- •1. Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
- •1.1 Варіанти систем енергопостачання
- •1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
- •1.1.2 Вибір першого варіанта тец
- •1.1.3 Вибір другого варіанту. Котельня
- •1.2 Порівняння варіантів енергопостачання
- •1.2.1 Витрати умовного та натурального палива
- •1.2.2 Витрата електроенергії на власні потреби
- •1.2.4 Розрахунок питомих витрат палива
- •1.2.3 Визначення капіталовкладень
- •1.2.5 Чисельність експлуатаційного персоналу
- •1.2.6 Нарахування заробітної плати
- •1.2.7 Амортизаційні відрахування
- •1.2.8 Загальностанційні та інші витрати
- •1.2.9 Вартість палива
- •1.2.10 Вартість замикаючої електроенергії.
- •1.2.11 Сумарні річні умовно–постійні витрати:
- •1.2.12 Приведені витрати
- •1.3 Проектна калькуляція собівартості енергії
- •1.3.1 Розрахунок річних витрат на експлуатацію тец
- •1.3.2 Розподіл витрат палива та електроенергії на власні потреби поміж електроенергією та теплом
- •1.3.3 Розподіл річних експлуатаційних витрат між електроенергією та теплом
- •1.4 Розрахунок грошових потоків та критеріїв економічної ефективності інвестиційного проекту
- •1.4.1 Розподіл капіталовкладень по блоках
- •1.4.6 Висновок
- •2. Тепломеханічна частина
- •2.1 Загальна характеристика проектованої тец
- •2.2 Вибір основного обладнання електростанції
- •2.2.1 Парова турбіна
- •2.2.2 Котлоагрегати
- •Конденсатні насоси Конденсатні насоси I ступеня
- •Конденсатні насоси II ступеня
- •Основний ежектор
- •Пусковий ежектор й ежектор циркуляційної системи
- •Ежектор відсосу з ущільнень
- •2.3.1.2 Живильна установка
- •Бустерні насоси
- •Живильний турбонасос
- •Живильний електронасосний агрегат
- •2.3.1.3 Деаераторна установка
- •2.3.1.4 Регенеративна установка
- •Підігрівники низького тиску
- •Зливальні насоси
- •Підігрівники ущільнень
- •2.3.1.5 Теплофікаційна установка
- •Мережні підігрівники
- •Конденсатні насоси
- •2.3.1.6 Установка підживлення тепломережі
- •2.3.1.7 Редукційно-охолоджувальні установки
- •2.3.1.8 Насоси сирої води
- •2.3.2 Допоміжне устаткування котельного відділення
- •2.3.2.1 Тягодуттєва установка
- •2.3.2.2 Установка обмивки й пожежогасіння регенеративного повітропідігрівника
- •2.3.2.3 Установка відкачки обмивальних вод
- •2.3.2.4 Установка по забезпеченню стисненим повітрям
- •2.3.4. Теплова схема й трубопроводи
- •2.4.1 Опис теплової схеми й трубопроводів
- •2.4.2 Конденсаційна й регенеративна установки
- •2.4.3 Живильна установка
- •2.4.4 Пусковий вузол і скидні трубопроводи
- •2.4.5 Головні паропроводи й пуско-скидні пристрої
- •2.4.6 Система промперегріву
- •2.4.7 Розтопочний сепаратор із трубопроводами відводу води й пари
- •2.4.8 Трубопроводи пари власних потреб енергоблоку
- •2.4.9. Пристрої для регулювання температур свіжої та вторинної пари
- •2.5 Розрахунок теплової схеми електростанції
- •Розрахунок теплової схеми для і режиму
- •Внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату:
- •Витрати пари 1,4 мПа на мазуто – господарство:
- •Середнє теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни т:
- •Теплове навантаження енергетичних котлів :
- •Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії:
- •2.6 Компонування головного корпусу
- •2.6.1 Машинне відділення
- •2.6.2 Бункерно-деаераторне відділення
- •2.6.3 Котельне відділення
- •2.7 Допоміжне господарство електростанції
- •2.7.1 Паливне господарство
- •2.7.1.1 Газове господарство
- •2.7.1.2 Мазутне господарство
- •2.7.2 Водопостачання
- •2.7.2.1 Технічне водопостачання
- •2.7.2.2 Водозабірні спорудження
- •2.7.2.3 Спорудження технічного водопостачання
- •2.7.3 Хімічна водопідготовка
- •2.8 Захист навколишнього середовища від впливу виробництва та вибір димової труби
- •2.8.1 Розрахунок димової труби
- •2.8.2 Розрахунок концентрації оксидів сірки
- •2.8.3 Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •Ми бачимо, що альтернативне паливо мазут більш гірше в екологічному ніж основне. В подальшому використовуємо результати отримані для альтернативного палива.
