- •1. Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
- •1.1 Варіанти систем енергопостачання
- •1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
- •1.1.2 Вибір першого варіанта тец
- •1.1.3 Вибір другого варіанту. Котельня
- •1.2 Порівняння варіантів енергопостачання
- •1.2.1 Витрати умовного та натурального палива
- •1.2.2 Витрата електроенергії на власні потреби
- •1.2.4 Розрахунок питомих витрат палива
- •1.2.3 Визначення капіталовкладень
- •1.2.5 Чисельність експлуатаційного персоналу
- •1.2.6 Нарахування заробітної плати
- •1.2.7 Амортизаційні відрахування
- •1.2.8 Загальностанційні та інші витрати
- •1.2.9 Вартість палива
- •1.2.10 Вартість замикаючої електроенергії.
- •1.2.11 Сумарні річні умовно–постійні витрати:
- •1.2.12 Приведені витрати
- •1.3 Проектна калькуляція собівартості енергії
- •1.3.1 Розрахунок річних витрат на експлуатацію тец
- •1.3.2 Розподіл витрат палива та електроенергії на власні потреби поміж електроенергією та теплом
- •1.3.3 Розподіл річних експлуатаційних витрат між електроенергією та теплом
- •1.4 Розрахунок грошових потоків та критеріїв економічної ефективності інвестиційного проекту
- •1.4.1 Розподіл капіталовкладень по блоках
- •1.4.6 Висновок
- •2. Тепломеханічна частина
- •2.1 Загальна характеристика проектованої тец
- •2.2 Вибір основного обладнання електростанції
- •2.2.1 Парова турбіна
- •2.2.2 Котлоагрегати
- •Конденсатні насоси Конденсатні насоси I ступеня
- •Конденсатні насоси II ступеня
- •Основний ежектор
- •Пусковий ежектор й ежектор циркуляційної системи
- •Ежектор відсосу з ущільнень
- •2.3.1.2 Живильна установка
- •Бустерні насоси
- •Живильний турбонасос
- •Живильний електронасосний агрегат
- •2.3.1.3 Деаераторна установка
- •2.3.1.4 Регенеративна установка
- •Підігрівники низького тиску
- •Зливальні насоси
- •Підігрівники ущільнень
- •2.3.1.5 Теплофікаційна установка
- •Мережні підігрівники
- •Конденсатні насоси
- •2.3.1.6 Установка підживлення тепломережі
- •2.3.1.7 Редукційно-охолоджувальні установки
- •2.3.1.8 Насоси сирої води
- •2.3.2 Допоміжне устаткування котельного відділення
- •2.3.2.1 Тягодуттєва установка
- •2.3.2.2 Установка обмивки й пожежогасіння регенеративного повітропідігрівника
- •2.3.2.3 Установка відкачки обмивальних вод
- •2.3.2.4 Установка по забезпеченню стисненим повітрям
- •2.3.4. Теплова схема й трубопроводи
- •2.4.1 Опис теплової схеми й трубопроводів
- •2.4.2 Конденсаційна й регенеративна установки
- •2.4.3 Живильна установка
- •2.4.4 Пусковий вузол і скидні трубопроводи
- •2.4.5 Головні паропроводи й пуско-скидні пристрої
- •2.4.6 Система промперегріву
- •2.4.7 Розтопочний сепаратор із трубопроводами відводу води й пари
- •2.4.8 Трубопроводи пари власних потреб енергоблоку
- •2.4.9. Пристрої для регулювання температур свіжої та вторинної пари
- •2.5 Розрахунок теплової схеми електростанції
- •Розрахунок теплової схеми для і режиму
- •Внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату:
- •Витрати пари 1,4 мПа на мазуто – господарство:
- •Середнє теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни т:
- •Теплове навантаження енергетичних котлів :
- •Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії:
- •2.6 Компонування головного корпусу
- •2.6.1 Машинне відділення
- •2.6.2 Бункерно-деаераторне відділення
- •2.6.3 Котельне відділення
- •2.7 Допоміжне господарство електростанції
- •2.7.1 Паливне господарство
- •2.7.1.1 Газове господарство
- •2.7.1.2 Мазутне господарство
- •2.7.2 Водопостачання
- •2.7.2.1 Технічне водопостачання
- •2.7.2.2 Водозабірні спорудження
- •2.7.2.3 Спорудження технічного водопостачання
- •2.7.3 Хімічна водопідготовка
- •2.8 Захист навколишнього середовища від впливу виробництва та вибір димової труби
- •2.8.1 Розрахунок димової труби
- •2.8.2 Розрахунок концентрації оксидів сірки
- •2.8.3 Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •Ми бачимо, що альтернативне паливо мазут більш гірше в екологічному ніж основне. В подальшому використовуємо результати отримані для альтернативного палива.
