- •1.Місце та роль слов`янських народів у світовому історичному процесі.
- •2.Слов`янознавство як наука. Становлення та основні етапи розвитку.
- •3. Славістика в Київському університеті.
- •4. Поява слов`ян на історичній арені та перші відомості про них.
- •5. Характеристика джерел з історії давніх слов`ян.
- •6. Проблема походження слов*ян в історичній науці
- •7. Концепції та гіпотези слов*янської прабатьківщини
- •8. Дискусія щодо початку слов*янської етнічної історії
- •9. Міграційні процеси слов*ян у і-уіі ст.:передумови, основні етапи, напрямки
- •10. Територія розселення давніх слов*ян
- •11. Суспільний устрій давніх словян
- •12 . Держава Само
- •13. Господарська діяльність давніх слов'ян.
- •14. Колонізація словянами Балканського півострову . Словяно- візантійські відносини
- •16. Загальні закономірності, регіональні та субрегіональні особливості розвитку слов’янських народів у добу раннього середньовіччя
- •17.Еволюція соціально-політичних структур та формування державності у слов’ян
- •18. Типологія ранньосередньовічних слов’янських держав
- •20.Діяльність слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія
- •22. Становлення Першої Болгарської держави (681 – 1018), її соціально – економічний розвиток та політична структура (1018-віз.Захопили Охрид)
- •23. Болгарія наприкінці іх – х ст. Політика Симеона
- •25. Західно – Болгарське царство (970 - 1018) (1018-віз.Захопили Охрид)
- •26. Болгарія під владою Візантії у 11 - 12 ст.
- •27. Утворення Другого Болгарського царства (1185 - 1396)
- •28. Основні етапи становлення Сербської держави. Рашка та Дукля (Зета). (Зроблено по конспекту лекції)
- •29. Утворення на розвиток дуклянського королівстав (Зетської держави)
- •30. Виникнення Сербської держави Неманичів
- •33. Перші державні утворення в Посавській Хорватії і Далмації. «Держава Трпимировичів».
- •34. Хорватія в період унії з Угорщиною.
- •35. Виникнення міст в Далмації та їх суспільно-політична еволюція.
- •36.Соціальні відносини та правова система в містах Далмації.
- •37.Формування державності в словенських землях. Карантанське та Блатенське князівства.
- •38. Словенські землі в х-хіі ст.
- •39.Ареал розселення полабсько-прибалтійських слов’ян.
- •40.Територіально-політична та економічна структура слов’яно-полабського суспільства. Вендська держава.
- •41. Особливості процесу державотворення у полабських і поморських слов’ян
- •42. Боротьба полабсько-прибалтійських слов’ян проти німецької експансії
- •44. Формування державності у чеських землях. Політика Пржемисловичів наприкінці іх – хіІст.
- •45. Словацькі землі під владою Угорщини в х – хіі ст.
- •48. Передумови та основні етапи процесу християнізації західних та південних слов’ян
- •50. Прийняття християнства в Болгарії та боротьба за автокефалію
- •51. Поширення християнства в сербських, хорватських і словенських землях
- •52. Прийняття християнства у Великій Моравії, Чехії, Польщі.
- •53. Християнізація полабських та поморських словян
- •54. Релігійні вірування та культура давніх словян
- •55. Культура Болгарії уіі – хіі ст..
- •56. Культура південнослов’янських народів у VII – XII ст.
- •58. Культура Чехії у х – хіі ст.
- •59. Культура Польщі в х- хіі ст.
- •60. Культура полабських та поморських слов’ян у VIII – XII ст.
51. Поширення християнства в сербських, хорватських і словенських землях
Сербія. Прийняття християнства – кін. 9 ст. → поява князів з християнськими іменами, можливо, 70-і рр.. Найімовірніше, християнство проповідували учні Мефодія та священики Сплітського архієпископства, які розмовляли латиною. Х. приймає верхівка, більшість лишається язичницькою. 1219 р. – Сербська церква отримує автокефалію, роль архієпископа Сави Неманича, до цього довгий час була залежна від Константинополя.
Хорватія. 641 р. місія абата Мартина (від папи Іоанна ІУ) до Далмації та Істрії з метою викупу християн з язичницького полону і спроба поширення впливу курії на сх.. Адріатику + отриманий дозвіл на вивезення мощів кількох християнських мучеників. Прийняття християнства завершилося за Домагоя (864-876) і Бранімира (879-892). Роль франкських місіонерів. Протистояння Нінської єпархії і Сплітського архієпископства. Опір Нін. Є. очолює Гргур Нінський. Церковні собори у Спліті 925 і 928 рр. –вся церква підпор. Спліту, заборона вживати словянську у богослужінні → перемога римської курії. Боротьба за право використовувати словянську абетку – хорватські глаголяші. Петро Крешимир ІУ – проти глаголяшів: церковний собор у Спліті (1060), повстання глаголяшів (1063). Заборона висвячувати священиків, що не знають латини і вживають словянську, поляризація суспільства, перемога латинської партії.
Словенія – підпорядкована Зальцбурзькому єпископству, прийняла католицизм. Цьому передували аварська загроза і звернення до Баварії. Словенія під владою Каролінгів.
Далмація і Дубровник. Дубровник – боротьба східного та західного обряду. Довгий час існували 50-50.
52. Прийняття християнства у Великій Моравії, Чехії, Польщі.
Велика Моравія. Прийняття християнства – за Моймира (818-846), щоб убезпечити державу від зазіхань Людовіка Благочестивого. 845 р. 14 чеських старійшин прийняли християнство у Регенсбурзі. Церква у Моравії та Чехії була підпорядкована зальцбурзькому та пассавському єпископам. За Ростислава – намагання обмежити німецький вплив шляхом поширення словянської абетки, звернувся до Михайла ІІІ (Візантія). Мав на меті створити словянську церкву. 863 – до Ростислава направлені Костянтин (Кирило) та Мефодій. Німецьке духовенство протестує проти богослужіння словянською, після смерті Мефодія (885) його учні вигнані з Моравії → Болгарія. Римо-Католицька церква і латина – пануючий вплив.
Чехія. Князь Буривой Пржемислович (874-879) і його дружина Людмила приймають християнство. Онук Буривоя – Вацлав (923-935) – посилення впливу німецького духівництва, боротьба проти словянської церкви. Перемога західного обряду над східним укріпила становище верхів, які її підтримували. Боротьба Болеслава ІІ Благочестивого (967-999) проти німецького впливу на чеську церкву – заснування заснування Празького єпископства, залежне від Майнцського; на що наклалося протистояння Пржемисловичів (Болеслав) і Славніків (єпископ Войтех-Адальберт, якому довелося залишити кафедру, вбитий під час місіонерської діяльності, оголошений святим). Римо-католицькі впливи.
Польща. Внаслідок польсько-німецького і польсько-чеського впливів Мешко І приймає християнство західного обряду, одружується з Дубравою (донькою чеського князя Болеслава І). Польща оголошена емісійною територією, підвладною папі, духовенство на чолі з єпископом Йорданом має поширювати християнство, споруджувати храми. 999-1000 місійне єпископство стало Гнєзненським архієпископством, Польща має свого святого – Войтеха. Проблеми з церковною організацією через сепаратизм знаті і зовнішню загрозу.