- •2.8.4 Вибір кількості та висоти димових труб
- •2.9 Вибір майданчику будівництва та генеральний план електростанції
- •3. Охорона праці
- •3.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
- •3.1.1 Електробезпека
- •3.1.2 Технічні рішення по запобіганню електротравм при нормальних режимах роботи електроустановок
- •3.1.3 Технічні рішення по запобіганню електротравм при аварійних режимах роботи електроустановок
- •3.2.1 Опалення й вентиляция
- •3.1.4 Охорона праці й техніка безпеки при будівництві й монтажі тец
- •3.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.2.2 Виробничий шум і вібрації
- •3.3 Пожежна безпека та профілактика
- •Відповідно до [18,19] прийнята межа вогнестійкості що обгороджують і несуть будівельних конструкцій. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення відповідають [18,19]
- •Висновок
- •Перелік використовуваної літератури
2.4.3 Живильна установка
Живильна установка призначена для надійного постачання котла живильною водою при всіх режимах роботи блоку.
Живильна група складається із трьох бустерних, електро- й турбопідживлюючого насосів. Турбопривод живильного насоса підживлюється паром, що надходить по паропроводу 450 мм із відбору за 14 - ступенем. Після турбопривода пара по трубі 700 мм надходить за 22 – ступенем (за ЦСТ-1). Із цієї труби забирається пара на ПНТ № 5.
За узгодженням з турбінним заводом пуск енергоблоку здійснюється живильним турбонасосом, для чого передбачається підведення пари до нього від загальстанційного колектора власних потреб через швидковідсічний паровий клапан, розташований на підведенні пари до приводної турбіни.
Для захисту напірного колектора бустерних насосів від неприпустимого підвищення тиску на перемичці між цим колектором й усмоктувальним колектором бустерних насосів установлюється мембранний запобіжний устрій.
При промиванні котла й пусках блоку при тиску в котлі до 1,53 МПа передбачається подача води в котел від бустерних насосів через живильний електронасос.
2.4.4 Пусковий вузол і скидні трубопроводи
Екранна система котла ТГМП-314 виконана однопотоково, у зв'язку із чим на котлі встановлений один пусковий вузол, що складається з однієї убудованої засувки (ВЗ) і двохкорпусного убудованого сепаратора (ВР).
На трубопроводі, що підводить, установлений шиберний клапан Др-1, а на трубопроводах відводу середовища із ВР- шиберні клапани Др-2 і Др-3.
На скидному трубопроводі із ВР на ділянці перед розтопочним сепаратором до розгалуження встановлений набір дросельних шайб.
2.4.5 Головні паропроводи й пуско-скидні пристрої
Головні паропроводи у дві нитки із труб 325х60 (Сталь15Х1М1Ф), розраховані на 200000 годин роботи, підключені до стопорних клапанів ЦВТ із установкою перед ними вимикаючих головних парозапорних засувок.
У зв'язку з виконанням прогріву головних паропроводів до регулювальних клапанів турбіни при відкритих ГПЗ і СК ЦВТ, бойпаси на ГПЗ не встановлюються.
В енергоблоці застосована однобойпасна пускова схема, у зв'язку з розміщенням вторинного пароперегрівника в зоні низьких температур димових газів (менше 750С), не потребуючого охолодження при пусках блоку й скиданнях навантаження. Пуско-скидний пристрій приєднується до головних паропроводів безпосередньо перед ГПЗ за допомогою перемички.
2.4.6 Система промперегріву
Холодні й гарячі паропроводи системи промперегріва виконані двонитковими із труб 465х16 й 630х28 мм, відповідно.
Для прогріву системи промперегріву при пусках, обезспарення її при скиданнях навантаження й остановах блоку передбачається трубопровід скидання пари із системи промперегріву в конденсатор 400мм, що приєднується до ППГ безпосередньо перед стопорними клапанами ЦСТ. На цьому трубопроводі передбачається охолодження пари за допомогою охолодного пристрою ОУ 545/200С.
Для захисту системи промперегріву від перевищення тиску понад припустимий передбачається установка запобіжних клапанів імпульсного типу із соленоїдним приводом, пропускна здатність яких відповідає 100% продуктивності котла. Клапани встановлюються на перемичці між ППХ.
З метою запобігання частого спрацьовування запобіжних клапанів у перехідних режимах, режимах підвищених витрат пари (відключення ПВТ, робота блоку в конденсаційному режимі влітку) тиск спрацьовування запобіжних клапанів прийнято рівним 4,79 МПа.