- •1. Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
- •1.1 Варіанти систем енергопостачання
- •1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
- •1.1.2 Вибір першого варіанта тец
- •1.1.3 Вибір другого варіанту. Котельня
- •1.2 Порівняння варіантів енергопостачання
- •1.2.1 Витрати умовного та натурального палива
- •1.2.2 Витрата електроенергії на власні потреби
- •1.2.4 Розрахунок питомих витрат палива
- •1.2.3 Визначення капіталовкладень
- •1.2.5 Чисельність експлуатаційного персоналу
- •1.2.6 Нарахування заробітної плати
- •1.2.7 Амортизаційні відрахування
- •1.2.8 Загальностанційні та інші витрати
- •1.2.9 Вартість палива
- •1.2.10 Вартість замикаючої електроенергії.
- •1.2.11 Сумарні річні умовно–постійні витрати:
- •1.2.12 Приведені витрати
- •1.3 Проектна калькуляція собівартості енергії
- •1.3.1 Розрахунок річних витрат на експлуатацію тец
- •1.3.2 Розподіл витрат палива та електроенергії на власні потреби поміж електроенергією та теплом
- •1.3.3 Розподіл річних експлуатаційних витрат між електроенергією та теплом
- •1.4 Розрахунок грошових потоків та критеріїв економічної ефективності інвестиційного проекту
- •1.4.1 Розподіл капіталовкладень по блоках
- •1.4.6 Висновок
- •2. Тепломеханічна частина
- •2.1 Загальна характеристика проектованої тец
- •2.2 Вибір основного обладнання електростанції
- •2.2.1 Парова турбіна
- •2.2.2 Котлоагрегати
- •Конденсатні насоси Конденсатні насоси I ступеня
- •Конденсатні насоси II ступеня
- •Основний ежектор
- •Пусковий ежектор й ежектор циркуляційної системи
- •Ежектор відсосу з ущільнень
- •2.3.1.2 Живильна установка
- •Бустерні насоси
- •Живильний турбонасос
- •Живильний електронасосний агрегат
- •2.3.1.3 Деаераторна установка
- •2.3.1.4 Регенеративна установка
- •Підігрівники низького тиску
- •Зливальні насоси
- •Підігрівники ущільнень
- •2.3.1.5 Теплофікаційна установка
- •Мережні підігрівники
- •Конденсатні насоси
- •2.3.1.6 Установка підживлення тепломережі
- •2.3.1.7 Редукційно-охолоджувальні установки
- •2.3.1.8 Насоси сирої води
- •2.3.2 Допоміжне устаткування котельного відділення
- •2.3.2.1 Тягодуттєва установка
- •2.3.2.2 Установка обмивки й пожежогасіння регенеративного повітропідігрівника
- •2.3.2.3 Установка відкачки обмивальних вод
- •2.3.2.4 Установка по забезпеченню стисненим повітрям
- •2.3.4. Теплова схема й трубопроводи
- •2.4.1 Опис теплової схеми й трубопроводів
- •2.4.2 Конденсаційна й регенеративна установки
- •2.4.3 Живильна установка
- •2.4.4 Пусковий вузол і скидні трубопроводи
- •2.4.5 Головні паропроводи й пуско-скидні пристрої
- •2.4.6 Система промперегріву
- •2.4.7 Розтопочний сепаратор із трубопроводами відводу води й пари
- •2.4.8 Трубопроводи пари власних потреб енергоблоку
- •2.4.9. Пристрої для регулювання температур свіжої та вторинної пари
- •2.5 Розрахунок теплової схеми електростанції
- •Розрахунок теплової схеми для і режиму
- •Внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату:
- •Витрати пари 1,4 мПа на мазуто – господарство:
- •Середнє теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни т:
- •Теплове навантаження енергетичних котлів :
- •Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії:
- •2.6 Компонування головного корпусу
- •2.6.1 Машинне відділення
- •2.6.2 Бункерно-деаераторне відділення
- •2.6.3 Котельне відділення
- •2.7 Допоміжне господарство електростанції
- •2.7.1 Паливне господарство
- •2.7.1.1 Газове господарство
- •2.7.1.2 Мазутне господарство
- •2.7.2 Водопостачання
- •2.7.2.1 Технічне водопостачання
- •2.7.2.2 Водозабірні спорудження
- •2.7.2.3 Спорудження технічного водопостачання
- •2.7.3 Хімічна водопідготовка
- •2.8 Захист навколишнього середовища від впливу виробництва та вибір димової труби
- •2.8.1 Розрахунок димової труби
- •2.8.2 Розрахунок концентрації оксидів сірки
- •2.8.3 Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •Ми бачимо, що альтернативне паливо мазут більш гірше в екологічному ніж основне. В подальшому використовуємо результати отримані для альтернативного палива.
