46.Технології формування мовленнєвого дихання, раціональної подачі голосу та голосоведіння.

Мовленнєве дихання у нормі - верхньогрудне.

Етапи формування:

а) фізіологічное;

б) чередування дихання ніс-ніс;ніс-рот;рот-ніс;рот-рот;

б) фонаційне;

в) цілеспрямований повітряний струмінь;

в) мовленнєве.

Фор. навичок раціональної голосоподачі та голосоведіння

У завдання роботи над голосом входить:

1) розвиток сили і динамічного діапазону голосу;

2) формування навичок раціональної голосоподачи і голосоведення;

3) розвиток мелодійних характеристик голосу.

Роботу над голосом можна проводити в наступній послідовності:

Зробити діафрагмальний вдих і на видиху вимовити довгостроково, розтягуючи на весь видих, звук “а”. Звук повинен вимовлятися легко і вільно, при середньому ступені звучання голосу. Рот повинен бути широко відкритий, при цьому звук “надсилається” вперед. Слід стежити за тим, щоб діти не вимовляли звук на “залишковому” видиху, тобто щоб початок видиху і фонації збігалися в часі.

На самому початку роботи над голосом діти навчаються використовувати грудний резонатор, так як це знижує напругу голосових складок. При навчанні використання грудного резонатора голосні звуки даються в наступній послідовності: А, О, У, І, Е.

Дітям пропонують в ігровій формі вимовити звуки низьким і високим голосом.

Перед д. ставиться завдання, використовуючи ряд голосних звуків, змінювати висоту голосу, надавати йому мов. інтонації запитання, відповіді, здивування; передавати голосом різні емоційні стану радості, печалі тощо. Робота над голосом триває потім на матеріалі автоматизованих рядів, слів, словосполучень і фраз.

Заикающиеся навчаються разом вимовляти довгий ряд голосних (АоуиАоуиАоуиАоуи) при безперервному артикулюванні на одному мовному видиху.

47. Технології формування ритміко-складової структури слова у дітей із ринолалією.

І етап роботи має на меті зосередження уваги дитини на різниці між словами, що відрізняються за складовим розміром, тобто за кількістю складів, відтворення ритмічного контуру слова, тобто кількості складів, є тією основою, на якій тільки і можливе відпрацювання інших елементів складової структури.

завдання: Відтворення немовленнєвого ритму з опорою на рухи. 2. Розрізнення слів за кількістю складів. 3. Розрізнення кількості складів в складовому ланцюжку 4. Промовляння складових рядів. На першому етапі роботи рекомендуємо спиратись на збережені звуки раннього та середнього онтогенезу: а, у, о, и, і, є, м, п, т, к, н, в, д.

Використовуються слова звуконаслідування із двох однакових складів. Одночасно з роботою над структурою слова необхідно здійснювати постановку відсутніх звуків. Ця робота дає великі можливості для формування складової структури слова. Автоматизуючи звуки, можна запропонувати дітям складові ряди в певній послідовності: односкладові, двоскладові, трискладові ( са, са - са, са-са - са) і т.д., тим самим у дитини закріплюються навички вимови складових контурів різного розміру. Коли складові ряди включають в себе не тільки звуки, з якими ведеться робота, а й збережені звуки (та - са, м а -м а -са), то повторення їх сприяє формуванню вміння дитини переключатися з одного складу на інший, попереджує помилки уподібнення звуків.

Мета II етапу полягає в навчанні дітей розрізненню складів, усуненню помилок уподібнення складів один одному, оволодінню вмінням швидко переключатися з одного складу на інший.

1. Артикуляційні вправи, що спрямовані на переключення з однієї артикуляційної позиції на іншу. 2. Артикуляційні вправи поєднуються з вимовлянням окремих голосних звуків: у, і, а тощо.

3. Відтворення рядів із декількох голосних звуків - ау, уа ауі, іау. Вправа проводиться у вище зазначеній послідовності.

4. Відтворення рядів, де змінюються голосні в двоскладових сполученнях (тату, тута, тато, тата, шуто, тоту тощо). Рекомендуємо використовувати звуки, що мають стійку вимову

5. Відтворення рядів у трискладових сполученнях (татуто, татоту, тотута, тутота, тутато

6. Вимовляння складів із різними приголосними па-ка, ка-па, та-ка, ка-та, ва-ка, ка-ва.

7.Розрізнення складів за однією ознакою і приголосний - голосний (тата - тату, тата - тапа).

8.Оволодіння складовим рядом з трьох складів. Використовуються такі підготовчі вправи як відстукування, розрізнення двоскладових і трискладових рядів тощо.

На III етапі роботи основною метою є розрізнення складових систем слів і на цій основі усунення порушень, що проявляються в об'єднанні складових систем різних слів. Увага дитини привертається до звучання кожного слова в словосполученнях або реченнях. В роботі використовується вербальний і дидактичний матеріал, що підібраний у відповідності до вимог програми і віку дітей

Метою IV етапу роботи є подолання скорочень слів, на злитті приголосних в слові. Формуються навички правильного вимовляння слів різної складової будови. Особлива увага надається звуконаповненню слів, особливо тих, де зустрічається злиття приголосних. Спрощення слів виникають внаслідок несформованості операцій відбору звуків, що проявляється в утрудненні процесу артикуляторного переключення з одного складу на інший. Пропонуємо такі корекційні вправи:

1 .Повторення складового контуру слів з однаковою кількістю складів (па-па-па - па-на-ма)

2.Закріплення навичок з означеним закріпленням зорового образу артикулювання слова, яке автоматизується.

3.Застосування поскладової (розчленованої) вимови слова під час переключення артикуляційних позицій від складу до складу.

Метою V етапу Роботу над усуненням перестановок складів у словах. Проводять після того, як дитина засвоїла правильне артикулювання в процесі переключення у вимові з одного складу на інший. Рекомендуємо проводити наступні вправи:

1. Відпрацювання послідовності складів у слові з опорою на фонематичне сприймання та кінестетичні відчуття. У випадку перестановок складів у слові у дитини виникають утруднення не тільки у процесі вимовляння, скільки у відтворенні порядку, послідовності складів.

2. Привертання уваги дитини до семантики слова з необхідним тлумаченням.

3. Впізнавання певного складу в тому чи іншому слові. Завдання: вичленувати склади із ряду поданих слів. Наприклад, потрібно виділити слова із складом "ма" - машина, лопата, мама, рука, мило. Логопед вимовляє кожне слово, виділяючи склад голосом.

4. Послідовне виділення складів із слова і усвідомлене визначення місця складу в слові.