- •1. Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
- •1.1 Варіанти систем енергопостачання
- •1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
- •1.1.2 Вибір першого варіанта тец
- •1.1.3 Вибір другого варіанту. Котельня
- •1.2 Порівняння варіантів енергопостачання
- •1.2.1 Витрати умовного та натурального палива
- •1.2.2 Витрата електроенергії на власні потреби
- •1.2.4 Розрахунок питомих витрат палива
- •1.2.3 Визначення капіталовкладень
- •1.2.5 Чисельність експлуатаційного персоналу
- •1.2.6 Нарахування заробітної плати
- •1.2.7 Амортизаційні відрахування
- •1.2.8 Загальностанційні та інші витрати
- •1.2.9 Вартість палива
- •1.2.10 Вартість замикаючої електроенергії.
- •1.2.11 Сумарні річні умовно–постійні витрати:
- •1.2.12 Приведені витрати
- •1.3 Проектна калькуляція собівартості енергії
- •1.3.1 Розрахунок річних витрат на експлуатацію тец
- •1.3.2 Розподіл витрат палива та електроенергії на власні потреби поміж електроенергією та теплом
- •1.3.3 Розподіл річних експлуатаційних витрат між електроенергією та теплом
- •1.4 Розрахунок грошових потоків та критеріїв економічної ефективності інвестиційного проекту
- •1.4.1 Розподіл капіталовкладень по блоках
- •1.4.6 Висновок
- •2. Тепломеханічна частина
- •2.1 Загальна характеристика проектованої тец
- •2.2 Вибір основного обладнання електростанції
- •2.2.1 Парова турбіна
- •2.2.2 Котлоагрегати
- •Конденсатні насоси Конденсатні насоси I ступеня
- •Конденсатні насоси II ступеня
- •Основний ежектор
- •Пусковий ежектор й ежектор циркуляційної системи
- •Ежектор відсосу з ущільнень
- •2.3.1.2 Живильна установка
- •Бустерні насоси
- •Живильний турбонасос
- •Живильний електронасосний агрегат
- •2.3.1.3 Деаераторна установка
- •2.3.1.4 Регенеративна установка
- •Підігрівники низького тиску
- •Зливальні насоси
- •Підігрівники ущільнень
- •2.3.1.5 Теплофікаційна установка
- •Мережні підігрівники
- •Конденсатні насоси
- •2.3.1.6 Установка підживлення тепломережі
- •2.3.1.7 Редукційно-охолоджувальні установки
- •2.3.1.8 Насоси сирої води
- •2.3.2 Допоміжне устаткування котельного відділення
- •2.3.2.1 Тягодуттєва установка
- •2.3.2.2 Установка обмивки й пожежогасіння регенеративного повітропідігрівника
- •2.3.2.3 Установка відкачки обмивальних вод
- •2.3.2.4 Установка по забезпеченню стисненим повітрям
- •2.3.4. Теплова схема й трубопроводи
- •2.4.1 Опис теплової схеми й трубопроводів
- •2.4.2 Конденсаційна й регенеративна установки
- •2.4.3 Живильна установка
- •2.4.4 Пусковий вузол і скидні трубопроводи
- •2.4.5 Головні паропроводи й пуско-скидні пристрої
- •2.4.6 Система промперегріву
- •2.4.7 Розтопочний сепаратор із трубопроводами відводу води й пари
- •2.4.8 Трубопроводи пари власних потреб енергоблоку
- •2.4.9. Пристрої для регулювання температур свіжої та вторинної пари
- •2.5 Розрахунок теплової схеми електростанції
- •Розрахунок теплової схеми для і режиму
- •Внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату:
- •Витрати пари 1,4 мПа на мазуто – господарство:
- •Середнє теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни т:
- •Теплове навантаження енергетичних котлів :
- •Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії:
- •2.6 Компонування головного корпусу
- •2.6.1 Машинне відділення
- •2.6.2 Бункерно-деаераторне відділення
- •2.6.3 Котельне відділення
- •2.7 Допоміжне господарство електростанції
- •2.7.1 Паливне господарство
- •2.7.1.1 Газове господарство
- •2.7.1.2 Мазутне господарство
- •2.7.2 Водопостачання
- •2.7.2.1 Технічне водопостачання
- •2.7.2.2 Водозабірні спорудження
- •2.7.2.3 Спорудження технічного водопостачання
- •2.7.3 Хімічна водопідготовка
- •2.8 Захист навколишнього середовища від впливу виробництва та вибір димової труби
- •2.8.1 Розрахунок димової труби
- •2.8.2 Розрахунок концентрації оксидів сірки
- •2.8.3 Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •Ми бачимо, що альтернативне паливо мазут більш гірше в екологічному ніж основне. В подальшому використовуємо результати отримані для альтернативного палива.
