- •1.Місце та роль слов`янських народів у світовому історичному процесі.
- •2.Слов`янознавство як наука. Становлення та основні етапи розвитку.
- •3. Славістика в Київському університеті.
- •4. Поява слов`ян на історичній арені та перші відомості про них.
- •5. Характеристика джерел з історії давніх слов`ян.
- •6. Проблема походження слов*ян в історичній науці
- •7. Концепції та гіпотези слов*янської прабатьківщини
- •8. Дискусія щодо початку слов*янської етнічної історії
- •9. Міграційні процеси слов*ян у і-уіі ст.:передумови, основні етапи, напрямки
- •10. Територія розселення давніх слов*ян
- •11. Суспільний устрій давніх словян
- •12 . Держава Само
- •13. Господарська діяльність давніх слов'ян.
- •14. Колонізація словянами Балканського півострову . Словяно- візантійські відносини
- •16. Загальні закономірності, регіональні та субрегіональні особливості розвитку слов’янських народів у добу раннього середньовіччя
- •17.Еволюція соціально-політичних структур та формування державності у слов’ян
- •18. Типологія ранньосередньовічних слов’янських держав
- •20.Діяльність слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія
- •22. Становлення Першої Болгарської держави (681 – 1018), її соціально – економічний розвиток та політична структура (1018-віз.Захопили Охрид)
- •23. Болгарія наприкінці іх – х ст. Політика Симеона
- •25. Західно – Болгарське царство (970 - 1018) (1018-віз.Захопили Охрид)
- •26. Болгарія під владою Візантії у 11 - 12 ст.
- •27. Утворення Другого Болгарського царства (1185 - 1396)
- •28. Основні етапи становлення Сербської держави. Рашка та Дукля (Зета). (Зроблено по конспекту лекції)
- •29. Утворення на розвиток дуклянського королівстав (Зетської держави)
- •30. Виникнення Сербської держави Неманичів
- •33. Перші державні утворення в Посавській Хорватії і Далмації. «Держава Трпимировичів».
- •34. Хорватія в період унії з Угорщиною.
- •35. Виникнення міст в Далмації та їх суспільно-політична еволюція.
- •36.Соціальні відносини та правова система в містах Далмації.
- •37.Формування державності в словенських землях. Карантанське та Блатенське князівства.
- •38. Словенські землі в х-хіі ст.
- •39.Ареал розселення полабсько-прибалтійських слов’ян.
- •40.Територіально-політична та економічна структура слов’яно-полабського суспільства. Вендська держава.
- •41. Особливості процесу державотворення у полабських і поморських слов’ян
- •42. Боротьба полабсько-прибалтійських слов’ян проти німецької експансії
- •44. Формування державності у чеських землях. Політика Пржемисловичів наприкінці іх – хіІст.
- •45. Словацькі землі під владою Угорщини в х – хіі ст.
- •48. Передумови та основні етапи процесу християнізації західних та південних слов’ян
- •50. Прийняття християнства в Болгарії та боротьба за автокефалію
- •51. Поширення християнства в сербських, хорватських і словенських землях
- •52. Прийняття християнства у Великій Моравії, Чехії, Польщі.
- •53. Християнізація полабських та поморських словян
- •54. Релігійні вірування та культура давніх словян
- •55. Культура Болгарії уіі – хіі ст..
- •56. Культура південнослов’янських народів у VII – XII ст.
- •58. Культура Чехії у х – хіі ст.
- •59. Культура Польщі в х- хіі ст.
- •60. Культура полабських та поморських слов’ян у VIII – XII ст.
60. Культура полабських та поморських слов’ян у VIII – XII ст.
Найдавніша релігія – обоготворення неба і сил природи, поклоніння їм. Боги схожі на тих, які були на тер. КР – Перун, Сварог і т.д. Міфологія сформувалася відносно пізно, ще в 6 ст. і вона була скупою. Але це швидше стосується тих народів, які у 8 і 9 ст. прийняли християнство – чехів, моравів і т.д. Полабські слов’яни теж змушені були прийняти християнство, але до його поширення язичництво розвинулося від поклоніння природі до цілої системи світогляду і системи богопоклоніння. Міфологія антропорфічна, богослужінням займаються жерці. Можливо це сталося дякуючи зовнішнім впливам, але неслов’янських богів у слов’ян ми не знаємо. Дуже близько підійшли до єдинобожжя. Небесний бог віддалений від цього світу, але його нащадки турбуються про землю – тому їм потрібно поклонятись.
Святовит – верховне божество земного світу, його святилище було в Арконі, цей культ був дуже поширеним. Свою волю він оголошував через священного білого коня, який жив при храмі. Також він мав священне знамено – станицю. У його статуї в святилищі був у руці ріг, який щодня наповнювали вином, і по цьому вину жерці робили передбачення. Статуя чотириглава.
Триглав – побідоносець, покровитель людей. Дуже поширений культ. Його статуя була триглавою; за своїми функціями вони з Святовитом дуже схожі, тому вважається, що це могло бути одне з імен Святовита, а змін пов’язана з зовнішнім виглядом статуї. Кінь вороний
Сварожич – ще один бог, за функціями схожий з Святовитом, теж має коня, ріг… Але Триглав у Помор’ї, а С. у лютичів. Ім’я – таке можливо тому, що його батьком був Сварог. Сварог – бог неба.
Святовит має багато чого спільного з Перуном, але останній більш «приземний» - він бог блискавки. З германської міфології Святовиту близьким був Одін.
Зміна дня і ночі, дуалізм – існування культу Чорнобога. Чорнобог – втілення темних сил – визнання слов’янами існування противаги добру, нерівноправний з Святовитом, але це визнання особливого божественного начала. Йому протиставляються всі добрі боги, але відомо і про існування Білбога (не з письмових джерел, а з топоніміки). По суті, невіддільний від Святовита.
Це були головні божества.
Жива – про неї відомо дуже мало, скоріш за все – богиня життя і родючості. Єдина відома богиня, їй поклонялись полабські слов’яни.
Радигост і Яровит – боги плододавці і побідоносці, перший мирний, другий – войовничий. Радигост, можливо, син відомого у східних слов’ян бога Хорса, на місці якого у західних Святовит. Яровит – варіант Марса.
+ приватні боги, властиві лише окремим племенам.
м. Корениця – в ранського племені місто з святилищами. Руєвіт, Рановіт, Поревіт.
+ Подага і Годраг
м. Волинь – стовп з священним списом.
