- •Генезис фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення.
- •2. Етапи логопедичного впливу при дислалії
- •Етіологія порушень звукової системи мовлення у дітей.
- •5. Закономірності формування звуковимовної системи мовлення в процесі нормального онтогенезу.
- •6.Засоби відновлення темпо-ритмічної сторони мовлення.
- •9. Інтерпретація одержаних результатів з усіх розділів моделі обстеження, формування діагностичних висновків.
- •Методична інтерпретація результатів обстеження інтонаційних засобів виразності мовлення дитини.
- •13. Недоліки вимови та способи постановки шиплячих звуків при дислалії
- •11. Недоліки вимови та способи постановки задньоязикових звуків
- •12. Клінічне і психолого-педагогічне обстеження заїкуватих
- •14. Недоліки та способи постановки сонорних звуків при дислалії.
- •15. Огляд технологій альтернативної та підтримуючої комунікацій.
- •Огляд сучасних логопедичних технологій подолання мовленнєвих вад.
- •18. Особливості обстеження дітей із заїканням.
- •19.Особливості обстеження дітей із ринолалією.
- •20. Особливості подолання порушень звукової системи мовлення при відкритій ринолалії.
- •21.Особливості просодичних та дихальних порушень при ринолалії, дизартрії, заїканні.
- •Порівняльна характеристика порушень звукової сторони мовлення при дислалії та різних формах ринолалії.
- •24 Принципи корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей.
- •Психофізіологічні та лінгвістичні аспекти вивчення темпо-ритмо-інтонаційної сторони мовлення.
- •Структурно-змістовна характеристика етапів обстеження дитини з вадами звукової системи мовлення.
- •Сутність етіопатогенетичного принципу та принципу системності корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей.
- •28. Сутність онтогенетичного принципу та принципу комплексного підходу корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей
- •Сутність принципів комунікативності та диференційованого підходу корекційно-логопедичної роботи з формування звуковимови у дітей.
- •31. Сутність принципів опори на збережені аналізатори та послідовного поетапного формування навичок звуковимови в корекційно-логопедичній роботі з формування звуковимови у дітей.
- •32.Сучасні підходи до класифікації порушень звуковимови.
- •33. Сучасні підходи до класифікації порушень звуковимови.
- •34.Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при дизартрії.
- •35.Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при відкритій органічній ринолалії.
- •36. Схема індивідуального логопедичного заняття з подолання порушень звуковимови при відкритій органічній ринолалії.
- •Технології логопедичної роботи з попередження порушень писемного мовлення.
- •39. Технології подолання недоліків темпо-ритмічної сторони мовлення.
- •Технології подолань порушень звукової сторони мовлення при стертій формі псевдобульбарної дизартрії.
- •42. Технології проведення індивідуальних занять із дітьми із заїканням.
- •43.Технології розвитку слухової уваги, пам’яті, фонематичного сприймання у дітей із вадами звукової сторони мовлення.
- •44. Технології розвитку фонематичних процесів у дітей із вадами звукової сторони мовлення.
- •45.Технології сенсо-моторного розвитку дітей із пмр.
- •46.Технології формування мовленнєвого дихання, раціональної подачі голосу та голосоведіння.
- •47. Технології формування ритміко-складової структури слова у дітей із ринолалією.
- •48 Технологія розробки програм корект впливу при поруш інтонац стор мовлення.
14. Недоліки та способи постановки сонорних звуків при дислалії.
Вади вимови звуків л, л` та методи їх подолання
Недоліки вимови звуків л і л' носять назву ламбдацизма. Ті різновиди дефекту, які виражаються в заміні цих звуків якими-небудь іншими, носять назву параламб-дацизма.
Недоліки вимови фонеми л: подовження суміжних голосних; вимовлення л у вигляді короткого явного звуку типа и; заміна л фонемою і (j), фонемою л', фонемою н; вимовлення л у вигляді задньоязикового носового звуку нг.
Найбільш поширеним видом ламбдацизма є вимовлення як –л- звуку -у- або короткого -в-. Язик при цьому відтягнутий в глиб рота, як при голосному –в-.
Для виправлення ламбдацизма використовуються наступні прийоми:
Спочатку дитині дають завдання по пропонованому зразку, користуючись дзеркалом, вільно висунути язик і затиснути його між зубами. Потім вона повинна, не міняючи положення язика, виголосити протяжно –а- або –и-., не слід звертати увагу дитини, аби вона не збилася на звичну вимову.
Вади вимови звуків р, р` та методи їх подолання
різновиди ротацизма і параротацизма.
Часто звук р виступає у вигляді горлового тремтячого звуку.
- велярний (при якому коренева частина язика зближується з нижнім краєм м'якого піднебіння і утворює з ним щілину. Проходячи через цю щілину, повітря, що видихається, викликає дрібну, безладну вібрацію м'якого піднебіння, внаслідок чого виникає шум, який, домішувавшись до тону голосу, повідомляє йому специфічне дефектне звучання.
= увулярное –р- при якому вібрує лише увуля. При цьому чується виразний гуркіт.
= одинодарне –р-, при якому передній край язика лише один раз торкається до альвеол, вібрація відсутня.
- бічне р, при якому замість вібрації переднього краю язика вибухає змичка між його бічним краєм і корінними зубами.
- щокове р., при якому різке спотворення звуку обумовлене тим, що струмінь повітря, що видихається, проходить через щілину, що утворюється між бічним краєм язика і верхніми корінними зубами, наводячи у вагання щоку.
Крім того, є декілька видів параротацизма (заміна р звуками р', л, л', і (j), г, д).
Виправлення ротацизма.
В більшості випадків для здобуття правильної артикуляції звуку р необхідні підготовчі вправи, які умовно можна розподілити на два види. Один вид вправ направлений на те, аби, добившись правильного положення язика, отримати так званий фрикативний р, що артикулює при тому ж положенні язика, що і нормальний, але доки без вібрації.
Інший вид вправ направлений на вироблення вібрації язика.
Постановка за допомогою соски,зонда або пальця з напальчником:
Від Ж
Від Д
Від «Грибочка»
Після того, як буде досягнута правильна вимова звуків л і р, необхідно шляхом всіляких вправ на матеріалі складів, слів і фраз, вимовних в темпі, що поступово прискорюється, добитися автоматизації засвоєної артикуляції і позбавитися від надмірно розкотистої вимови р, неминучого на ранніх етапах роботи. Якщо спочатку вийде лише твердий звук, то одночасно з його закріпленням необхідно почати роботу над м'яким . Якщо ж спочатку вийде м'який звук, то паралельно з його закріпленням слід почати роботу над твердим .