2.4.7 Розтопочний сепаратор із трубопроводами відводу води й пари

На енергоблоці передбачений один розтопочний сепаратор 2 МПа. Для захисту сепаратора від перевищення тиску понад припустимий передбачена установка запобіжних клапанів на корпусі РС, паропідвідних і паровідвідних трубопроводах із пропускною здатністю 750 т/ч.

Вода із РС скидається:

• одним трубопроводом у конденсатор турбіни (через розширник конденсатора);

• двома трубопроводами в зливальні циркуляційні трубопроводи; при цьому, з метою виключення вібрації циркуляційного водовода, скидання води здійснюється через атмосферний розширник, а уведення трубопроводів у зливальні циркводовід - через устрої, що гасять, установлювані в циркводовідах.

Пара із РС приділяється в деаератор (у лінію від колектора власних потреб на деаератор) і в конденсатор турбіни (через лінію скороченої пари від швидкодіючого пуско-скидного устрою).

2.4.8 Трубопроводи пари власних потреб енергоблоку

На енергоблоці передбачається колектор власних потреб на параметри пари 1,326 Мпа й 300 С, що підживлюються паром з холодних ниток промперегріву через РУ4/1,3 МПа пропускною здатністю 60 т/ч.

Блоковий колектор власних потреб з'єднується із загальстанційними двома магістралями, що підживлюються від пускової котельні й від другого відбору турбін сусіднього енергоблоку. З колектора власних потреб пара підводить у деаератор, на мазутні форсунки, на ущільнення турбіни.

2.4.9. Пристрої для регулювання температур свіжої та вторинної пари

Для регулювання температури свіжої пари й при пусках енергоблоку на кожному головному паропроводі є пускове упорскування. Для регулювання тиску води на упорскування при пусках передбачається схема “постійної витрати” з рециркуляцією живильної води в деаератор. До такої схеми приєднані як пускові, так і штатні упорскування за убудованою засувкою.

Для зниження температури вдруге перегрітої пари при пусках енергоблоку передбачається два парових бойпаса проміжні пароперегрівники з установкою на них парозапорної засувки й регулювального клапана.

Бойпаси вторинного пароперегрівника забезпечують підтримка необхідної температури пари перед ЦСТ-1 у всіх пускових режимах, у зв'язку із чим пускові упорскування в гарячі нитки не встановлюються.

2.5 Розрахунок теплової схеми електростанції

Згідно техніко-економічному розрахунку, для будівництва ТЕЦ в районі м. Дніпропетровськ з максимальним тепловим навантаженням по гарячій воді Q_мах=1800 МВт з відсутністю витрати пари промисловому споживачу, з частками гарячого водопостачання ν_гвс=18% та часткою вентиляції ν_в=10%, паливо – газ, обрана наступна схема ТЕЦ:

• 3 турбіни типу Т250/300-240 (n^Т =3) з середнім теплофікаційним навантаження мережних підігрівачів турбіни Q_сп^Т=384 МВт;

- 3 енергетичні котлів (n_эк=3) паропродуктивністю D_эк^ном=1000 т/ч;

• 6 водогрійних котлів КВГМ-100 (n^КВГМ=6) з навантаження Q^КВГМ=116,3 МВт.

Тепловий розрахунок проведений для 4 режимів експлуатації ТЕЦ:

• I режим – максимально-зимній. Температура зовнішнього повітря дорівнює розрахунковій температурі наружного повітря для опалення (t_нар=t_р.о.).

• II режим – розрахунково-контрольний. Для цього режиму температура зовнішнього повітря дорівнює середній за найбільш холодний місяць температурі наружного повітря (t_нар=t_ср^х.м.) та при умові аварийної зупинки одного найбільш потужного котлоагрегату ТЕЦ. Тому, що для даного типу турбін використовується моноблочна схема, то зупиняється одна турбіна.

• III режим – середньоопалювальний. Для цього режиму температура зовнішнього повітря дорівнює середній за опалювальний період температурі наружного повітря (t_нар=t_ср^от).

• IV режим – літний. Опалювальне навантаження – відсутнє, навантаження на ГВП – 70 % від зимнього. Для цього режиму приймаємо: одна турбіна працює в теплофікаційному режимі, а дві інші в конденсаційному.

Вихідні дані та параметри, що характеризують кожний режим, для розрахунку теплової схеми ТЕЦ наведені в таблиці 2.17.

Таблиця 2.17 Вихідні дані для розрахунку теплової схеми ТЕЦ

Параметр	Позначення	Одиниця виміру	Режими
			І режим	ІІ режим	ІІІ режим	ІV режим
Місто будивніцтва ТЕЦ	-	-	Дніпропетровськ
Максимальне теплове навантаження по горячій воді	Qмах	МВт	1800
Витрати пари 1,4 МПа промисловому споживачю	Dп	т/ч	0,0
Частка горячого водопостачання	νгвс	%	18,0%
Частка вентиляції	νy	%	10,0%
Частка опалення	νот	%	72,0%
Паропродуктивність енергетичного котла	Dэкном	т/ч	1000	1000	1000	1000
Кількість енергетичних котлів	nэк	-	3	2	3	3
Температура зовнішнього повітря	tнар	оС	-24	-4,4	-0,6	8
Продовження таблиці 2.17
Коеф-т витрати пари на мазутогосподарство	kмх	-	0,010	0,009	0,008	0,004
Кількість турбоустановок типу Т	nТ	-	3	2	3	3
Середне теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни Т	QспТ	МВт	384,0
Кількість водогрійних котлів	nКВГМ	-	6
Навантаження водогрійних котлів	QКВГМ	МВт	116,3
Паливо	-	-	природний газ