- •1. Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
- •1.1 Варіанти систем енергопостачання
- •1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
- •1.1.2 Вибір першого варіанта тец
- •1.1.3 Вибір другого варіанту. Котельня
- •1.2 Порівняння варіантів енергопостачання
- •1.2.1 Витрати умовного та натурального палива
- •1.2.2 Витрата електроенергії на власні потреби
- •1.2.4 Розрахунок питомих витрат палива
- •1.2.3 Визначення капіталовкладень
- •1.2.5 Чисельність експлуатаційного персоналу
- •1.2.6 Нарахування заробітної плати
- •1.2.7 Амортизаційні відрахування
- •1.2.8 Загальностанційні та інші витрати
- •1.2.9 Вартість палива
- •1.2.10 Вартість замикаючої електроенергії.
- •1.2.11 Сумарні річні умовно–постійні витрати:
- •1.2.12 Приведені витрати
- •1.3 Проектна калькуляція собівартості енергії
- •1.3.1 Розрахунок річних витрат на експлуатацію тец
- •1.3.2 Розподіл витрат палива та електроенергії на власні потреби поміж електроенергією та теплом
- •1.3.3 Розподіл річних експлуатаційних витрат між електроенергією та теплом
- •1.4 Розрахунок грошових потоків та критеріїв економічної ефективності інвестиційного проекту
- •1.4.1 Розподіл капіталовкладень по блоках
- •1.4.6 Висновок
- •2. Тепломеханічна частина
- •2.1 Загальна характеристика проектованої тец
- •2.2 Вибір основного обладнання електростанції
- •2.2.1 Парова турбіна
- •2.2.2 Котлоагрегати
- •Конденсатні насоси Конденсатні насоси I ступеня
- •Конденсатні насоси II ступеня
- •Основний ежектор
- •Пусковий ежектор й ежектор циркуляційної системи
- •Ежектор відсосу з ущільнень
- •2.3.1.2 Живильна установка
- •Бустерні насоси
- •Живильний турбонасос
- •Живильний електронасосний агрегат
- •2.3.1.3 Деаераторна установка
- •2.3.1.4 Регенеративна установка
- •Підігрівники низького тиску
- •Зливальні насоси
- •Підігрівники ущільнень
- •2.3.1.5 Теплофікаційна установка
- •Мережні підігрівники
- •Конденсатні насоси
- •2.3.1.6 Установка підживлення тепломережі
- •2.3.1.7 Редукційно-охолоджувальні установки
- •2.3.1.8 Насоси сирої води
- •2.3.2 Допоміжне устаткування котельного відділення
- •2.3.2.1 Тягодуттєва установка
- •2.3.2.2 Установка обмивки й пожежогасіння регенеративного повітропідігрівника
- •2.3.2.3 Установка відкачки обмивальних вод
- •2.3.2.4 Установка по забезпеченню стисненим повітрям
- •2.3.4. Теплова схема й трубопроводи
- •2.4.1 Опис теплової схеми й трубопроводів
- •2.4.2 Конденсаційна й регенеративна установки
- •2.4.3 Живильна установка
- •2.4.4 Пусковий вузол і скидні трубопроводи
- •2.4.5 Головні паропроводи й пуско-скидні пристрої
- •2.4.6 Система промперегріву
- •2.4.7 Розтопочний сепаратор із трубопроводами відводу води й пари
- •2.4.8 Трубопроводи пари власних потреб енергоблоку
- •2.4.9. Пристрої для регулювання температур свіжої та вторинної пари
- •2.5 Розрахунок теплової схеми електростанції
- •Розрахунок теплової схеми для і режиму
- •Внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату:
- •Витрати пари 1,4 мПа на мазуто – господарство:
- •Середнє теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни т:
- •Теплове навантаження енергетичних котлів :
- •Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії:
- •2.6 Компонування головного корпусу
- •2.6.1 Машинне відділення
- •2.6.2 Бункерно-деаераторне відділення
- •2.6.3 Котельне відділення
- •2.7 Допоміжне господарство електростанції
- •2.7.1 Паливне господарство
- •2.7.1.1 Газове господарство
- •2.7.1.2 Мазутне господарство
- •2.7.2 Водопостачання
- •2.7.2.1 Технічне водопостачання
- •2.7.2.2 Водозабірні спорудження
- •2.7.2.3 Спорудження технічного водопостачання
- •2.7.3 Хімічна водопідготовка
- •2.8 Захист навколишнього середовища від впливу виробництва та вибір димової труби
- •2.8.1 Розрахунок димової труби
- •2.8.2 Розрахунок концентрації оксидів сірки
- •2.8.3 Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •Ми бачимо, що альтернативне паливо мазут більш гірше в екологічному ніж основне. В подальшому використовуємо результати отримані для альтернативного палива.