- •2.8.4 Вибір кількості та висоти димових труб
- •2.9 Вибір майданчику будівництва та генеральний план електростанції
- •3. Охорона праці
- •3.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
- •3.1.1 Електробезпека
- •3.1.2 Технічні рішення по запобіганню електротравм при нормальних режимах роботи електроустановок
- •3.1.3 Технічні рішення по запобіганню електротравм при аварійних режимах роботи електроустановок
- •3.2.1 Опалення й вентиляция
- •3.1.4 Охорона праці й техніка безпеки при будівництві й монтажі тец
- •3.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.2.2 Виробничий шум і вібрації
- •3.3 Пожежна безпека та профілактика
- •Відповідно до [18,19] прийнята межа вогнестійкості що обгороджують і несуть будівельних конструкцій. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення відповідають [18,19]
- •Висновок
- •Перелік використовуваної літератури
2.3.2.3 Установка відкачки обмивальних вод
На ТЕЦ передбачається дві установки відкачки обмивальних вод регенеративного повітропідігрівника, поверхонь нагрівання котла при його ремонтах.
Установка складається із приямка прийому обмивальних вод і двох відкачуючих насосів типу ХП280/42-щ подачею 280300 м3/ч, напором 0,420,4 МПа .
2.3.2.4 Установка по забезпеченню стисненим повітрям
Пальникові пристрої енергетичного котла укомплектовані запально-захистними притроями типу ЗЗУ-І-1 у кількості 16 штук на котел. Для охолодження зазначеної кількості іонізаційних датчиків потрібна подача стисненого повітря надлишковим тиском 0,05 МПа з витратою 560 м3/ч.
Для забезпечення постійного охолодження іонізаційних датчиків установлюються дві газодувки типу 2АФ53Е52Ш подачею 612 м3/ч напором 0,05 МПа, з яких одна повітродувка резервна.
2.3.4. Теплова схема й трубопроводи
У проекті застосована типова теплова схема моноблока з турбіною типу Т-250/300-240 і котлом типу ТГМП-314, розроблена ВТІ. Розгорнута теплова схема - на кресленні (лист 1).
2.4.1 Опис теплової схеми й трубопроводів
Основними вузлами теплової схеми енергоблоку є:
конденсаційна установка;
регенеративна установка;
живильна установка;
пусковий вузол і скидні трубопроводи;
головні паропроводи й пуско – скидний пристрій;
система проміжного перегріву пари;
розтопочний сепаратор із трубопроводами відводу води й пара;
система трубопроводів пари власних потреб енергоблоку;
пристрої для регулювання температур свіжої й вторинного перегрітої пари;
теплофікаційна установка для підігріву мережної води.
2.4.2 Конденсаційна й регенеративна установки
Конденсаційна установка призначена для конденсації відпрацьованого в турбіні пари, створення й підтримки необхідного вакууму в конденсаторі й для відкачки конденсату через систему регенерації в деаератор. Відпрацьований у турбіні пара надходить у міжтрубний простір конденсатора, охолоджуване циркуляційною водою. Конденсат, що утворився, зливається в конденсатозбірник, звідки конденсатними насосами I ступеня по трубопроводу 500 мм подається в блочну знесолюючу установку й далі трубою такого ж діаметра на всас конденсатних насосів другого ступеня.
Для водяного й пароводяного промивання турбіни передбачене скидання забрудненої води з напору конденсатних насосів першого ступеня в бак брудного конденсату або в циркуляційний водовпровід.
Для підживлення блоку в зазначених режимах передбачене додаткове підведення хімзнесоленої води в трубопровід перед БОУ. Підживлення циклу здійснюється подачею експлуатаційного, постійного добавкою хімзнесоленої води по трубах 200 мм у верхню частину конденсатора й аварійного, добавка в розширник конденсатора турбіни.
