- •Історія економіки та економічної думки короткий конспект лекцій
- •Тема 1. Вступ. Предмет, метод та періодизація курсу «Історія економіки та економічної думки»
- •1. Історія економіки та економічної думки як наука.
- •2. Завдання та методологія курсу.
- •3. Етапи та напрями розвитку (періодизація) іЕтаЕд.
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •1. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
- •2. Трипільська культура.
- •3. Ранні слов’янські культури.
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vіПст. До н.Е. - V ст. Н.Е.).
- •1. Економіка країн Стародавнього Сходу.
- •2. Економічні причини розквіту та занепаду країн античного світу.
- •3. Економічна думка Стародавнього Сходу.
- •4. Антична економічна думка.
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя
- •1. Розвиток феодальної системи господарства в Західній Європі.
- •2. Розвиток аграрних відносин та сільського господарства.
- •3. Середньовічне місто. Цеховий лад міського ремесла
- •4. Розвиток торгівлі та фінансово-грошової системи.
- •5. Економічна думка епохи середньовіччя
- •6. Господарство та економічна думка Київської Русі.
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvi – XVII ст.). Перші економічні школи.
- •1. Економічні причини та наслідки великих географічних відкриттів.
- •2. Первісне нагромадження капіталу та буржуазні революції.
- •3. Господарство України в 16 – 17 ст.
- •4. Особливості меркантилізму.
- •5. Меркантилізм в українській економічній думці.
- •6. Предтечі класичної політичної економії
- •Тема 6. Економічний розвиток провідних країн світу в XIX — на початку XX ст.
- •1. Промисловий переворот.
- •2. Індустріалізація
- •3. Особливості аграрного розвитку
- •4. Міжнародні економічні відносини
- •5. Економічні причини Першої світової війни.
- •Тема 7. Класична школа політекономії
- •1. Теоретичні погляди Адама Сміта
- •2. Закон народонаселення Мальтуса та його економічні наслідки
- •3. Система Рікардо
- •4.4. Розквіт ідей класичної школи у працях Джона Стюарта Мілля та Жана-Батіста Сея
- •Тема 8. Розвиток ринкового господарства та економічна думка в Україні (друга половина XIX – початок XX ст.).
- •1.Промисловий переворот в Україні в складі Російської імперії.
- •2.Індустріалізація
- •3.Грошово-кредитна система
- •4. Столипінська аграрна реформа.
- •5. Промисловий розвиток Західноукраїнських земель.
- •6. Зародження та розвиток кооперативного руху України.
- •7. Внутрішня та зовнішня торгівля України.
- •8. Розвиток ідей класичної школи в Україні.
- •Тема 9. Економічні аспекти соціалістичних вчень. Маржиналізм і неокласична теорія.
- •1. Суть економічної теорії Маркса
- •Маржиналізм.
- •3. Політекономія добробуту
- •Тема 10. Господарство світу в міжвоєнний період (1918-1939 рр.)
- •1. Економічні наслідки першої світової війни для окремих країн
- •2 Версальська система.
- •3. План Дауеса.
- •4. Світова економічна криза 1929—1933 pp. Та шляхи виходу з неї.
- •5. План Юнга.
- •6. Економічний розвиток провідних країн світу у 30-х роках хх ст.
- •Тема 11 Господарство України в 1914-1939 р.Р.
- •1. Перша світова війна та її наслідки для України
- •2. Національно-демократична революція на Східній Україні 1917-1919 р. Та її економічні наслідки.
- •3. Національно-демократична революція на Західній Україні в 1918-1919р.Р.
- •4. Політика воєнного комунізму на Україні та її наслідки.
- •5. Нова економічна політика в Україні.
- •6. Соціалістична індустріалізація в Україні.
- •7. Колективізація с/г та голодомор в Україні.
- •8. Економіка Західноукраїнських земель у 20-х-30-х р. Хх ст.
- •Тема 12 Інституціоналізм та кейнсіанство.
- •2. Соціально-правовий інституціоналізм Коммонса
- •3. Емпіризм (соціально-економічний інституціоналізм) Мітчелла
- •4. Передумови виникнення кейнсіанства
- •5. Економічна теорія Кейнса
- •Тема 13. Світове господарство після Другої світової війни
- •1 Економічні наслідки Другої світової війни для найрозвинутіших країн
- •2 Бреттон-вудська конференція
- •3 План Маршалла
- •4 Економічні реформи Ерхарда в фрн
- •5 Економічні реформи в Англії
- •6 Економічна політика у Франції
- •7 „Зворотний курс” Доджа-Шоупа в Японії
- •Тема 14. Економіка України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови (1939 – 1950рр.). Господарський розвиток в 1960 – 80-х роках.
- •1. Приєднання Західноукраїнських земель до урср.
- •2. Господарство України у роки Другої світової війни.
- •3. Відбудова та розвиток економіки України у другій половині 40-х років хх століття.
- •4.Господарство України у 50-х роках.
- •6.Реформування господарської системи у другій половині 80-х років.
- •Тема 15. Еволюція неокласичних ідей.
- •1. Неолібералізм
- •2. Економічний лібералізм Мізеса
- •3. Економічні погляди ф. Гайєка
- •4. Монетаризм Фрідмена
- •5. Нова класична макроекономіка
- •Тема 16. Сучасний етап господарського реформування в Західних країнах у 80-90- х роках 20 ст., на початку 21ст.
