- •1. Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
- •1.1 Варіанти систем енергопостачання
- •1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
- •1.1.2 Вибір першого варіанта тец
- •1.1.3 Вибір другого варіанту. Котельня
- •1.2 Порівняння варіантів енергопостачання
- •1.2.1 Витрати умовного та натурального палива
- •1.2.2 Витрата електроенергії на власні потреби
- •1.2.4 Розрахунок питомих витрат палива
- •1.2.3 Визначення капіталовкладень
- •1.2.5 Чисельність експлуатаційного персоналу
- •1.2.6 Нарахування заробітної плати
- •1.2.7 Амортизаційні відрахування
- •1.2.8 Загальностанційні та інші витрати
- •1.2.9 Вартість палива
- •1.2.10 Вартість замикаючої електроенергії.
- •1.2.11 Сумарні річні умовно–постійні витрати:
- •1.2.12 Приведені витрати
- •1.3 Проектна калькуляція собівартості енергії
- •1.3.1 Розрахунок річних витрат на експлуатацію тец
- •1.3.2 Розподіл витрат палива та електроенергії на власні потреби поміж електроенергією та теплом
- •1.3.3 Розподіл річних експлуатаційних витрат між електроенергією та теплом
- •1.4 Розрахунок грошових потоків та критеріїв економічної ефективності інвестиційного проекту
- •1.4.1 Розподіл капіталовкладень по блоках
- •1.4.6 Висновок
- •2. Тепломеханічна частина
- •2.1 Загальна характеристика проектованої тец
- •2.2 Вибір основного обладнання електростанції
- •2.2.1 Парова турбіна
- •2.2.2 Котлоагрегати
- •Конденсатні насоси Конденсатні насоси I ступеня
- •Конденсатні насоси II ступеня
- •Основний ежектор
- •Пусковий ежектор й ежектор циркуляційної системи
- •Ежектор відсосу з ущільнень
- •2.3.1.2 Живильна установка
- •Бустерні насоси
- •Живильний турбонасос
- •Живильний електронасосний агрегат
- •2.3.1.3 Деаераторна установка
- •2.3.1.4 Регенеративна установка
- •Підігрівники низького тиску
- •Зливальні насоси
- •Підігрівники ущільнень
- •2.3.1.5 Теплофікаційна установка
- •Мережні підігрівники
- •Конденсатні насоси
- •2.3.1.6 Установка підживлення тепломережі
- •2.3.1.7 Редукційно-охолоджувальні установки
- •2.3.1.8 Насоси сирої води
- •2.3.2 Допоміжне устаткування котельного відділення
- •2.3.2.1 Тягодуттєва установка
- •2.3.2.2 Установка обмивки й пожежогасіння регенеративного повітропідігрівника
- •2.3.2.3 Установка відкачки обмивальних вод
- •2.3.2.4 Установка по забезпеченню стисненим повітрям
- •2.3.4. Теплова схема й трубопроводи
- •2.4.1 Опис теплової схеми й трубопроводів
- •2.4.2 Конденсаційна й регенеративна установки
- •2.4.3 Живильна установка
- •2.4.4 Пусковий вузол і скидні трубопроводи
- •2.4.5 Головні паропроводи й пуско-скидні пристрої
- •2.4.6 Система промперегріву
- •2.4.7 Розтопочний сепаратор із трубопроводами відводу води й пари
- •2.4.8 Трубопроводи пари власних потреб енергоблоку
- •2.4.9. Пристрої для регулювання температур свіжої та вторинної пари
- •2.5 Розрахунок теплової схеми електростанції
- •Розрахунок теплової схеми для і режиму
- •Внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату:
- •Витрати пари 1,4 мПа на мазуто – господарство:
- •Середнє теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни т:
- •Теплове навантаження енергетичних котлів :
- •Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії:
- •2.6 Компонування головного корпусу
- •2.6.1 Машинне відділення
- •2.6.2 Бункерно-деаераторне відділення
- •2.6.3 Котельне відділення
- •2.7 Допоміжне господарство електростанції
- •2.7.1 Паливне господарство
- •2.7.1.1 Газове господарство
- •2.7.1.2 Мазутне господарство
- •2.7.2 Водопостачання
- •2.7.2.1 Технічне водопостачання
- •2.7.2.2 Водозабірні спорудження
- •2.7.2.3 Спорудження технічного водопостачання
- •2.7.3 Хімічна водопідготовка
- •2.8 Захист навколишнього середовища від впливу виробництва та вибір димової труби
- •2.8.1 Розрахунок димової труби
- •2.8.2 Розрахунок концентрації оксидів сірки
- •2.8.3 Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •Ми бачимо, що альтернативне паливо мазут більш гірше в екологічному ніж основне. В подальшому використовуємо результати отримані для альтернативного палива.
