- •Поняття, предмет та метод галузі конституційного права
- •Правовий статус біженців
- •Конституційно – правові норми: поняття, види та особливості
- •Відповідальність іноземців
- •Секретаріат Президента України
- •Джерела галузі конституційного права
- •Правовий статус друкованих засобів масової інформації
- •Адміністрація Президента України
- •Поняття конституційно – правових відносин. Склад та особливості конституційно – правових відносин.
- •Правові основи взаємовідносин держави і державних засобів масової інформації
- •Дорадчі органи Президента України
- •Підстави виникнення, зміни та припинення конституційно – правових відносин
- •Юридичні аспекти взаємовідносин редакцій державних засобів масової інформації з громадянами
- •Повноваження та акти Президента України
- •Суб’єкти конституційно – правових відносин
- •Поняття та призначення конституції
- •Зміст та структура Конституції
- •Конституційні принципи виборчого права України: вільні, загальні, рівні, прямі вибори, таємне голосування
- •Повноваження та акти Кабінету Міністрів України
- •Функції конституції
- •Центральні органи виконавчої влади України
- •Історія світового конституційного розвитку
- •Поняття та види виборчих систем
- •Структура центральних органів виконавчої влади
- •Становлення та розвиток конституціоналізму в Україні
- •Історія Конституції України
- •Призначення виборів, утворення виборчих органів та виборчих округів
- •Юридичні властивості Конституції України як основного закону держави
- •Передвиборна агітація
- •Система та структура місцевих органів виконавчої влади
- •Поняття та структура засад конституційного ладу
- •Голосування, підрахунок голосів виборців, встановлення та оприлюднення результатів
- •Делегування повноважень місцевим органам виконавчої влади
- •Конституційна характеристика Української держави
- •Поняття та види референдумів
- •Фінансово – матеріальна основа діяльності місцевих органів виконавчої влади
- •Призначення та проголошення всеукраїнського референдуму
- •Поняття, специфічні ознаки та функції судової влади
- •Крнцепції прав людини
- •Місце та роль Верховної Ради України в механізмі державної влади
- •Конституційний Суд України: місце в системі органів судової влади, порядок формування, компетенція
- •Відтворення основних положень Ліберальної (європейської) концепції у Конституції України
- •Структура та конституційний склад Верховної Ради України
- •Конституційно – правовий статус прокуратури
- •Поняття та принципи громадянства України
- •Поняття територіального устрою України
- •Підстави набуття громадянства України
- •Конституційні засади територіального устрою України
- •Автономна Республіка Крим як форма адміністративно – територіальної автономії
- •Питання з яких Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання
- •Поняття юридичних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина національні та міжнародно – правові механізми захисту прав людини
- •Комітети та інші органи Верховної Ради України
- •Поняття місцевого самоврядування та його політико – правова природа, конституційна модель місцевого самоврядування в Україні
- •80) Депутатські фракції у Верховній Раді України. Коаліція депутатських фракцій.
- •81) Принципи, завдання та функції місцевого самоврядування
- •82) Конституційно – правове регулювання прав, свобод та обов’язків людини громадянина
- •83) Погоджувальна рада депутатських фракцій
- •84) Система місцевого самоврядування, територіальна громада – основний елемент системи місцевого самоврядування
- •85) Поняття іноземців та осіб без громадянства
- •86) Законодавчий процес у Верховній Раді України
- •87) Органи місцевого самоврядування: поняття та види
- •88) Правовий статус біженців
- •1. Не може бути визнана біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, особа:
Адміністрація Президента України
Адміністрація Президента України є постійно діючим допоміжним органом, утвореним Президентом України. Адміністрація у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, укладеними в установленому порядку, цим Положенням, а також розпорядженнями Глави Адміністрації Президента України. Основними завданнями Адміністрації є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень. До складу Адміністрації входять: 1) Глава Адміністрації Президента України; 2)Перший заступник Глави Адміністрації Президента України; 3)три заступники Глави Адміністрації Президента України; 4)радники Президента України (9 чоловік);5)Прес-секретар Президента України; 6) уповноважені Президента України;
Допоміжна функція адміністрації визначається низкою повноважень та місцем системи державних органів.
Поняття конституційно – правових відносин. Склад та особливості конституційно – правових відносин.
Конституційно – правові відносини – це суспільні відносини врегульовані нормами конституційного права України, змістом яких є юридичний зв'язок між його суб’єктами у формі взаємних прав і обов’язків передбачених відповідною нормою конституційного права. Конституційно-правові відносини - це врегульовані нормами конституційного права і гарантовані державою суспільні відносини, які виникають між суб'єктами з приводу реалізації їх конституційних прав та обов'язків.
