- •1. Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
- •1.1 Варіанти систем енергопостачання
- •1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
- •1.1.2 Вибір першого варіанта тец
- •1.1.3 Вибір другого варіанту. Котельня
- •1.2 Порівняння варіантів енергопостачання
- •1.2.1 Витрати умовного та натурального палива
- •1.2.2 Витрата електроенергії на власні потреби
- •1.2.4 Розрахунок питомих витрат палива
- •1.2.3 Визначення капіталовкладень
- •1.2.5 Чисельність експлуатаційного персоналу
- •1.2.6 Нарахування заробітної плати
- •1.2.7 Амортизаційні відрахування
- •1.2.8 Загальностанційні та інші витрати
- •1.2.9 Вартість палива
- •1.2.10 Вартість замикаючої електроенергії.
- •1.2.11 Сумарні річні умовно–постійні витрати:
- •1.2.12 Приведені витрати
- •1.3 Проектна калькуляція собівартості енергії
- •1.3.1 Розрахунок річних витрат на експлуатацію тец
- •1.3.2 Розподіл витрат палива та електроенергії на власні потреби поміж електроенергією та теплом
- •1.3.3 Розподіл річних експлуатаційних витрат між електроенергією та теплом
- •1.4 Розрахунок грошових потоків та критеріїв економічної ефективності інвестиційного проекту
- •1.4.1 Розподіл капіталовкладень по блоках
- •1.4.6 Висновок
- •2. Тепломеханічна частина
- •2.1 Загальна характеристика проектованої тец
- •2.2 Вибір основного обладнання електростанції
- •2.2.1 Парова турбіна
- •2.2.2 Котлоагрегати
- •Конденсатні насоси Конденсатні насоси I ступеня
- •Конденсатні насоси II ступеня
- •Основний ежектор
- •Пусковий ежектор й ежектор циркуляційної системи
- •Ежектор відсосу з ущільнень
- •2.3.1.2 Живильна установка
- •Бустерні насоси
- •Живильний турбонасос
- •Живильний електронасосний агрегат
- •2.3.1.3 Деаераторна установка
- •2.3.1.4 Регенеративна установка
- •Підігрівники низького тиску
- •Зливальні насоси
- •Підігрівники ущільнень
- •2.3.1.5 Теплофікаційна установка
- •Мережні підігрівники
- •Конденсатні насоси
- •2.3.1.6 Установка підживлення тепломережі
- •2.3.1.7 Редукційно-охолоджувальні установки
- •2.3.1.8 Насоси сирої води
- •2.3.2 Допоміжне устаткування котельного відділення
- •2.3.2.1 Тягодуттєва установка
- •2.3.2.2 Установка обмивки й пожежогасіння регенеративного повітропідігрівника
- •2.3.2.3 Установка відкачки обмивальних вод
- •2.3.2.4 Установка по забезпеченню стисненим повітрям
- •2.3.4. Теплова схема й трубопроводи
- •2.4.1 Опис теплової схеми й трубопроводів
- •2.4.2 Конденсаційна й регенеративна установки
- •2.4.3 Живильна установка
- •2.4.4 Пусковий вузол і скидні трубопроводи
- •2.4.5 Головні паропроводи й пуско-скидні пристрої
- •2.4.6 Система промперегріву
- •2.4.7 Розтопочний сепаратор із трубопроводами відводу води й пари
- •2.4.8 Трубопроводи пари власних потреб енергоблоку
- •2.4.9. Пристрої для регулювання температур свіжої та вторинної пари
- •2.5 Розрахунок теплової схеми електростанції
- •Розрахунок теплової схеми для і режиму
- •Внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату:
- •Витрати пари 1,4 мПа на мазуто – господарство:
- •Середнє теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни т:
- •Теплове навантаження енергетичних котлів :
- •Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії:
- •2.6 Компонування головного корпусу
- •2.6.1 Машинне відділення
- •2.6.2 Бункерно-деаераторне відділення
- •2.6.3 Котельне відділення
- •2.7 Допоміжне господарство електростанції
- •2.7.1 Паливне господарство
- •2.7.1.1 Газове господарство
- •2.7.1.2 Мазутне господарство
- •2.7.2 Водопостачання
- •2.7.2.1 Технічне водопостачання
- •2.7.2.2 Водозабірні спорудження
- •2.7.2.3 Спорудження технічного водопостачання
- •2.7.3 Хімічна водопідготовка
- •2.8 Захист навколишнього середовища від впливу виробництва та вибір димової труби
- •2.8.1 Розрахунок димової труби
- •2.8.2 Розрахунок концентрації оксидів сірки
- •2.8.3 Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •Ми бачимо, що альтернативне паливо мазут більш гірше в екологічному ніж основне. В подальшому використовуємо результати отримані для альтернативного палива.
- •2.8.4 Вибір кількості та висоти димових труб
- •2.9 Вибір майданчику будівництва та генеральний план електростанції
- •3. Охорона праці
- •3.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
- •3.1.1 Електробезпека
- •3.1.2 Технічні рішення по запобіганню електротравм при нормальних режимах роботи електроустановок
- •3.1.3 Технічні рішення по запобіганню електротравм при аварійних режимах роботи електроустановок
- •3.2.1 Опалення й вентиляция
- •3.1.4 Охорона праці й техніка безпеки при будівництві й монтажі тец
- •3.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.2.2 Виробничий шум і вібрації
- •3.3 Пожежна безпека та профілактика
- •Відповідно до [18,19] прийнята межа вогнестійкості що обгороджують і несуть будівельних конструкцій. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення відповідають [18,19]
- •Висновок
- •Перелік використовуваної літератури
2.7.2 Водопостачання
2.7.2.1 Технічне водопостачання
Розміщення площадки ТЕЦ на великому видаленні від вододжерела й значний перепад абсолютних оцінок поверхні землі між проектованою площадкою й площадкою водозабору визначили необхідність споруджень оборотної системи технічного водопостачання.
