- •1. Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
- •1.1 Варіанти систем енергопостачання
- •1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
- •1.1.2 Вибір першого варіанта тец
- •1.1.3 Вибір другого варіанту. Котельня
- •1.2 Порівняння варіантів енергопостачання
- •1.2.1 Витрати умовного та натурального палива
- •1.2.2 Витрата електроенергії на власні потреби
- •1.2.4 Розрахунок питомих витрат палива
- •1.2.3 Визначення капіталовкладень
- •1.2.5 Чисельність експлуатаційного персоналу
- •1.2.6 Нарахування заробітної плати
- •1.2.7 Амортизаційні відрахування
- •1.2.8 Загальностанційні та інші витрати
- •1.2.9 Вартість палива
- •1.2.10 Вартість замикаючої електроенергії.
- •1.2.11 Сумарні річні умовно–постійні витрати:
- •1.2.12 Приведені витрати
- •1.3 Проектна калькуляція собівартості енергії
- •1.3.1 Розрахунок річних витрат на експлуатацію тец
- •1.3.2 Розподіл витрат палива та електроенергії на власні потреби поміж електроенергією та теплом
- •1.3.3 Розподіл річних експлуатаційних витрат між електроенергією та теплом
- •1.4 Розрахунок грошових потоків та критеріїв економічної ефективності інвестиційного проекту
- •1.4.1 Розподіл капіталовкладень по блоках
- •1.4.6 Висновок
- •2. Тепломеханічна частина
- •2.1 Загальна характеристика проектованої тец
- •2.2 Вибір основного обладнання електростанції
- •2.2.1 Парова турбіна
- •2.2.2 Котлоагрегати
- •Конденсатні насоси Конденсатні насоси I ступеня
- •Конденсатні насоси II ступеня
- •Основний ежектор
- •Пусковий ежектор й ежектор циркуляційної системи
- •Ежектор відсосу з ущільнень
- •2.3.1.2 Живильна установка
- •Бустерні насоси
- •Живильний турбонасос
- •Живильний електронасосний агрегат
- •2.3.1.3 Деаераторна установка
- •2.3.1.4 Регенеративна установка
- •Підігрівники низького тиску
- •Зливальні насоси
- •Підігрівники ущільнень
- •2.3.1.5 Теплофікаційна установка
- •Мережні підігрівники
- •Конденсатні насоси
- •2.3.1.6 Установка підживлення тепломережі
- •2.3.1.7 Редукційно-охолоджувальні установки
- •2.3.1.8 Насоси сирої води
- •2.3.2 Допоміжне устаткування котельного відділення
- •2.3.2.1 Тягодуттєва установка
- •2.3.2.2 Установка обмивки й пожежогасіння регенеративного повітропідігрівника
- •2.3.2.3 Установка відкачки обмивальних вод
- •2.3.2.4 Установка по забезпеченню стисненим повітрям
- •2.3.4. Теплова схема й трубопроводи
- •2.4.1 Опис теплової схеми й трубопроводів
- •2.4.2 Конденсаційна й регенеративна установки
- •2.4.3 Живильна установка
- •2.4.4 Пусковий вузол і скидні трубопроводи
- •2.4.5 Головні паропроводи й пуско-скидні пристрої
- •2.4.6 Система промперегріву
- •2.4.7 Розтопочний сепаратор із трубопроводами відводу води й пари
- •2.4.8 Трубопроводи пари власних потреб енергоблоку
- •2.4.9. Пристрої для регулювання температур свіжої та вторинної пари
- •2.5 Розрахунок теплової схеми електростанції
- •Розрахунок теплової схеми для і режиму
- •Внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату:
- •Витрати пари 1,4 мПа на мазуто – господарство:
- •Середнє теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни т:
- •Теплове навантаження енергетичних котлів :
- •Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії:
- •2.6 Компонування головного корпусу
- •2.6.1 Машинне відділення
- •2.6.2 Бункерно-деаераторне відділення
- •2.6.3 Котельне відділення
- •2.7 Допоміжне господарство електростанції
- •2.7.1 Паливне господарство
- •2.7.1.1 Газове господарство
- •2.7.1.2 Мазутне господарство
- •2.7.2 Водопостачання
- •2.7.2.1 Технічне водопостачання
- •2.7.2.2 Водозабірні спорудження
- •2.7.2.3 Спорудження технічного водопостачання
- •2.7.3 Хімічна водопідготовка
- •2.8 Захист навколишнього середовища від впливу виробництва та вибір димової труби
- •2.8.1 Розрахунок димової труби
- •2.8.2 Розрахунок концентрації оксидів сірки
- •2.8.3 Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •Ми бачимо, що альтернативне паливо мазут більш гірше в екологічному ніж основне. В подальшому використовуємо результати отримані для альтернативного палива.
