31. Поетика історичних пісень

Історичні пісні мають спільні риси з думами, але відрізняються від них формою: менші за обсягом, переважно мають строфічну структуру, рівноскладовий вірш. Порівняно з ліричними піснями, вони більші за обсягом і відрізняються від них епічністю (наявність сюжету, розповідний характер, вказання на конкретні історичні події і постаті). Події в історичних піснях, як правило, змальовуються реалістично.

У них використовуються прийоми гіперболізації, символічні метафори (битва зображається як весілля, бенкет, тому про початок бою говориться «наварили ляхам пива»; вістку з дому приносить зозуля — «закувала зозуленька», а лиху вістку «чорна галка»); сталі епітети (чорний ворон, степ широкий, ясні зорі, душа проклята та ін.), художні паралелізми («Ой то не чорна хмара з-за гори виступає, то козацьке військо в похід вирушає). Часом вся пісня може бути побудована на психологічному паралелізмі:

Часто художній паралелізм підсилюється використанням символу:

Ой у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася.

Зустрічаються й інші народно-поетичні символи: козак — сокіл, дівчина — калина, могила — наречена, смерть — червона китайка та ін..

Тематика історичних пісень

Поширеним жанром героїчного поетичного епосу українського народу є історичні пісні — ліро-епічні твори про конкретні чи типові історичні події та процеси, відомих історичних осіб та безіменних героїв, чиє життя і вчинки пов´язані з подіями суспільно-політичного життя, в яких відтворено дух певної історичної епохи.

Самоочевидними є деякі ознаки цього жанру: дійові особи — не видумані персонажі, а реально існуючі історичні постаті, події — реальні історичні події.

Творцями та виконавцями історичних пісень були очевидці чи безпосередні учасники подій. Тому «дійсність, охоплена історичною піснею, включає сферу історичного життя народу, життя політичного, як внутрішнього, так і зовнішнього. Народ не тільки відтворює події, але і дає їм свою оцінку». Звідси й абсолютно інше ставлення до зображуваного в пісні, як до чогось, що бачив чи чув сам, чого немає у жодному іншому жанрі героїчного епосу.

Образи в історичних піснях

У стародавніх історичних піснях розповідається про героїчну боротьбу народу з іноземними завойовниками й поневолювачами. Вони відзначаються високим духом патріотизму. У цих піснях розповідається про славні походи і блискучі перемоги, важкі дороги ратної слави. У них також виявлялися людські мрії і надії. В історичних піснях знайшли своє відображення й характер українського народу, і його доброта, і його щедрість, і його щиросердність.

Історія багатьох місць відбита в усній народній творчості. Так, в історичних піснях згадуються Дон, Дунай, Київ; Запорожжя, Жаботинь, Умань, Кременчук, річечка Самарка і наша славетна Савур-могила, оспівуються українські «широкі, низові» степи-поля. Розповідають ці пісні про народних героїв: про трьох братів, що тікали з города Азова, з турецької неволі, про козака Залізняка, Морозенка, про Богдана Хмельницького, Довбуша й Кармелюка та їхні героїчні вчинки.

Основна ідея таких пісень — вираження жадання волі. Ця ідея звучить не стільки в сюжеті, скільки в ліричному ладі почуттів, вона відбиває найтаємніші думки і сподівання селянства, починаючи вже з XIV століття і до реформи 1861 року.