Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
slov_yani залік.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
120 Кб
Скачать
☆

53. Християнізація полабських та поморських словян

Полабські словяни сповідували язичництво, що тривалий час було символом їх незалежності. Обожнювали явища природи, створили власний пантеон богів. Жрецтво мало дуже сильні позиції.

Політика Оттона І Великого (936-973) – християнізація один із засобів зміцнення впливу: спочатку місіонери, потім - завоювання. Для монастирів – найкращі землі, богослужіння латиною, сплата десятини. Нові єпископії.

Кін. 10 – поч.. 11 ст. – повстання лютичів і бодричів, поразка німців, руйнування церков. Лужичани – під нім. владою.

Вендська держава – верхівка прийняла християнство, за допомогою якого хоче зміцнити свій вплив. Невдачі, розпад державного утворення – 1129.

ХІІ ст.. – хрестові походи з метою християнізації.

Альбрехт Ведмідь – походи проти лютичів (остаточне завоювання)

Лютичі – сильне жрецтво, культ Сварожича. Похід Буркхарда, захоплення священного коня, лютичі втрачають незалежність.

Генріх Лев – завоювання бодричів. Повстання Ніклота 1147, масовий опір, поразка Генріха Лева (Вендський похід). 1160 – черговий похід - Ніклот загинув, опір придушений.

1164 – повстання Прибислава, сина Ніклота (очолив повстання бодричів). Закінчилося підписанням угоди Прибислава з Генріхом Левом, в Приморї, між Лабою та Одрою утворене напівзалежне словянське князівство. Поширення католицизму та німецьких традицій.

Поморяни – деякий час - під впливом Польщі, християнізація. 20-і рр.. 12 ст. місіонерська діяльність Оттона Бамберзького, успішна. Тут довго існували місцеві династії, згодом землі стали належати Тевтонському ордену.

І пол.. ХІІІ ст.. – формальне завершення християнізації словян.

54. Релігійні вірування та культура давніх словян

В основі релігійних уявлень словян – поняття про боротьбу двох начал – світлого і темного. До 6 ст. у словян сформувався пантеон богів і низка місцевих пантеонів, крім того, вони наблизились до монотеїзму – до віри у верховного, не християнського бога. Деякі словянські уявлення про всесвіт виходили з індоєвропейського періоду. Пантеон давньослов’янських богів, головні боги мають магічно-правничу, військову, господарсько-природну функції. Пантеон богів: Перун – творець грому та блискавки; Сварог – батько сонця і вогню, від нього походять усі інші боги; Дажбог (Хорс) – теж бог сонця і вогню; Стрибог – у якогось племені бог вітру, в іншого – бог багатств; Велес – бог скотарства, добробуту, торгівлі; Святовит – бог неба та світла, мав військову та магічно-правничу функції; Чорнобог – від нього походять усі нещастя; Мокош – заступниця жінок, з її культом повязувались численні забобони. Практично в усіх словянських племен були культи Перуна і Велеса. Інші популярні боги – Ярило, Доля, Купайло, Род та ін..

У південних словян верховне божество мало імя Бог (сонце, його сина, називали Божичем). Вшановувані богині: Лада, Весна, Морана, Діва, Мокош.

Ушановували як божеств сонце, місяць, зірок, вогонь, воду, гори і дерева.

Особливе ставлення – до істот, що населяли ліси, річки, багна, домівки.

Існували святилища і храми + священнослужителі-жерці.

Словянам 6 ст. були притаманні чесноти і вади варварів: (за Прокопієм Кесарійським) – не злодії і не хитруни, гостинні, «ведуть спосіб життя суворий і невибагливий»; люблять музику і танці, «є спільна мова, жахливо варварська».

Місія Кирила і Мефодія до Великої Моравії – початок словянського книжного просвітництва – спочатку переклади богослужебних книг, згодом починають створюватись релігійна, історична та юридична літератури словянською. Це мова літературна, над діалектна.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]