По трубі 400 мм конденсатними насосами II ступеня конденсат подається в холодильники двох основних ежекторів. Крім них, у повітрявиділяючий пристрій конденсатора входить один пусковий ежектор.
Оскільки максимальна кількість основного конденсату, що надходить в систему регенерації, становить 740 т/ч, він пропускається через обидва основні ежектори паралельно й, крім того, є обвід ежекторів трубою 200 мм. Крім обводу 200 мм, є ремонтний обвід 100 мм.
Після основних ежекторів основний конденсат проходить розташовані послідовно два охолоджувачі ежектора ущільнень турбіни. Навколо ежектора ущільнень виконаний обвід. Пройшовши ежектор ущільнень, основний конденсат по трубопроводу 300 мм попадає в п'ять ПНТ.
Трубна система ПНТ виконується з коррозійностійкої сталі.
Для забезпечення мінімальної витрати конденсату через конденсатні насоси, ПНТ №1, охолоджувачі ежекторів ущільнень турбіни (під час пуску) передбачена лінія рециркуляції конденсату в конденсатор 200 мм. Рециркуляція організована через клапан рівня й рециркуляції. На чисто конденсаційних режимах ПНТ №1 виконує функції чепцевого підігрівника.
Після ПНТ №1 на лінії основного конденсату встановлений клапан основного конденсату й рециркуляції з необхідними обводами й арматурами. За клапаном є лінія промивання.
Конденсат пари, що гріє, підігрівників низького тиску приділяється в такий спосіб:
із ПНТ №1 по трубі 200 мм у розширник конденсатора через гідрозатвор;
із ПНТ №2 зливним насосом у ПНТ №3;
із ПНТ №3 одним зливним насосом у лінію основного конденсату перед ПНТ №4;
із ПНТ №5 каскадно в ПНТ №4, з якого разом з конденсатом пари, що гріє, цього підігрівника відкачується зливним насосом у лінію основного конденсату перед ПНТ №5.
Із ПНТ №2,3,4,5 є зливи в розширник конденсатора трубою 150 мм. Лінії в розширник від ПНТ №3,4 й 5 поєднуються в одну загальну 200 мм.
Кожен ПНТ постачений індивідуальним обводом по основному конденсаті 250 мм.
Пара, що гріє, до ПНТ №1 підводить трубою 1000 мм.
Лінії підведення пари до ПНТ №2, 3 й 4 мають 500 мм, а до ПНТ №5 - 350 мм. На всіх парових лініях є зворотні клапани й засувки з електроприводами.
Основний конденсат конденсатними насосами другого щабля через регенеративні підігрівники низького тиску подається в деаератор 0,69 МПа. У схемі встановлений один деаератор продуктивністю 1000 т/ч.
З огляду на переважно базовий режим роботи енергоблоку, у схемі передбачене підведення пари до деаератора тільки з п'ятого відбору. За клапаном пари, що гріє, установлені високотемпературні запобіжні клапани сумарною пропускною здатністю 250 т/ч.
Пара до ПВТ № 6, 7 й 8 подається трубами 250, 200 й 125 мм відповідно. На всіх лініях подачі пари до ПВТ установлені засувки з електроприводами, на лініях до ПВТ № 6 й 8 є зворотні клапани.
Конденсат пари, що гріє, при більших навантаженнях на всіх трьох ПВТ зливається за каскадною схемою в деаератор 0,69 МПа. Якщо тиск у ПВТ № 6 знижується, то конденсат із всіх ПВТ зливається в розширник конденсатора.
Живильна вода подається до ПВТ послідовно, без арматур, що відключає, між ними.
Захист корпусів ПВТ від неприпустимого підвищення тиску виконується за допомогою запобіжних клапанів прямої дії.
Для захисту водяного тракту ПВТ від неприпустимого підвищення тиску передбачається обвід 200 мм засувки, що відключає, ПВТ із двома зворотними клапанами й запірними вентилями.
Для забезпечення промивання парового простору ПВТ передбачається зливальний трубопровід у розширник конденсатора.
Підживлення котла водою здійснюється по трубопроводу 377 мм одним основним регулюючим живильним клапаном; пусковий живильний клапан не передбачається.