- •Історія економіки та економічної думки короткий конспект лекцій
- •Тема 1. Вступ. Предмет, метод та періодизація курсу «Історія економіки та економічної думки»
- •1. Історія економіки та економічної думки як наука.
- •2. Завдання та методологія курсу.
- •3. Етапи та напрями розвитку (періодизація) іЕтаЕд.
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •1. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
- •2. Трипільська культура.
- •3. Ранні слов’янські культури.
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vіПст. До н.Е. - V ст. Н.Е.).
- •1. Економіка країн Стародавнього Сходу.
- •2. Економічні причини розквіту та занепаду країн античного світу.
- •3. Економічна думка Стародавнього Сходу.
- •4. Антична економічна думка.
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя
- •1. Розвиток феодальної системи господарства в Західній Європі.
- •2. Розвиток аграрних відносин та сільського господарства.
- •3. Середньовічне місто. Цеховий лад міського ремесла
- •4. Розвиток торгівлі та фінансово-грошової системи.
- •5. Економічна думка епохи середньовіччя
- •6. Господарство та економічна думка Київської Русі.
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvi – XVII ст.). Перші економічні школи.
- •1. Економічні причини та наслідки великих географічних відкриттів.
- •2. Первісне нагромадження капіталу та буржуазні революції.
- •3. Господарство України в 16 – 17 ст.
- •4. Особливості меркантилізму.
- •5. Меркантилізм в українській економічній думці.
- •6. Предтечі класичної політичної економії
- •Тема 6. Економічний розвиток провідних країн світу в XIX — на початку XX ст.
- •1. Промисловий переворот.
- •2. Індустріалізація
- •3. Особливості аграрного розвитку
- •4. Міжнародні економічні відносини
- •5. Економічні причини Першої світової війни.
- •Тема 7. Класична школа політекономії
- •1. Теоретичні погляди Адама Сміта
- •2. Закон народонаселення Мальтуса та його економічні наслідки
- •3. Система Рікардо
- •4.4. Розквіт ідей класичної школи у працях Джона Стюарта Мілля та Жана-Батіста Сея
- •Тема 8. Розвиток ринкового господарства та економічна думка в Україні (друга половина XIX – початок XX ст.).
- •1.Промисловий переворот в Україні в складі Російської імперії.
- •2.Індустріалізація
- •3.Грошово-кредитна система
- •4. Столипінська аграрна реформа.
- •5. Промисловий розвиток Західноукраїнських земель.
- •6. Зародження та розвиток кооперативного руху України.
- •7. Внутрішня та зовнішня торгівля України.
- •8. Розвиток ідей класичної школи в Україні.
- •Тема 9. Економічні аспекти соціалістичних вчень. Маржиналізм і неокласична теорія.
- •1. Суть економічної теорії Маркса
- •Маржиналізм.
- •3. Політекономія добробуту
- •Тема 10. Господарство світу в міжвоєнний період (1918-1939 рр.)
- •1. Економічні наслідки першої світової війни для окремих країн
- •2 Версальська система.
- •3. План Дауеса.
- •4. Світова економічна криза 1929—1933 pp. Та шляхи виходу з неї.
- •5. План Юнга.
- •6. Економічний розвиток провідних країн світу у 30-х роках хх ст.
- •Тема 11 Господарство України в 1914-1939 р.Р.
- •1. Перша світова війна та її наслідки для України
- •2. Національно-демократична революція на Східній Україні 1917-1919 р. Та її економічні наслідки.
- •3. Національно-демократична революція на Західній Україні в 1918-1919р.Р.
- •4. Політика воєнного комунізму на Україні та її наслідки.
- •5. Нова економічна політика в Україні.
- •6. Соціалістична індустріалізація в Україні.
- •7. Колективізація с/г та голодомор в Україні.
- •8. Економіка Західноукраїнських земель у 20-х-30-х р. Хх ст.
- •Тема 12 Інституціоналізм та кейнсіанство.
- •2. Соціально-правовий інституціоналізм Коммонса
- •3. Емпіризм (соціально-економічний інституціоналізм) Мітчелла
- •4. Передумови виникнення кейнсіанства
- •5. Економічна теорія Кейнса
- •Тема 13. Світове господарство після Другої світової війни
- •1 Економічні наслідки Другої світової війни для найрозвинутіших країн
- •2 Бреттон-вудська конференція
- •3 План Маршалла
- •4 Економічні реформи Ерхарда в фрн
- •5 Економічні реформи в Англії
- •6 Економічна політика у Франції
- •7 „Зворотний курс” Доджа-Шоупа в Японії
- •Тема 14. Економіка України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови (1939 – 1950рр.). Господарський розвиток в 1960 – 80-х роках.