- •2.8.4 Вибір кількості та висоти димових труб
- •2.9 Вибір майданчику будівництва та генеральний план електростанції
- •3. Охорона праці
- •3.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
- •3.1.1 Електробезпека
- •3.1.2 Технічні рішення по запобіганню електротравм при нормальних режимах роботи електроустановок
- •3.1.3 Технічні рішення по запобіганню електротравм при аварійних режимах роботи електроустановок
- •3.2.1 Опалення й вентиляция
- •3.1.4 Охорона праці й техніка безпеки при будівництві й монтажі тец
- •3.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.2.2 Виробничий шум і вібрації
- •3.3 Пожежна безпека та профілактика
- •Відповідно до [18,19] прийнята межа вогнестійкості що обгороджують і несуть будівельних конструкцій. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення відповідають [18,19]
- •Висновок
- •Перелік використовуваної літератури
3. Охорона праці
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і коштів спрямованих на збереження життя, здоров'я й працездатності людини в процесі трудової діяльності.
У цей час охорона праці на підприємствах енергетики має велике значення, тому що виконання всіх норм і вимог по охороні праці дозволяє забезпечити безпека людей, зберегти працездатність і здоров'я людини в процесі праці.
На кожнім підприємстві повинні бути інструкції з охорони праці, які повинні бути уведені наказом по підприємстві.
Обслуговуючий персонал ТЕЦ працює в умовах підвищеної небезпеки, при роботі можливі ушкодження устаткування, несправності і т.д.
Що споруджує ТЕЦ оснащена наступним устаткуванням:
котли енергетичні 2 х ТГМ-96А;
парові турбіни 2 х Т-100/120-130;
генератори 2 х ТВВ-120-2;
котли водогрійні 2 х КВГМ-100;
Основне паливо для ТЕЦ природний газ, резервне - мазут М100.
Основні параметри процесу:
тиск гострої пари: Ро=12,75 МПа;
температура гострої й вторинної пари to=tпп=555С.
Відповідно до закону України ”Про охорону праці” на станції необхідно виконувати системи різних заходів спрямованих на збереження здоров'я й працездатності людей у процесі праці.
Тому що обсяг питань охорони праці на ТЕЦ дуже великий, і в дипломному проекті не можливо розглянути їх всі, розглянемо деякі з них:
Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії;
пожежна безпека та профілактика;
3.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
Установлені на станції устаткування й трубопроводи обрані з умов забезпечення прочностних характеристик як при експлуатаційних режимах роботи (номінальні параметри), так і при аварійних.
На підприємстві обов’язково призначається відповідальна особа за безпечну експлуатацію та технічний стан котлів з числа фахівців підприємства, що мають досвід роботи з експлуатації котлів , які пройшли перевірку знань в установленому порядку і мають відповідне посвідчення.
До обслуговування водогрійних і парових котлів допускаються особи не молодше 18 років , що пройшли медичний огляд , навчання за відповідною програмою , перевірку знань кваліфікаційною комісією і отримали посвідчення на право обслуговування котлів.