За змістом це найважливіші для забезпечення життєдіяльності суспільства відносини, спрямовані на здійснення народовладдя, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, які після врегулювання їх нормами конституційного права набувають характеру конституційно-правових. Саме в рамках конституційно-правових відносин приписи конституційно-правових норм втілюються у поведінку суб'єктів конституційного права.
Ознаки конституційно – правових відносин: 1) пов'язані з відносинами публічної влади; 2) регулюються та охороняються конституційними нормами і принципами; 3) порівняно з іншими галузями права охоплюють найширше коло суспільних відносин: політичні, економічні, культурні, екологічні, соціальні; 4) гарантуються та забезпечуються державно-правовим примусом, основний зміст якого полягає у позбавленні відповідних суб'єктів блага політичного, матеріального чи іншого характеру. Конституційно-правові відносини мають єдину для всіх правовідносин структуру - об'єкт, суб'єкт і зміст (суб'єктивні права та юридичні обов'язки), а їхня специфіка пов'язана:
по-перше, з їх змістом - вони виникають в особливій сфері суспільних відносин (відносини владарювання), які є предметом конституційного права й пов'язані зі здійсненням публічної влади та реалізацією прав і свобод людини; по-друге, з особливостями об'єкта, суб'єкта та характером юридичних зв'язків між суб'єктами цих відносин.
Об'єкт конституційно-правового відношення - це явище, матеріальна чи нематеріальна (духовна) реальність, із приводу якої виникає суспільний стосунок, що регулюється конституційно-правовою нормою. Об'єкти конституційно-правових відносин виступають їх необхідним структуро твірним елементом, вони забезпечують зв'язок між суб'єктами і ними можуть виступати різноманітні явища - дії, матеріальні та нематеріальні блага. Наприклад, Конституція України до їх переліку відносить: народний і державний суверенітет, державну територію, державну символіку, українську мову, політичну та ідеологічну багатоманітність, землю, державний бюджет тощо. Специфічним об'єктом конституційно-правових відносин є публічна влада. Суб'єкти конституційно-правових відносин - це особи, спільноти людей, органи, організації тощо, які згідно з приписами конституційно-правових норм є носіями суб'єктивних юридичних прав і обов'язків. Суб'єктами конституційного права зазначені особи, організації тощо можуть стати лише за умови їхньої правосуб’єктності, яка містить правоздатність і дієздатність. Правоздатність - це обумовлена конституційно-правовою нормою здатність суб'єкта конституційно-правового відношення мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Правоздатність фізичної особи в конституційно-правовій сфері настає від моменту її народження і припиняється після її смерті. Дієздатність - це обумовлена конституційно-правовою нормою здатність суб'єкта конституційно-правового відношення своїми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права та юридичні обов'язки. У повному обсязі дієздатність фізичної особи в конституційно-правовій сфері виникає з досягненням нею 18 років.
Найбільш характерними ознаками конституційно-правових відносин є такі
особливості: 1. Це найбільш суттєві суспільні відносини, які виникають у сфері здійснення влади народом країни. Решта суспільних відносин є підпорядкованими конституційним відносинам. 2. Це різновид політико-правових відносин, оскільки предметом їх правового регулювання є політика, тобто та сфера життєдіяльності суспільства, яка зв'язана з державною владою, з боротьбою різних політичних партій, соціальних груп за завоювання і здійснення влади. Звідси їх особливий, імперативний характер, провідна роль у системі правових відносин. Вони визначають зміст інших відносин, функціональне призначення яких — забезпечити суверенітет народу України. 3. Їм властиве особливе коло суб'єктів, головною ознакою яких є реалізація державно-владних повноважень в основному шляхом нав'язування своєї волі. Це, однак, не виключає можливості існування суб'єктів, які діють на паритетних, рівноправних засадах. 4. Для них характерний особливий спосіб реалізації прав і обов'язків учасників відносин. В одних випадках такі права і обов'язки реалізуються безпосередньо в даному відношенні, в інших — через норми інших галузей права, які конкретизують ці права й обов'язки. Такі норми характерні як для Конституції України, так і для інших джерел конституційного права. 5. Особливістю конституційно-правових відносин є й те, що вони виникають і реалізуються у сфері власне державної діяльності як такої. Така діяльність є основною формою вияву повновладдя народу України, що органічно поєднує в собі інститути безпосередньої демократії і діяльності представницьких органів влади.