- •2.8.4 Вибір кількості та висоти димових труб
- •2.9 Вибір майданчику будівництва та генеральний план електростанції
- •3. Охорона праці
- •3.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
- •3.1.1 Електробезпека
- •3.1.2 Технічні рішення по запобіганню електротравм при нормальних режимах роботи електроустановок
- •3.1.3 Технічні рішення по запобіганню електротравм при аварійних режимах роботи електроустановок
- •3.2.1 Опалення й вентиляция
- •3.1.4 Охорона праці й техніка безпеки при будівництві й монтажі тец
- •3.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.2.2 Виробничий шум і вібрації
- •3.3 Пожежна безпека та профілактика
- •Відповідно до [18,19] прийнята межа вогнестійкості що обгороджують і несуть будівельних конструкцій. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення відповідають [18,19]
- •Висновок
- •Перелік використовуваної літератури
Підігрівники ущільнень
Підігрівники ущільнень призначені для конденсації й використання тепла пари, що надходить із кінцевих лабіринтових ущільнень. На турбіні встановлені два чепцевих підігрівники: одного типу ПС-250-30-0,5 використає тепло для підігріву конденсату, інший типу ПС-250-8-0,5 використає тепло для підігріву мережної води при роботі турбіни в режимі за тепловим графіком.
Технічна характеристика чепцевих підігрівників представлена в таблиці 2.13.
Таблиця 2.13.Загальна технічна характеристика чепцевих підігрівників
-
Тип підігрівника
Розмірність
ПС-250-30-0,5
ПС-250-8-0,5
1
2
3
4
Поверхня нагрівання:
м2
250
250
Тиск пари в корпусі:
МПа
0,05
0,05
Температура пари:
C
350
350
Витрата пари:
т/година
7,2
7,2
Обсяг парового простору:
м3
0,4
0,4
Тиск води в трубній системі:
МПа
3,0
0,8
Температура води:
З
80
80
Витрата води:
т/година
660
1200
Обсяг водяного простору:
м3
0,197
0,207
Гідравлічні опори:
МПа
0,0150,09
0,036
Число ходів
4
2
Діаметр трубок:
мм/мм
19/17,4
19/17,4
Кількість трубок:
шт
1210
1210
Довжина однієї трубки:
мм
3630
3630
2.3.1.5 Теплофікаційна установка
Теплофікаційна установка енергоблоку призначена для підігріву мережної води паром з опалювальних відборів турбіни й відкачки дренажу пари, що гріє, у трубопровід основного конденсату.
Мережна вода по трубопроводу 1200 мм мережними насосами прокачується послідовно через СП № 1 і СП № 2.
Водогрійні котли по мережній воді включені для роботи з пікового режиму, тобто зворотна мережна вода, пройшовши перший ступень підігріву в мережних підігрівниках, потім нагрівається у водогрійних котлах.
Пара, що гріє, з нижнього опалювального відбору турбіни надходить по чотирьох трубах 1300 мм у СП № 1, з верхнього- по чотирьох трубах 1000 мм. Пар конденсуючись у трубних пучках, нагріває мережну воду.
З конденсатозбірників конденсат конденсатними насосами відкачуеться в тракт основного конденсату турбіни. Конденсат СП № 1 може накачуватися в лінію основного конденсату перед ПНТ № 3 по трубі 300мм, конденсат СП № 2 - перед ПНТ № 4 по трубі 250 мм. При погіршенні якості конденсату СП № 1, 2 передбачений його автоматичний переклад на розширник конденсатора турбіни (РКТ) з попереднім охолодженням його в охолоджувачах конденсату.
Відповідно до теплової схеми турбоустановки Т-250/300-240-3 передбачається установка для підігріву мережної води, що включає в себе:
два мережних підігрівники зі збірниками конденсату;
чепцевий підігрівник;
конденсатні й мережні насоси;
трубопроводи з необхідними арматурами.
Технічна характеристика насосів теплофікаційної установки представлена в таблиці 2.14.
Таблиця 2.14.Основні технічні характеристики насосів теплофікаційної установки
Тип насоса |
Розмірність |
КсВ-500-150 |
СЕ-5000-160 |
СЕ-5000-70 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Продуктивність: |
м3/годину |
500 |
5000 |
5000 |
Напір: |
МПа |
1,5 |
1,6 |
0,7 |
Максимальна температура конденсату, що перекачує: |
С |
125 |
120 |
120 |
Число ступенів: |
шт |
2 |
1 |
1 |
Швидкість обертання |
с-1 |
155 |
314 |
156 |
Тип електродвигуна |
|
АВ-114-2 |
2АЗМ-2500/6000В4 |
ДДП-116/49-4 |
Потужність: |
кВт |
320 |
2500 |
1200 |