Допуск працівників до самостійного обслуговування котлів повинен здійснюватись наказом по підприємству. Працівники, які обслуговують котельні , повинні вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння
На підприємстві повинна бути розроблена і затверджена головним інженером інструкція з режиму роботи і безпечного обслуговування котлів. Інструкція повинна знаходитись на робочих місцях і видаватися працівникам під розписку.
У котельні повинні бути вогнегасники марки ОХП- 10 ( 2 шт. ) І ОП- 10 .
Нагляд за технічним станом котлів в період експлуатації шляхом зовнішнього огляду повинен здійснюватися :
щозміни працівниками котельні з записом у змінному журналі ;
щодня особою, відповідальною за безпечну експлуатацію та технічний стан котлів;
періодично не рідше одного разу на рік головним інженером підприємства.
Результати періодичного зовнішнього огляду повинні відображатися в акті обстеження котла.
Для забезпечення безпечної експлуатації устаткування котлового відділення проектом передбачені наступні рішення:
- конструкція котлоагрегату, пароперегрівників, водяного економайзера, обрані надійними й безпечними в експлуатації. Для огляду поверхонь нагрівання на котлоагрегатах обладнані лази прямокутної форми 500 х 600 мм. У газоходах є гляделки ;
- з урахуванням розмірів котлоагрегату запроектоване спорудження сходів по периметрі котла з поруччям не нижче 0,9 м висотою із суцільним обшиванням поруччя по низі не менш 100 мм, і площадок обслуговування через кожні 3 4 м висоти котла. Сходи виконані з листової сталі, товщиною 3 5 мм, з насічкою, кут нахилу до горизонталі не більше 50; передбачені також ліфти пасажирські вантажопідйомністю 3 чоловік, вантажопідйомні ліфти не передбачені;
- для запобігання аварії, внаслідок підвищення тиску гострої пари до неприпустимих величин кожен котлоагрегат постачений чотирма імпульсними запобіжними клапанами, сумарною пропускною здатністю 1000т/ч. Тиск початку відкриття запобіжного клапана 1,1Рраб . Конструкція імпульсного запобіжного клапана- складається з 3 частин: властиво запобіжного клапана, імпульсного клапана- який управляє запобіжним, соленоїда керування імпульсним клапаном. Принцип дії при підвищенні тиску від відповідного датчика надходить сигнал на соленоїд відкриття імпульсного клапана, після чого робітниче середовище надходить до основного запобіжного клапана відбувається його відкриття. Середовище після запобіжного клапана через відповідний паропровід скидаються в атмосферу. При відновленні тиску подається сигнал на соленоїд закриття імпульсного клапана, що приводить до закриття запобіжного клапана. Переваги описуваної конструкції: більша чутливість до підвищення тиску, можливо дистанційне керування;
- конструкцією котлоагрегатів передбачаються автоматичні системи захистів;
- передбачається установка автоматичної звукової сигналізації;
- у приміщенні котлового відділення встановлений один мостовий кран з вантажопідйомністю основного гака 50 т. Для механізації ремонтних робіт використаються вантажопідйомні механізми й напольный транспорт. Для обслуговування устаткування, розташованого поза зоною дії мостових кранів, передбачаються місцеві електричні й ручні механізми.
- для ремонтних робіт усередині топлення й конвективной шахти котлоагрегату передбачена підвісна колиска вантажопідйомністю 300 кг, для ремонту РВП і його механізмів прийнята система монорейок з електроталями, лебідка з тяговим зусиллям 3 т, чотири гідродомкрати вантажопідйомністю по 20т;
- для транспортування устаткування, вантажів, що обслуговує й ремонтного персоналу до зон провадження робіт, розташованим на різних відмітках котлового відділення, передбачена установка пасажирських і вантажопасажирських ліфтів. При цьому забезпечується можливість під'їзду напольного транспорту з вантажем до входів у ліфти, а також в'їзд у кабіни ліфтів ручних візків й електрокар.