- •2.8.4 Вибір кількості та висоти димових труб
- •2.9 Вибір майданчику будівництва та генеральний план електростанції
- •3. Охорона праці
- •3.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
- •3.1.1 Електробезпека
- •3.1.2 Технічні рішення по запобіганню електротравм при нормальних режимах роботи електроустановок
- •3.1.3 Технічні рішення по запобіганню електротравм при аварійних режимах роботи електроустановок
- •3.2.1 Опалення й вентиляция
- •3.1.4 Охорона праці й техніка безпеки при будівництві й монтажі тец
- •3.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.2.2 Виробничий шум і вібрації
- •3.3 Пожежна безпека та профілактика
- •Відповідно до [18,19] прийнята межа вогнестійкості що обгороджують і несуть будівельних конструкцій. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення відповідають [18,19]
- •Висновок
- •Перелік використовуваної літератури
3.1.4 Охорона праці й техніка безпеки при будівництві й монтажі тец
Створення умов безпечного ведення робіт й організація охорони праці робітників ставиться в обов'язку лінійних працівників будівельно-монтажних організацій, виконавців робіт, майстрів ділянок, інспекторів по охороні праці й техніку безпеки.
Згідно СНиП 3.01.01-85* забороняється здійснення будівельно-монтажних робіт без затвердженого проекту організації будівництва й проекту провадження робіт.
Проект організації будівництва входить до складу дійсного проекту (див. «Проект організації будівництва»).
У відповідності зі СНиП 3.01.01-85* «Організація будівельного виробництва» і СНиП III-4-80* «Техніка безпеки в будівництві» у проектах провадження робіт повинні передбачатися рішення по охороні праці й техніку безпеки, що вимагають проектної розробки у вигляді технічних рішень й основних організаційних заходів щодо безпеки провадження робіт, у тому числі:
забезпечення технологичной послідовності будівельних і монтажних робіт;
зниження обсягів і трудомісткості робіт, виконуваних в умовах виробничої небезпеки;
безпечне розміщення машин і механізмів на об'єктах будівництва.
Організації, що беруть участь у будівництві, повинні забезпечити строгий контроль за дотриманням всіх заходів, передбачених проектом провадження робіт.
3.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії
Всі спорудження станції запроектовані з урахуванням санітарних норм: розміри проектованих приміщень визначені виходячи з розташовуваного в них устаткування, технологічного процесу, а також з урахуванням нормативних показників площі на один працюючого, санітарно-гігієнічних умов і техніки безпеки.
3.2.1 Опалення й вентиляция
Запроектована у відповідності система опалення й вентиляції розрахована на підтримку в приміщеннях головного корпуса параметрів повітря зазначених у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Виробничі приміщення |
Параметри повітря робочої зони |
||||
|
Температура,С |
Відносна вологість, % |
|||
|
Холодний |
теплий |
Холодний |
Теплий |
|
Котлове відділення |
1022 |
<33 |
6040 |
6020 |
|
БЩУ |
2224 |
2224 |
6040 |
6030 |
|
Рухливість повітря не перевищує 0,1 м/с.
Система вентиляції сприяє асиміляції тепло- надлишків і розведенню шкідливих речовин забруднююче повітря (при випарі масел мазуту й інших рідин, а також при виділенні частини димових газів елементами котла й при ремонті устаткування) до гранично припустимої концентрації.
Вентиляція головного корпуса в літній період здійснюється шляхом аерації (загальобмінна вентиляція) і відсмоком повітря вентиляторами.
Аерація відбувається шляхом підсмоктування зовнішнього повітря через фрамуги по ряду “А” і ряду “Г” і видалення його через ліхтар на даху котлового відділення.
Опалення головного корпуса в холодну пору року здійснюється системою опалення. Так само передбачене використання тепла випромененого устаткуванням.
Приплив підігрітого зовнішнього повітря в зимовий час здійснюється через опалювальні установки при закритих фрамугах.
Схема опалення головного корпуса включає:
опалювальні агрегати АПВ280/190, АПВ200/140, АПВС110/80;
опалювальні агрегати СТД300М;
приточные установки, що складаються з відцентрового вентилятора ЦЧ-70 і калориферів КФБ-II;
трубчасті нагрівачі повітря діаметром 525 мм.
Теплова продуктивність системи опалення передбачена на відшкодування 100 % втрат тепла конструкціями, що обгороджують, будинку й підігрів зовнішнього повітря, що надходить у приміщення за рахунок інфільтрації. У воріт котлового відділення повітряно-теплові завіси передбачені так, щоб на час відкривання воріт, дверей і технологічних прорізів температура повітря в приміщенні не знижувалася до 5°С.
Вентиляция й опалення службових приміщень здійснюється шляхом кондиціонування повітря за допомогою кондиціонерів. У загальному в систему кондиціонування входять:
пароежекторна машина;
кондиціонер ЦЩУ типу КВ-12;
кондиціонер БЩУ типу КТ-30.
Аварійна вентиляція передбачається витяжною. Видалення повітря аварійною вентиляцією передбачається назовні.
