Тема 14. Економіка України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови (1939 – 1950рр.). Господарський розвиток в 1960 – 80-х роках.

1.Приєднання Західноукраїнських земель до УРСР.

2.Господарство України в роки Другої світової війни.

3.Відбудова та розвиток економіки України у другій половині 40-х років.

4.Господарство України у 50-х роках.

5.Господарські реформи 1965 року.

6.Реформування господарської системи у другій половині 80-х років.

1. Приєднання Західноукраїнських земель до урср.

Згідно з пактом Рібентропа – Молотова Радянський Союз зайняв у вересні 1939 року західноукраїнські землі. У 1940 році до УРСР була приєднана Буковина. Відразу ж після приєднання тут відбулися важливі економічні зміни. Було ліквідовано приватну власність на основні засоби виробництва, націоналізовано поміщицькі землі, промислові підприємства, торгівлю і транспорт.

В ході соціалістичного будівництва на Західноукраїнських землях в 1939-40 роках було націоналізовано 2,5 тис. підприємств. Із сходу України були направлені ешелони з обладнанням, верстатами, устаткуванням. Особливо велику увагу приділяли підприємствам харчової, легкої промисловості. На початок 1941 р. в Західній Україні фактично було ліквідовано безробіття.

Радянська влада проводила у Західній Україні земельну реформу. До кінця 1939 р. було конфісковано третину всіх сільськогосподарських угідь поміщиків, монастирів і державних чиновників і передано селянським комітетам. Лише половину цієї площі роздали селянам, а решта послужила основою для створення радгоспів і колгоспів вже у 1940 р. Навесні 1940 р. розпочалася колективізація сільських господарств. До середини 1941 р. було колективізовано близько 13 % господарств. На небажання галицьких та волинських селян вступати у колгоспи Кремль відповів репресіями, яким піддавались насамперед заможні селяни. Протягом 1939-1940 років жертвами комуністичного режиму стала значна чисельність західноукраїнської інтелігенції: адвокати, вчителі, вузівські викладачі, діячі культури. Як метод політичного переслідування широко використовувався такий метод репресій як депортація. Всього із Західної України у 1939-1940 рр. було вислано до Сибіру, Поволжя, Казахстану та на Північ Росії біля 20 % населення краю: 1,6 млн. осіб, з яких біля 200 тис. загинуло від важких умов переїзду та каторжної праці на нових місцях поселень.

2. Господарство України у роки Другої світової війни.

У червні 1941 року розпочалась радянсько – німецька війна. За чотири місяці майже вся Україна була окупована. Від початку війни господарство України було переорієнтовано на потреби оборони. Більшість промислових підприємств було поставлено в умови воєнного часу й вони нарощували виробництво. Значно збільшили виробіток металургійні заводи. У жахливих умовах знаходилося сільське господарство. Там, де це було можливо – збирали та вивозили урожай, а там, де не встигали - все знищували. Знищували й худобу та сільськогосподарський реманент, щоб нічого не залишити окупантам. Застосовувалась тактика „спаленої землі”.

Уже з початку війни проводилась масова евакуація в Росію заводів, кваліфікованих працівників, вчених та фахівців. Всього з України було евакуйовані близько тисячі заводів та 4 мільйони осіб.

Гітлерівський режим поставив завдання колонізувати Україну. У майбутньому німці планували перетворити Україну на аграрно-сировинну базу Рейху. Гітлер планував переселення в Україну в найближчі 20 років 20 млн. німців. У період окупації України фашисти вивезли до Німеччини понад 9 мільйонів тонн зерна, 622 тисячі тонн м’ясопродуктів, 950 тисяч тонн олії та 400 тисяч тонн цукру. В ході каральних акцій на Україні нацисти знищили 256 сіл.

З літа 1942 р. окупаційна влада запровадила обов’язковий дворічний термін праці для всіх молодих людей віком 18-20 років у Німеччині.

Відступаючи з України нацисти, як і комуністи у 1941 році, вдались до тактики “спаленої землі”.

Втрати для України були найбільшими серед усіх країн - учасниць у Другій світовій війні:

а) 2,3 мільйони українців було вивезено на примусову працю до Німеччини;

б) знищено понад 16 тисяч промислових підприємств;

в) кожен шостий мешканець України загинув у війні (6,2 млн. осіб);

г) загальні збитки України становили 40 % національного багатства.