- •1. Приєднання Західноукраїнських земель до урср.
- •2. Господарство України у роки Другої світової війни.
- •3. Відбудова та розвиток економіки України у другій половині 40-х років хх століття.
- •4.Господарство України у 50-х роках.
- •6.Реформування господарської системи у другій половині 80-х років.
- •Тема 15. Еволюція неокласичних ідей.
- •1. Неолібералізм
- •2. Економічний лібералізм Мізеса
- •3. Економічні погляди ф. Гайєка
- •4. Монетаризм Фрідмена
- •5. Нова класична макроекономіка
- •Тема 16. Сучасний етап господарського реформування в Західних країнах у 80-90- х роках 20 ст., на початку 21ст.
- •1. Економічні проблеми сучасного світу.
- •2. Міжнародна економічна інтеграція
- •3. Рейгономіка.
- •1. Стан економіки України на момент здобуття незалежності.
- •4. Тетчеризм.
- •Тема 17. Економіка незалежної України (періоду 1992-2008 років)
- •3. Грошова реформа 1996 року.
- •4. Трансформаційний спад 1997 – 1999 років.
- •5. Стабілізація та зростання національної економіки України протягом 2000 – 2006 років.
- •6. Світова економічна криза 2008 року.
- •7. Українська економічна думка хх – ххі ст.
Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vіПст. До н.Е. - V ст. Н.Е.).
Економіка країн Стародавнього Сходу.
Економічні причини розквіту та занепаду країн античного світу.
Економічна думка Стародавнього Сходу.
Антична економічна думка.
1. Економіка країн Стародавнього Сходу.
Перші держави на землі з’явились в долинах великих рік Нілу, Тигру, Євфрату, Інду, Гангу, Хуанхе, Янцзи, там, де існувала можливість створення зрошувальних систем, які стали основою поливного землеробства. Такими першими державами були країни Стародавнього Сходу – Єгипет, Вавілонське царство, Китай, Індія, а також країни Античного Світу – стародавня Греція і Рим. Господарство цих країн мало багато спільних рис, разом з тим відзначалися певними особливостями.
В країнах Стародавнього Сходу в III тис до н.е. починають складатися рабовласницькі відносини, виникає патріархальне (східне) рабство.
Для цих рабовласницьких держав притаманний позаекономічний примус як засіб організації та привласнення суспільної праці.
Особливості східного рабства :
1. Раби належали в основному державі. Головними джерелами рабства були війни, піратство, боргове рабство.
2. Використання рабської праці було однобоким і непродуктивним. Рабів використовували для обслуговування рабовласників, вони залучалися до будівництва пірамід, каналів тощо.
3. Головна сфера економічного життя — сільське господарство — залишилось поза рабовласницьким виробництвом. Лише частково праця рабів використовувалася для обробітку грунту, особливо в системі царського і храмового господарства.
4. Східне рабство не було класичним, у ньому перепліталися громадські та рабовласницькі елементи.
2. Економічні причини розквіту та занепаду країн античного світу.
У першій половині 1 тис. до н.е. – першій половині 1 тис. н.е. в світовій історії тривав античний період, протягом якого рабовласництво досягло значного розквіту. Переважало боргове рабство. Була знищена община. Використання рабської праці стало і різнобічним і продуктивним.
Антична грецька громада, на відміну від сільської східної громади, виступала в основному як місто, яке було окремою державою (полісом). У багатьох полісах земельній аристократії вдалося перетворити селян на рабів і примусити працювати на себе. Рабів також купували на ринках, захоплювали з негрецьких територій під час війни.
Більшість рабів належала приватним особам та працювала у копальнях, каменоломнях за мізерну їжу. Були й раби державні, їх використовували на будівництві портів, доріг, храмів. Становище їх в цілому було надзвичайно важким.
Найяскравішим прикладом рабовласницької держави була Спарта — наймогутніший у військовому відношенні поліс Стародавньої Греції.
Джерелами рабства були війни, піратство, борги.
Рабами були іноземці, римське право забороняло перетворювати громадян своєї республіки на рабів. Переважало приватне рабовласництво, державне було незначним.
Рабство носило класичну форму, Рабам належала роль основної виробничої сили, їхня праця використовувалася в усіх галузях господарства.