- •2.8.4 Вибір кількості та висоти димових труб
- •2.9 Вибір майданчику будівництва та генеральний план електростанції
- •3. Охорона праці
- •3.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
- •3.1.1 Електробезпека
- •3.1.2 Технічні рішення по запобіганню електротравм при нормальних режимах роботи електроустановок
- •3.1.3 Технічні рішення по запобіганню електротравм при аварійних режимах роботи електроустановок
- •3.2.1 Опалення й вентиляция
- •3.1.4 Охорона праці й техніка безпеки при будівництві й монтажі тец
- •3.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.2.2 Виробничий шум і вібрації
- •3.3 Пожежна безпека та профілактика
- •Відповідно до [18,19] прийнята межа вогнестійкості що обгороджують і несуть будівельних конструкцій. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення відповідають [18,19]
- •Висновок
- •Перелік використовуваної літератури
3.3 Пожежна безпека та профілактика
Небезпека виникнення пожежі на ТЕЦ пов'язана з наявністю більших кількостей палива (газу й мазуту); різних масел у системах змащення й регулювання устаткування, розгалуженого кабельного господарства з більшими струмовими навантаженнями; високих температур теплоносія, що йдуть газів, поверхонь технологічного устаткування; водню в системі охолодження генератора й т.д..
Головний корпус ТЕЦ ставиться до Г категорії пожежонебезпеки, II-ої ступеня вогнестійкості.
На ТЕЦ передбачається комплекс протипожежних заходів, що включає як профілактику, так і спеціальні системи для виявлення й гасіння пожежі. Протипожежна профілактика забезпечується виконанням вимог норм і правил.
Для гасіння пожежі поряд з інвентарними коштами передбачаються різні технічні рішення.
Технічні рішення системи запобігання пожежі обумовлюються наявністю трьох факторів: пального речовини, окислювача, джерела запалення. Тому запобігти пожежі можна виключивши один з перерахованих факторів.
Із цією метою в котловому відділенні в проекті передбачаються наступні
заходи:
у схемі мазутопроводов і газопроводів природного газу на уведенні палива до кожного котла встановлюються швидкодіючі відсічні клапани, що дозволяють оперативно відключити подачу палива в котел у випадку виявлення в районі котла пожежі. Включення відсічних арматур провадиться дистанційно персоналом із БЩУ;
трасування мазутопроводов і газопроводів природного газу виконуються з відділенням їх від гарячих поверхонь котла з безшовних труб на тиск 6,27 МПа;
всі арматури з електроприводами на газо - і мазутопроводах підставляється у вибухобезпечному виконанні (сталева I класу герметичності);
на мазутопроводах і газопроводах для забезпечення взрывобезопасности встановлюють:
фланцеві й інші з'єднання, які можуть бути джерелами проникнення мазуту в приміщення котельні, укладаються в спеціальні кожухи з відводом дренажу в спеціальний бак, розташований окремо від можливих зон пожежі на відм. 0,0;
у випадку виникнення пожежі на мазутопроводах котлоагрегату, після відсікання котла від напірних магістралей передбачається лінія зливу палива;
схема газопроводів природного газу має установку розвитий системи “свечь”, за допомогою яких провадиться контроль можливих витоків газу й продувка газопроводів;
всі мазуто- і газопроводи заземлені, на фланцевих з'єднаннях установлені електропровідні перемички;
у приміщенні котельні передбачається система сигналізації про можливе скупчення газу, при цьому сигналізація виведена й на БЩУ;
у системі запалювання палива передбачається установка запально-защитных устроїв із застосуванням іонізуючих датчиків, що дозволяють провадити дистанційний розжиг пальники й автоматичний контроль смолоскипа горелочного й запального устрою з виведенням показань на БЩУ;
Зовнішнє й внутрішнє пожежогасіння головного корпуса забезпечується від мережі виробничопротивопожежного водопроводу промплощадки за допомогою насосів Д-630-90 і насосами ЕЦВ12-160-100, установлених у центральній насосній станції техводоснабжения.
Протипожежні гідранти виконані відповідно до вимог, пожежні крани в машинному й котловому відділенні розміщаються на основних оцінках обслуговування, для інших приміщень - в опалювальних сходових клітках і коридорах.
У якості пожежогасіння в стаціонарних установках застосовується розпилена вода.
Установкою автоматичного водяного пожежогасіння захищаються кабельні приміщення, маслохозяйства турбоагрегатів.
На розподільній мережі АПТ кабельних приміщень установлюються дренчерні зрошувачі ДВ-10, для гасіння трансформатора й маслохозяйства застосовані зрошувачі ОПДР-15.
Автоматичний пуск системи пожежогасіння провадиться:
для кабельних приміщень від датчиків пожежної сигналізації типу ДІП-2 з пультами ППС-3;
для блокового трансформатора й трансформатора власних потреб від релейних захистів трансформаторів.
Керування всіма системами пожежогасіння здійснюється від панелей пожежогасіння, установленими в приміщенні ЦЩУ й кнопками керування засувками пожежогасіння на місця.