- •2.8.4 Вибір кількості та висоти димових труб
- •2.9 Вибір майданчику будівництва та генеральний план електростанції
- •3. Охорона праці
- •3.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
- •3.1.1 Електробезпека
- •3.1.2 Технічні рішення по запобіганню електротравм при нормальних режимах роботи електроустановок
- •3.1.3 Технічні рішення по запобіганню електротравм при аварійних режимах роботи електроустановок
- •3.2.1 Опалення й вентиляция
- •3.1.4 Охорона праці й техніка безпеки при будівництві й монтажі тец
- •3.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.2.2 Виробничий шум і вібрації
- •3.3 Пожежна безпека та профілактика
- •Відповідно до [18,19] прийнята межа вогнестійкості що обгороджують і несуть будівельних конструкцій. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення відповідають [18,19]
- •Висновок
- •Перелік використовуваної літератури
2.3.1.2 Живильна установка
Живильна установка складається з:
трьох бустерних насосів;
живильного електронасосного агрегату;
живильного турбонасоса;
Технічна характеристика насосів живильної установки представлена в таблиці 2.8
Таблиця 2.8 Основні технічні характеристики насосів живильної установки.
Параметр |
Розмірність |
Живильний турбонасос |
Живильний електронасос |
Бустерні насоси |
Тип насоса |
|
ПТН-1100-350-24 |
ПЕ-600-300-2 |
ПД-650-160 |
Продуктивність: |
м3/годину |
1100 |
600 |
650 |
Продовження таблиці 1.3.4 |
||||
Напір: |
МПа |
34 |
30 |
1,58 |
Тиск на видачі: |
МПа |
35 |
30 |
2.28 |
Тиск на всосі: |
МПа |
2,0 |
2,0 |
0,78 |
Температура живильної води: |
C |
165 |
165 |
165 |
Швидкість обертання: |
с-1 |
565 |
659 |
311 |
Потужність: |
кВт |
10000 |
6400 |
500 |
Бустерні насоси
Для забезпечення нормальної безкавітаціонної роботи турбонасосу й пуско - резервних живильних насосів (тиск на всосі живильних насосів - 2,0 МПа й витрата живильної води - 50 % від номінального) установлюють три паралельно включених бустерні насоси типу ПД-650-160 (12ПД-8), з яких два робочі, один резервний.
Живильний турбонасос
Живильний турбонасос типу ПТН-1100-350-24 із приводом від парової турбіни типу Р12-22П - призначений для підживлення водою котла типу ТГМП-314 і є основним агрегатом, що забезпечує роботу котла при навантаженнях 50100 %.
ПТН обраний відповідно до норм технічної експлуатації й забезпечує:
витрата живильної води при максимальній потужності ТЕЦ із запасом не менш 5 %;
тиск води на виході ПТН більше суми тиску пари перед турбіною, падіння тисків у трубопроводах від ПТН до турбіни, у самому котлі, у ПВТ і статичного тиску стовпа води від осі ПТН до верхньої крапки трубної системи котлоагрегату.
Живильний електронасосний агрегат
Живильний електронасосний агрегат призначений для підживлення водою котла ТГМП-314 й є пускорезервним агрегатом, що забезпечує: пуск котла, роботу його на навантаженні, що становить 60 % від номінальної, а також аварійний резерв при відключенні живильного турбонасоса. З розрахунку тиску наведеного для ПТН, і 60 % витрати живильної води, вибираємо один ПЭН з гідродинамічною муфтою
типу ПЭ-600-300-2.
2.3.1.3 Деаераторна установка
Для деаерації живильної води в кількості 1025 т/ч (з обліком 2,0% втрат у циклі) передбачається установка одного деаераційного стовпчика типу ДСП-1000 продуктивністю 1000 т/ч на тиск 0,69 МПа й деаераційного бака корисною ємністю 100 м3, що забезпечує запас живильної води на 5,4 хвилини роботи котла з номінальною паропродуктивністю.
Деаератор забезпечує деаерацію живильної води при навантаженні від 30 до 100% від номінальної при підігріві води в ньому на 1040 С.
Технічна характеристика деаератора наведена в таблиці 2.9
Таблиця 2.9 Технічна характеристика деаератора
-
Тип деаераціоного стовпчика
Розмірність
ДСП-1000
Продуктивність:
т/година
1000
Тиск:
МПа
0,6
Температура:
C
164
Максимально-допустимий тиск:
у деаераціоному стовпчику
у баці-акумуляторі
МПа
0,68
0,65
Максимально-допустима температура:
C
172
Обсяг бака:
м3
100
Обсяг деаераціоного стовпчика:
м3
17
Діаметр бака-акумулятора:
мм
3437
Товщина стінки бака-акумулятора:
мм
16
Діаметр деаераціоного стовпчика:
мм
2432