74. Г. Нарбут и йо мистецька школа.

Георгій (Юрій) Іванович Нарбут (1986-1920) - український художник-графік, ілюстратор, автор дере українських державних знаків (банкнот и Поштовий марок).Один з засновніків и ректор Української Академії мистецтв. Творчість Георгія Нарбута - ції Яскрава сторінка в Українському містецтві. Його ЦІЛКОМ справедливо називают одним з найвізначнішіх графіків Сучасності. Рання творчість Нарбута завела значного вплива шіроковідомого об'єднання художніків «Світ мистецтва». Разом Зі Своїми сучасником: Василем Кричевський, Тімофієм и Михайлом Бойчуком, Іваном Падалкою, Василь Седляр, Оленою Кульчицький, Антоном Середою, Олексою Новаківськім, Петро Холодний та іншімі майстрами Нарбут започаткував стільові ознайо українського мистецтва 20 - 30-х РОКІВ в графіці. Візначнім досягнені Нарбута и всієї української графікі є йо «Українська абетка» (1917), в якій художник досяг граничної простота й водночас вішуканості композіції, малюнки й кольори. У вірішенні літер Абетки Нарбут об'єднав Досягнення Як української рукопісної та друкованої книги, так и Досягнення західноєвропейськіх майстрів шрифту. Нарбутівська «Українська абетка» й доніні залішається Неперевершений Завдяк вісокій майстерності художника й глибоко розумінню ним шрифтового мистецтва.

Останнім великим Мистецьким задум Нарбута Було ілюстрування «Енеїди» Івана Котляревського, но через передчасну смерть ВІН встига Виконати Лише одну ілюстрацію.

Георгій Нарбут МАВ велічезній Вплив и на становлення інших художніків, таких Як Сергій Конончук та Микола Алексєєв.

Георгій Нарбут є оформлювач банкнот української ГРИВНІ доби УНР.

75.Лина Костенко биография

(1930)

Лина Васильева Костенко родилась 19 марта 1930г. В небольшом городке Ржещеве на Киевщине. Семья ее была небогатой, учительской. В 1936г. Лина Костенко переехала в Киев, где и закончила среднюю школу. Эти скупые данные биографической справки вскоре станут волнующими поэтическими мотивами, когда поэтесса расскажет в своих стихах про беженские дороги военных лет и про «балетную школу» заминированного поля, по которому приходилось ходить, и про первый стих, написанный в окопе.  После окончания средней школы молодая Лиина Васильевна учится в Киевском пединституте, а вскоре – в Московском литературном институте им. О. М. Горького, который закончила в 1956г. Лиина Костенко была одной из первых и самых примитивных в плеяде молодых украинских поэтов, которые выступили на рубеже 50-60гг. Сборки ее стихотворений «Лучи земли» (1956г.) и «Паруса» (1958г.) вызвали интерес читателя и критики, а книга «Путешествия сердца», которая вышла в 1961г., не только закрепила успех, а и потвердила настоящую зрелость поэтессы, поставила ее имя среди выдающихся мастеров украинской поэзии.  Книги Л. Костенко "Над берегами вечной реки" (1977г.), "Маруся Чурай" (1979г.), "Неповторность" (1980) стали необычными явлениями современной украинской поэзии, явлениями, которые заметно влияют на все их дальнейшее развитие. 

Творческое развитие Лины Костенко – поэтессы острой мысли и горячего темперамента – не был лишен усложняющих моментов. Ограничение свободы творческой мысли, разные запреты во времена «застоя» привели к тому, что долгое время Л.Костенко практически не печаталась. Но именно в те года поэтесса, несмотря ни на что, усиленно работала, кроме лирических жанров, над своим самым выдающимся на сегодняшний день произведением – романом в стихах «Маруся Чурай», за который она в 1987г. была удостоена Государственной премии СССР им. Шевченка.   Перу поэтессы принадлежат также сборка поэзий «Сад нетающих скульптур» (1987г.) и сборка стихотворений для детей «Бузиновый царь» (1987г.),На сегодняшний момент живет и работает Лиина Костенко в Киеве.