- •1. Економічні проблеми сучасного світу.
- •2. Міжнародна економічна інтеграція
- •3. Рейгономіка.
- •1. Стан економіки України на момент здобуття незалежності.
- •4. Тетчеризм.
- •Тема 17. Економіка незалежної України (періоду 1992-2008 років)
- •3. Грошова реформа 1996 року.
- •4. Трансформаційний спад 1997 – 1999 років.
- •5. Стабілізація та зростання національної економіки України протягом 2000 – 2006 років.
- •6. Світова економічна криза 2008 року.
- •7. Українська економічна думка хх – ххі ст.
3. Політекономія добробуту
Ідеї політекономії добробуту Маршалла були розвинуті його учнем і послідовником у Кембриджі Артуром Пігу (1877-1959). Основні його праці: "Багатство і добробут" (1912), "Економічна теорія добробуту"(1932).
Теорію добробуту можна вважати однією із складових частин або однією із течій неокласичної науки, і Пігу увійшов в історію економічної думки як учений, що завершив створення неокласичної теорії добробуту.
Основний філософський принцип Пігу - найбільше благо для найбільшої кількості людей. Ступінь добробуту Пігу визначав співвідношенням задоволення і незадоволення. І хоч ці психічні стани не піддаються вимірюванню, вони є порівнянні.
Пігу зосередив свою увагу на питанні визначення розміру реального доходу та його розподілу. Пігу вважав, що реальний дохід залежить від ресурсів, капіталу, знань і особливостей народу, характеру уряду, а для Англії ще й від зовнішньої торгівлі. Розподіл доходів за Пігу охоплює заробітну плату, систему оплати праці і весь комплекс проблем, пов'язаних із безробіттям. Рівномірніший розподіл сприятиме вищому рівню добробуту. Оскільки у зв'язку з економічними циклами виникало питання про розподіл в часі, Пігу поставив і вирішив проблему державного втручання через оподаткування і фіскальну політику.
Тема 10. Господарство світу в міжвоєнний період (1918-1939 рр.)
1. Економічні наслідки першої світової війни для окремих країн
2 Версальська система.
3. План Дауеса.
4. Світова економічна криза 1929-1933 рр. та шляхи виходу з неї.
5. План Юнга.
6. Економічний розвиток провідних країн світу у 30-х роках ХХ ст.
1. Економічні наслідки першої світової війни для окремих країн
Перша світова війна (1914—1918 pp.) дуже дорого обійшлася людству: 10 млн вбитих, 20 млн. покалічених людей, десятки тисяч спалених сіл і міст, фабрик і заводів, ферм і шкіл.
Економіка Німеччини, яка до 1914 p. займала друге місце у світі після США, зазнала значних втрат. У 1917 p. обсяг і промислового виробництва, і сільського господарства, порівняно з 1913 p. скоротився вдвічі. Почалася галопуюча інфляція. Зростав державний борг. У 1916 p. в країні розпочався голод. Різко скоротилася реальна заробітна плата, робочий день становив 12—14 годин. Німеччина програла війну, капітулюючи перед державами Антанти.
США вступили у війну тільки у 1917 p. Вона торгувала практично з усіма воюючими країнами (втричі збільшилось виробництво промислової продукції). В кінці війни США перетворилися на економічно могутню країну. Тут сконцентрувалося 1/2 золотого запасу світу. Видобуток вугілля становив 1/2, нафти 2/3, виплавка чавуну і сталі — 3/5, випуск автомобілів — 85% світового виробництва. Із боржника США стали кредиторами багатьох країн. Американська валюта посіла панівне місце у світовій фінансово-кредитній системі. Cвітова фінансова столиця перемістилася з Лондона до Нью-Йорка.
Великобританія, хоч і виграла війну, вийшла з неї знесиленою, значно відстаючи від США. Вона втратила третину національного багатства, 2/3 торгового флоту, заборгувала США 4 млрд дол. Вдвічі зменшився експорт товарів, зріс імпорт.
Франція втратила понад 10% працездатного населення, північно-східні житниці країни. У 1914—1918 pp. Франція змушена була розширити зернові посіви в південних департаментах, розвивати промислове виробництво, електростанції. Це дало змогу індустріалізувати колись економічно відсталі райони. Витрати на війну підірвали стабільність французької валюти. Країна перестала відігравати роль світового кредитора, особливо після того, як більшовики відмовилися повернути мільярдні інвестиції, вкладені Францією в Росії.
Японія в роки першої світової війни, значно зміцнила свій економічний потенціал. Як член Антанти вона по суті не брала участі у війні, а лише захопила частину території. Скориставшись воєнними труднощами своїх європейських конкурентів, Японія нав'язала Китаю в 1915 p. кабальний договір. (Японія одержала монопольне право займатися в Китаї промисловою та комерційною діяльністю, кредитувати будівництво залізниць і промислових підприємств. Китаю було заборонено давати в оренду будь-кому (зрозуміло, крім японців) порти). Це дало змогу Японії збільшити втричі експорт промислових товарів, подвоїти у роки війни промислове виробництво на основі нових технологій.
У суднобудуванні вона зайняла третє місце у світі. Сільське господарство відставало від. Зростання цін на рис збагачувало власників землі і погіршувало становище селян-орендарів. Це призвело до так званих рисових бунтів.