивчення темпо-ритмо-інтонаційної сторони мовлення.
- •Структурно-змістовна характеристика етапів обстеження дитини з вадами звукової системи мовлення.
- •Сутність етіопатогенетичного принципу та принципу системності корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей.
- •28. Сутність онтогенетичного принципу та принципу комплексного підходу корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей
- •Сутність принципів комунікативності та диференційованого підходу корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей.
- •31. Сутність принципів опори на збережені аналізатори та послідовного поетапного формування навичок звуковимови в корекційно-логопедичній роботі з формування звуковимови у дітей.
- •32.Сучасні підходи до класифікації порушень звуковимови.
- •33. Сучасні підходи до класифікації порушень звуковимови.
- •34.Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при дизартрії.
- •35.Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при відкритій органічній ринолалії.
- •36. Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при відкритій органічній ринолалії.
- •Технології логопедичної роботи з попередження порушень писемного мовлення.
- •39. Технології подолання недоліків темпо-ритмічної сторони мовлення.
- •Технології подолань порушень звукової сторони мовлення при стертій формі псевдобульбарної дизартрії.
- •42. Технології проведення індивідуальних занять із дітьми із заїканням.
- •43.Технології розвитку слухової уваги, пам’яті, фонематичного сприймання у дітей із вадами звукової сторони мовлення.
- •44. Технології розвитку фонематичних процесів у дітей із вадами звукової сторони мовлення.
- •45.Технології сенсо-моторного розвитку дітей із пмр.
- •46.Технології формування мовленнєвого дихання, раціональної подачі голосу та голосоведіння.
- •47. Технології формування ритміко-складової структури слова у дітей із ринолалією.
- •48 Технологія розробки програм корект впливу при поруш інтонац стор мовлення.
42. Технології проведення індивідуальних занять із дітьми із заїканням.
На індивідуальному логопедичному заняттях потрібно враховувати всі порушенні ланки і працювати над корекцією їх усіх.
При заїканні заняття починається з розслаблення(поза спокою, релаксація на основі дихання).
Потім дивимось на механізми порушень звуковимови.
При дислалії артикуляційні і фонаційні вправи.
При дизартрії приділяєм таким елементам:
Массаж: рук, обличчя у зручній для дитини позі
Дихальні вправи: фізіологічне дихання, цілеспрямований фізіологічний видих, перед фонаційне, фонаційне дихання.
Робота над голосом
Артикуляційна гімнастика(весь комплекс вправ)
Робота над звуками по етапах
Робота над дикціє
43.Технології розвитку слухової уваги, пам’яті, фонематичного сприймання у дітей із вадами звукової сторони мовлення.
Вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам'яті
Що звучало?
Дитині демонструють звучання різних предметів (іграшок, музичних інструментів). Потім ці предмети звучать за ширмою, а дитина називає, що звучало.
Чотири стихії
Гравці сидять у колі й виконують рухи відповідно до слів: „земля” – руки вниз, „вода” – витягнути руки вперед, „повітря” – руки вгору, „вогонь” – руки обертаються в зап’ястках. Хто помиляється – той програв.
Послухай та відтвори
Дорослий ритмічно ударяє паличкою по столу. Дитина має відтворити ці удари.
“Що ти почув?”. Дитина тихо сидить в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.
“Де плескали в долоні?”. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.
“Вгадай, хто покликав”. В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сім’ї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.
“Доручення”. Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим”, або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.
“Ехо”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин).
“Запам’ятай слова”. На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).
“Слухаємо музику”. Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити , так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано з заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку.
Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання
“Впіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні - “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:
- звук [а] серед у, у, а, у;
- звук [а] серед о, а, і, о;
- звук [і] серед и, е, і, и;
- звук [с] серед л, н, с, п;
- звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д
“Повтори!”. Запропонуйте дитині повторити за вами склади
- та-та-да - пі- пи - ат-от
- па-па-ба - мі-ми - ум-ом
- ка-ка-га - ді-ди - іт-ит
- ва-ва-фа - кі-ки - ек-єк
“Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:
- мак, лак, так, бак;
- тачка, качка, дачка;
- сік, вік, тік, бік.
“Назви слово!”. Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:
- на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
- на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;
- на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.
“Знайди спільний звук!”. Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”
- Оля, осінь, овочі, окунь - [о]
- Сад, суп, сумка, ніс, лис - [с]
- Аня, агрус, акула, автобус - [а]
- Маша, мак, мама, сом - [м]
