60. Культура полабських та поморських слов’ян у VIII – XII ст.

Найдавніша релігія – обоготворення неба і сил природи, поклоніння їм. Боги схожі на тих, які були на тер. КР – Перун, Сварог і т.д. Міфологія сформувалася відносно пізно, ще в 6 ст. і вона була скупою. Але це швидше стосується тих народів, які у 8 і 9 ст. прийняли християнство – чехів, моравів і т.д. Полабські слов’яни теж змушені були прийняти християнство, але до його поширення язичництво розвинулося від поклоніння природі до цілої системи світогляду і системи богопоклоніння. Міфологія антропорфічна, богослужінням займаються жерці. Можливо це сталося дякуючи зовнішнім впливам, але неслов’янських богів у слов’ян ми не знаємо. Дуже близько підійшли до єдинобожжя. Небесний бог віддалений від цього світу, але його нащадки турбуються про землю – тому їм потрібно поклонятись.

Святовит – верховне божество земного світу, його святилище було в Арконі, цей культ був дуже поширеним. Свою волю він оголошував через священного білого коня, який жив при храмі. Також він мав священне знамено – станицю. У його статуї в святилищі був у руці ріг, який щодня наповнювали вином, і по цьому вину жерці робили передбачення. Статуя чотириглава.

Триглав – побідоносець, покровитель людей. Дуже поширений культ. Його статуя була триглавою; за своїми функціями вони з Святовитом дуже схожі, тому вважається, що це могло бути одне з імен Святовита, а змін пов’язана з зовнішнім виглядом статуї. Кінь вороний

Сварожич – ще один бог, за функціями схожий з Святовитом, теж має коня, ріг… Але Триглав у Помор’ї, а С. у лютичів. Ім’я – таке можливо тому, що його батьком був Сварог. Сварог – бог неба.

Святовит має багато чого спільного з Перуном, але останній більш «приземний» - він бог блискавки. З германської міфології Святовиту близьким був Одін.

Зміна дня і ночі, дуалізм – існування культу Чорнобога. Чорнобог – втілення темних сил – визнання слов’янами існування противаги добру, нерівноправний з Святовитом, але це визнання особливого божественного начала. Йому протиставляються всі добрі боги, але відомо і про існування Білбога (не з письмових джерел, а з топоніміки). По суті, невіддільний від Святовита.

Це були головні божества.

Жива – про неї відомо дуже мало, скоріш за все – богиня життя і родючості. Єдина відома богиня, їй поклонялись полабські слов’яни.

Радигост і Яровит – боги плододавці і побідоносці, перший мирний, другий – войовничий. Радигост, можливо, син відомого у східних слов’ян бога Хорса, на місці якого у західних Святовит. Яровит – варіант Марса.

+ приватні боги, властиві лише окремим племенам.

м. Корениця – в ранського племені місто з святилищами. Руєвіт, Рановіт, Поревіт.

+ Подага і Годраг

м. Волинь – стовп з священним списом.