2.7.2.2 Водозабірні спорудження
Водозабір розташований на ввігнутому березі. Забір і подача додаткової води здійснюється чотирма насосами типу Д-1600-90Б, розташованими в насосній станції I підйому (берегова насосна), по водоводам додаткової води 800 й 600 мм зі сталевих труб, прокладених у землі.
Для подачі додаткової води в літній період на установку обробки води в будинок ОВК із наступною подачею в систему технічного водопостачання передбачається насосна станція додаткової води II підйому із двома насосами типу Д 1250-65, з яких один - робочій й один - резервний.
2.7.2.3 Спорудження технічного водопостачання
Як штучні охолоджувачі оборотної системи технічного водопостачання ТЕЦ приймаються три баштові випарні градирні типу: БГЖ-3200-73 (з гідравлічним навантаженням 28000 м3/ч, площею зрошення 3200 м2 кожна) і басейн (гідравлічним навантаженням 28000 м3/ч, площею 2800 м2), сполучений з ємністю додаткової води. Градирні баштового типу зображенні на мал. 2.7.
Мал 2.7 Градирні протиточного типу з природною циркуляцією
Таким чином, є три охолоджувачі загальним гідравлічним навантаженням 84000 м3/ч.
Вибір типу й необхідної площі зрошення градирень і басейну виконаний відповідно до [10].
Розподіл потоків циркуляційної води по окремих охолоджувачах становить:
у літній період
басейн – 28000 м3/ч;
градирні - 2 х 16400 м3/ч.
у зимовий період – 14400 м3/ч - подається в градирню.
Перепади температур охолодженоної води в конденсаторах турбін:
улітку - 12,03 С;
узимку - 6,87 С.
Перепад температур на теплообмінниках допоміжного устаткування 4С.
Номінальні розрахункові температури охолодної води на всасі циркуляційних насосів становлять: у зимовий період - 7,9 С, у літній - 28,7 С.
Подача води на охолодження пари в конденсатори турбіни й на теплообмінники допоміжного устаткування здійснюється центральною насосною станцією по сталевим напірним водоводам 24001200 мм.
ЦНС обладнана чотирма циркуляційними насосами (один резервний) і двома насосами виробничо-протипожежної системи водопостачання типу
Д630-90 й ЭЦВ12-160-65.
Після конденсаторів нагріта вода під залишковим напором по сталевим водоводам 1800 мм надходить на охолоджувачі й після охолодження по закритих залізобетонних каналах типу ВК 2,5 х 2,5 м підводить до водоприймальної камери ЦНС.
Для профілактики біологічного обростання трактів техводопостачання передбачене хлорування додаткової води. Хлорування здійснюється в хлораторні на 50 кг товарного хлору в годину.
2.7.3 Хімічна водопідготовка
Вихідною водою для водопідготовки є річка.
Якість живильної води для котлів станції повинне задовольняти нормам зазначеним нижче [13]:
твердість загальна, мкг-экв/кг, не більше - 0,2
з'єднання натрію, мкг-экв/кг, не більше - 5,0
кремнієва кислота, мкг-экв/кг, не більше - 15,0
з'єднання заліза, мкг-экв/кг, не більше - 10,0
розчинений кисень при кисневих режимах, мкг/кг -100400
питома електропровідність, мксм/сн, не більше - 0,3
з'єднання міді у воді перед деаератором, мкг/кг, не більше - 5,0
розчинений кисень у воді після деаератора, мкг/кг, не більше - 10,0
значення рН:
при гідрозинно-аміачном режимі - 9,10,1
при гідрозинному режимі - 7,70,2
при нейтрально-кисневому режимі - 7,00,5
гідрозин, мкг/кг:
при гідрозинно-аміачному режимі - 2060
при гідрозинному режимі - 80100
при пусках й зпупинках - до 3000
зміст нафтопродуктів (до конденсатоочистки), мг/кг, не більше - 0,1
З метою забезпечення необхідної якості води на станції передбачається спорудження наступних установок:
обезсолюваної установки підготовки води для підживлення котлів;
установки підготовки води для підживлення тепломережі;
двох блокових обезсолюючих установок продуктивністю 1000 м3/ч;
установки обробки додаткової води системи техводопостачання.
Якість знесоленої води підживлення прямоточних котлів повинне задовольняти наступним вимогам:
твердість загальна, мкг-экв/кг, не більше - 0,2
зміст з'єднань натрію, мкг-экв/кг, не більше - 15,0
зміст кремнієвої кислоти, мкг-экв/кг, не більше - 20,0
питома електропровідність, мкСм/сн не більше - 0,3
Для одержання знесоленої води заданої якості вихідна вода піддається очищенню за схемою: “ Вапнування й каогуляція в освітлювачі, видалення зважених речовин на механічних фільтрах, триступінчасте знесолення на іонних фільтрах”.
Якість води для підживлення теплової мережі повинне задовольняти наступним нормам:
зміст вільної вугільної кислоти - 0
значення рН - 8,39
зміст розчиненого кисню, мкг/кг, не більше - 50
кількість зважених речовин, мг/кг, не більше - 5
зміст нафтопродуктів, мг/кг, не більше - 1
Для підживлення тепломережі вода готується за схемою: “Вапнування й коагуляція в освітлювачу, підкислення, буферні фільтри”.
Зм'якшення додаткової води цирк-системи в літній період провадиться за схемою: “Вапнування й коагуляція в освітлювачі, видалення зважених речовин на механічних фільтрах, підкислення проясненої води сірчаною кислотою”. Обробка здійснюється без підігріву.
